Справа № 509/5857/18
16 січня 2019 року Овідіопольським районним судом Одеської області в складі:
головуючого судді Кириченко П.Л.,
при секретарі Осадченко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Овідіополь Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеської області (далії по тесту відділ державної виконавчої служби), третя особа яка не заявляє самостійних вимог: Овідіопольська районна державна нотаріальна контора, про зняття арешту, суд, -
13 грудня 2018 року до Овідіопольського райсуду Одеської обл. надійшов вищевказаний позов в якому позивач зазначив, що будучи власником нерухомого та рухомого майна, державний виконавець безпідставно наклав арешт на невизначено майно, а тому позивач просить зняти арешт з вищевказаного майна та скасувати постанови державного виконавця від 14.02.2003 року.
В ході судового розгляду від представника позивача надійшла заява з якої видно, що на позові наполягає просить справу розглянути в його відсутності.
Відповідач до суду не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.
Третя особа до суду не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.263 ч.1 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом і передбачених цим Кодексом випадках.
Так судом встановлено, що дійсно в провадженні державного виконавця знаходиться виконавче провадження, яке було відкрито на підставі виконавчого листа № 2-1837 виданого Центральним райсудом м. Одеси від 05.08.2002 року про стягнення з ОСОБА_1 на юридичної особи боргу в розмірі 497.90 грн.
14 лютого 2003 року державним виконавцем в рамках виконавчого провадження був накладений арешт на все майно, яке належить позивачу.
Позивач просить зняти арешт з вищевказаного рухомого та нерухомого майна, посилаючись на те, що виконавче провадження закрито, а тому державний виконавець зобов'язаний зняти арешт та скасувати вищевказані постанови, але ці дії державний виконавець не здійснив.
В ході розгляду справи було встановлено, що підставою для відкриття виконавчого провадження була заява стягувача представника юридичної особи та виконавчого листа виданий на підставі судового рішення. Державний виконавець відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» належним чином відкрив виконавче провадження, під час примусових дій в рамках своїх повноважень прийняв рішення про накладення арешту на майно боржника. Виходячи з вищевказаного суд прийшов до висновку, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами, які в порядку ст.ст. 15,16 ЦК України підлягають судовому захисту в іншому порядку. Державний виконавець прийняв рішення про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно в рамках своїх повноважень відповідно до закону, а тому суд вважає, що відповідач - Відділ державної виконавчої служби є не належним відповідачем. Таким чином суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 263 ЦПК України не обґрунтував свої позовні вимоги .
Позивач при поданні позову сплатив судовий збір в повному обсягу, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, а тому відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2-13,76-80,141,258,263-265,266 ЦПК України, -
В задоволені позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Овідіопольського районного управління юстиції в Одеської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог Овідіопольська районна державна нотаріальна контора про зняття арешту - відмовити.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Рішення може бути оскаржено до цивільної палати Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Кириченко П.Л.