Справа №521/535/19
Провадження №2-а/521/59/19
24 січня 2019 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря Манюка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта ОСОБА_2, за участю третьої особи: Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,-
10 січня 2019 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернувся із позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта ОСОБА_2, за участю третьої особи: Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, посилаючись на те, що 31 грудня 2018 року інспектором 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенантом ОСОБА_2 відносно нього була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕАВ № 829015 про притягнення його, ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень. Відповідно до вказаної постанови, позивач о 00:25 здійснив зупинку і стоянку на зупинці маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 15.9.е. ПДР - порушення зупинок ближче 30 метрів від посадочних майданчиків для зупинки маршрутних ТЗ.
Позивач вважає вказану постанову такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Обгрунтовуючи позов зазначив, що у постанові зазначено місце вчинення правопорушення: «Одеса, вул. Софіївська, 44», але вказав, що такої адреси у місті Одеса немає. В допомозі адвоката або фахівця права, ознайомлення з матеріалами справи, а саме фото та відео доказами йому було відмовлено. Вважає, що постанова підлягає скасуванню.
Позивач у судове засідання не з'явився, до канцелярії суду подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив розгляд справи проводити без його участі.
Відповідач, інспектор 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенант ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. У встановлений судом строк відзив на позов не подав.
Представник третьої особи - Управління патрульної поліції в Одеській області, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. У встановлений судом строк пояснень на позов не подав.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Постановою серії ЕАВ № 829015 від 31 грудня 2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, складеної інспектором 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенантом ОСОБА_2, притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1, 31 грудня 2018 року о 00:26 в м. Одесі по вул. Софіївській, 44, здійснив зупинку та стоянку безпосередньо на зупинці маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 15.9.е. ПДР - порушення зупинок ближче 30 метрів від посадочних майданчиків для зупинки маршрутних ТЗ.
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у постанові про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сама по собі постанова, за відсутності інших доказів вини, не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні.
Матеріали справи, окрім оскаржуваної постанови поліцейського, належних та допустимих доказів щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, не містять.
Докази, які б спростовували позицію позивача і підтверджували правомірність винесеної постанови відповідачем, або представником третьої особи у встановлений строк суду не надані.
Суд вважає, що наданими матеріалами не доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, оскільки в матеріалах справи відсутні жодні документи та матеріали, які б могли бути визнані судом, як докази про вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 243-246, 250, 251, 255, 286 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта ОСОБА_2, за участю третьої особи: Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта ОСОБА_2, адреса: 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5, серії ЕАВ № 829015 від 31 грудня 2018 року про притягнення ОСОБА_1, Паспорт Серії КМ 956553, адреса: 65072, АДРЕСА_1, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.В. Тополева