ОСОБА_1
Справа № 1519/2-5345/11
Номер провадження № 8/521/3/19
17 січня 2019 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:
судді - Маркарової С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Іськової К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 12.12.2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа: Шоста одеська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за законом, заповітом та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним за нововиявленими обставинами, -
В провадженні Малиновського районного суду м.Одеси перебувала вищезазначена цивільна справа.
За результатами її розгляду 12.12.2012 року ухвалено рішення, яким :
-встановлений юридичний факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним сином ОСОБА_6, який помер 27 вересня 1997 року в с. Чаусове, Первомайського району, Миколаївської області, Україна
-визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 29.08.2011 року, видане на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1/2 частину житлового будинку та надвірних споруд №124 по вул. Житомирська (колишня 1застава, 30 Лінія, ділянка №6320) в м.Одесі.
Рішення суду набрало законної сили.
14.01.2015 року ОСОБА_2, яка є донькою ОСОБА_7 звернулась до суду із заявою про перегляд рішення в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за ново виявленими обставинами.
Нововиявленою обставиною заявник визначила довідку з державного реєстру актів цивільного стану від 09.12.2014 року за №00014807585 за якою актовий запис про розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 був складений 29.01.1975 року за №87, зареєстрований в реєстрі 04.08.2012 року.
Заявник стверджувала, що така обставина існувала на час розгляду справи; не була відома заявникові; вона входить до предмета доказування у справі та може вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи.
ОСОБА_2 вважала, що факт розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 є доказом, що єдиними спадкоємцями за законом є сини спадкодавця ОСОБА_3 та ОСОБА_7
Заява розглядається судоми неодноразово.
В процесі її розгляду заявник доповнила заяву (а.с.173 том 4) та стверджувала про не з'ясування судом обставин проживання спадкоємців у спірному будинку по вул.Житомирській, 124 в м.Одесі з урахуванням його технічних характеристик.
Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримала.
ОСОБА_9, ОСОБА_10 в процесі розгляду справи заперечували проти задоволення заяви.
Решта учасників справи в судове засідання не з'явились, повідомлялись судом про розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, доводи заяви, думку учасників справи суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 12.12.2012 року, яке переглядається встановлено, « що в 1957 рокі ОСОБА_6 у безстрокове користування надано земельну ділянку площею 524,0 кв.м. для будівництва індивідуального жилого будинку по вул. Житомирська,124 (колишня вул. ОСОБА_11) в м. Одесі (рішення виконавчого комітету Іллічівської районної Ради №705 від 25.06.1957 року, договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки від 18.10.1957 року).
Після закінчення будівництва в спірному житловому будинку проживали та були зареєстровані: ОСОБА_6 , ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_7
Рішенням суду Іллічівського району від 30.06.1970 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 розірваний, проведений поділ спірного будинку, за яким ОСОБА_8 була виділена в особисту власність частка спірного будинку, яка складала з приміщень, площею: 9,4 кв.м., 8,45 кв.м., 6,75 кв.м., 5,45 кв.м., а ОСОБА_6 була виділена в особисту власність частка спірного будинку, яка складалась з приміщень, площею: 11 кв.м. та 9,1 кв.м.
Після ухвалення рішення ОСОБА_6 здійснив перебудову будинку.
Ніхто з співвласників свідоцтво про право власності на спірний будинок не отримав.
Розірвання шлюбу в органах ЗАГСу зареєстровано не було.
23.06.1995 року ОСОБА_8 оформила заповіт, яким все належне їй майно заповіла сину ОСОБА_3
27.09.1997 року ОСОБА_6 помер (повторно видане свідоцтво про смерть, актовий запис №11).
Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцями першої черги за законом були ОСОБА_8, дружина померлого та його сини: ОСОБА_3 та ОСОБА_7
ОСОБА_8 проживала та була зареєстрована у спірному будинку з 19.07.1952 року по день смерті (довідка №214 від 05.05.2011 року).
ОСОБА_3 зареєстрований та проживає у спірному будинку з 1978 року (довідка №212 від 05.05.2011 року).
ОСОБА_7 на день смерті батька в спірному будинку не проживав, був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4 (довідка №216 від 05.05.2011 року), з заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору не звертався та ні яких дій, які б свідчили про прийняття ним спадщини не здійснював.
25.01.2009 року ОСОБА_8 померла (свідоцтво про смерть від 26.03.2009 року).
Спадщину після смерті матері прийняв ОСОБА_3
05.01.2011 року ОСОБА_7 помер (свідоцтво про смерть від 05.01.2011 року серії 1-ЖД №256085).
ОСОБА_5, яка була дружиною ОСОБА_7 01.06.2011 року звернулась до Шостої одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті останнього.
29.08.2011 року на ім'я ОСОБА_5 державним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину спірного будинку та надвірних споруд №124 по вул. Житомирській в м.Одесі.»
Істотною обставиною, встановленою судом при ухвалені рішення в частині вимог про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.08.2011 року виданого на ім'я ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_7 став встановлений судом факт неприйняття спадщини ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_6
Так, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Відповідно до ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставина в порядку п.1 ч.2 статті 423 ЦПК України передбачає, що :
обставина, на яку посилається заявник, об'єктивно існувала на час розгляду справи;
ця обставина не могла бути відома заявникові на час розгляду справи
вона входить до предмета доказування у справі та може вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи.
Вказані фактори мають бути у їх сукупності.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata-остаточності рішень суду.
Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 3.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).
Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.08.2011 року виданого на ім'я ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_7, суд виходить з того, що основною підставою ухвалення рішення суду від 12.12.2012 року взагалі не був факт перебування ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у шлюбі, оскільки предметом спору не було визначення частин домоволодіння у праві на спадщину.
Малиновський районний суд м.Одеси ухвалюючи 12.12.2012 року рішення підставою для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину визнав відсутність оформленого належним чином права власності на спірний перебудований будинок ОСОБА_6 та ОСОБА_8, наслідком чого стало його не входження до спадкової маси та відсутність у ОСОБА_5 права на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_7 через неприйняттям ОСОБА_7 за життя спадщини після смерті батька ОСОБА_6 у будь-якій частині.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та рішеннями судів різних інстанцій після неодноразового розгляду даної справи по суті.
Таким чином, час реєстрації у встановленому законом порядку розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 мав би значення у вирішенні справи з іншим предметом позову.
Окрім, відповідно до ст.44 Кодексу про шлюб та сім*ю, діючого на момент виникнення спірних правовідносин шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах ЗАГСу.
Надана ОСОБА_2 в якості доказу для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами довідка з державного реєстру актів цивільного стану від 09.12.2014 року за №00014807585 доводить, що запис про розірвання шлюбу шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 зареєстрований в реєстрі 04.08.2012 року, доводить правильність висновків суду та не є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 423 ЦПК України.
При розгляді зави суд враховує доводи заявника, викладені у доповнені до заяви (а.с.173 том 4) про не з'ясування судом обставин проживання спадкоємців у спірному майні з урахуванням його технічних характеристик.
Так, такі посилання є намаганням заявника на фактично нову оцінку доказів по справі, оскільки такі обставини вже булі враховані судом при ухвалені рішення, що вбачається з його змісту та матеріалів справи, невідомих заявнику доказів, які не оцінив суд не містить, висновків суду не спростовує.
Враховуючи викладене, підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні.
Відповідно до ч.3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 423, 429 ст. 353 ЦПК України,-
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 12.12.2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа: Шоста одеська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за законом, заповітом та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним за нововиявленими обставинами - відмовити.
Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 12.12.2012 року по цивільній справі №1519/2-5345/11 залишити в силі.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.353, 354 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м.Одеси.
Суддя С.В. Маркарова
Повний текс ухвали виготовлений 24.01.2019 року