Справа №536/1521/17
17 січня 2019 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
Головуючого судді - Колотієвського О.О.,
секретаря судового засідання - Клоновій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці подання Державного виконавця Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1,-
07 грудня 2018 року на адресу Кременчуцького районного суду Полтавської області, надійшло подання Державного виконавця Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1.
Вищезазначене подання обґрунтовано тим, що на примусовому виконанні у Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області перебуває виконавче провадження № 56250657 про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 39416,94 грн. на користь ТОВ «Кредитні рішення моней 24».
Під час примусового виконання боржнику направлявся виклик № 9925 від 23.04.2018 року, яким останнього було зобов'язано з'явитись до ДВС та пояснити причини невиконання рішення, та повідомити про свій майновий стан. Боржник за зазначеним викликом не з'явився.
31.10.2018 року до відділу ДВС надійшла заява стягувача про заборону виїзду за кордон боржника. У своїй заяві стягувач вказував, що володіє інформацією про можливість перетину боржником кордону з метою заробітку у сусідніх державах, що свідчить про те, що боржник не тільки має змогу виїхати за кордон, а і цю змогу використовує, при цьому нехтуючи своїми обов'язками як боржника. Звернення до суду із даним поданням є превентивним заходом, який унеможливлює виїзд боржника за кордон, тому, на думку представника ВДВС, необхідність у винесенні судом ухвали про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за кордон є, а дане подання підлягає задоволенню.
За весь час перебування на примусовому виконанні боржником не заявлено про відстрочку чи розстрочку сплати боргу, тому можна зробити висновок щодо наявності у останнього суб'єктивних причин не виконання рішення та наявності у останнього умислу щодо такого не виконання. Підтвердження усього вищевикладеного є матеріали зведеного виконавчого провадження, оригінали яких будуть надані під час судового засідання.
Враховуючи викладене, протягом тривалого часу рішення суду не виконано, не дивлячись на те, що державним виконавцем вжито усіх, передбачених чинним законодавством заходів примусового виконання рішень, боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, що підтверджується додатковими доказами - матеріалами провадження, які будуть надані під час судового розгляду.
На підставі вищевикладеного просив суд тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань, покладених на нього за рішенням суду.
Виконання ухвали покласти на Державну прикордонну службу України.
Суд, дослідивши матеріали подання, прийшов до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України, суд негайно розглядає подання ро тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
07 грудня 2018 року (дата звернення до суду з поданням) представник Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області був відсутній. У зв'язку з відсутністю представника Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області в день звернення до суду з зазначеним поданням, судовий розгляд був призначений 17 січня 2018 року, але в день судового засідання, представник Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області також до суду не з'явився.
Таким чином, представник Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області посилаючись в поданні на те, що додаткові докази на підтвердження викладених обставин будуть надані в судовому засіданні, в судове засідання не з'явився, та не надав суду відповідних доказів.
Відповідно до основних положень про докази, закріплених у ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст.89 ЦПК України,суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд розглядає подання на підставі наданих доказів, отже, як вбачається з матеріалів подання, на примусовому виконанні у Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області перебуває виконавче провадження № 56250657 про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 39416,94 грн. на користь ТОВ «Кредитні рішення моней 24».
Державний виконавець у зазначеному поданні вказував, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, у с. Чечелеве, вул. Вишнева, буд.20, але в матеріалах подання відсутні докази зазначеної інформації.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме:
(а.с.110) 23 квітня 2018 року державний виконавець Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області виніс постанову, якою відкрив виконавче провадження, в якій зобов'язав ОСОБА_1 подати декларацію про доходи та майно.
Доказів про отримання ОСОБА_1 постанови - суду не надано.
(а.с.108) 23 квітня 2018 року державний виконавець Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області здійснив виклик ОСОБА_1 за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, у с. Чечелеве, вул. Вишнева, буд.20, зокрема з метою надання пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомлення про заходи, що вживаються з метою його виконання.
Доказів про отримання виклику чи про причини не вручення виклику - суду не надано.
Тобто наразі, як вбачається з наданих до суду доказів, на виклик виконавця ОСОБА_1 не з'явилась, але і підтвердження про те, що остання знала про виклик також відсутні.
Суд зазначає, що у разі ухилення боржника від явки до державного виконавця за його викликом, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
В разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.
Крім цього, статтею 18 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зокрема зобов'язаний роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки. Тобто, порушення боржником покладених на нього обов'язків вважається порушенням, в разі роз'яснення останньому його прав та обов'язків в частині наслідків невиконання обов'язків за виконавчим провадженням, і після такого роз'яснення особа ухиляється від виконання покладених на неї обов'язків.
В матеріалах справи відсутні відомості про роз'яснення боржнику ОСОБА_1 її прав та обов'язків, та наслідки невиконання таких обов'язків.
Крім цього, державний виконавець у даному поданні зазначив, що «протягом тривалого часу рішення суду не виконано, не дивлячись на те, що державним виконавцем вжито усіх, передбачених чинним законодавством заходів примусового виконання рішень, боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, що підтверджується додатковими доказами - матеріалами провадження, які будуть надані під час судового розгляду.» Як вище вже зазначалось, виконавець в судове засідання не з'явився, нових доказів суду не надавав.
Отже, відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема:
- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
- здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;
- звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
- здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Таким чином, заборона у виїзді за кордон людини є крайнім заходом забезпечення виконання зобов'язань за виконавчим провадженням.
В той час, у суду відсутні будь-які відомості, що державним виконавцем вичерпано всі інші можливі заходи для забезпечення виконання зобов'язань за виконавчим провадженням.
Відповідно до ст.441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником, якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням.
Тобто умовою для обмеження у праві виїзду за межі України є ухилення від виконання обов'язків, в той час, невиконання боржником зобов'язання не може свідчити про ухилення боржника від виконання, суду не надано жодних належних та достатніх доказів, які б підтверджували ухилення ОСОБА_1 від виконання обов'язків за виконавчим провадженням.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні подання Державного виконавця Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1
Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд,-
У задоволенні подання Державного виконавця Кременчуцького РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяОСОБА_2