Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область, Україна, 37600
Справа № 541/2530/18
Провадження № 2-а/541/6/2019
25 січня 2019 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Куцин В.М.,
секретаря судових засідань ОСОБА_1 .
з участю представника позивача,адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді Полтавської області в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_3 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В своїй позовній заяві посилався на те, що 01.11.2018 інспектором сектору реагування патрульної поліції №3 Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 була винесена та вручена йому постанова серії НК за № 233767 згідно якої було визнано винним у скоєнні адміністративного проступку передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення в сумі 340 грн. Постанову вважає незаконною, оскільки він не порушував ПДР України, розгляд справи відбувся без дотримання вимог закону, всебічного і повного з'ясування обставин справи, при прийнятті постанови було порушено право позивача на захист.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 листопада 2018 року відкрито провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 19.11.2018. В зв'язку із зайнятістю головуючої судді в іншому провадженні розгляд справи було відкладено до 08.01.2019.
08.01.2019 року розгляд справи відкладено за заявою представника позивача до 25.01.2019 року.
25.01.2019 року всудовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили його задовольнити. ОСОБА_3 суду пояснив, що при русі по вулиці Сорочинській вмісті Миргороді 01.11.2018 року в темний час доби при роз'їзді з зустрічним автомобілем він виявив, що не працює ближнє світло фари автомобіля. Оскільким він не мав запасної лампочки то продовжив рух. Через деякий час був зупинений працівниками поліції. Була винесена постанова незважаючи на його клопотання про участь в розгляді справи адвоката.
Представник позивача вважав, що постанова є незаконною, оскільки при її прийнятті було порушено право на захист позивача і відповідачем не доведені суду обставини викладені в постанові.
25.01.2019 року відповідачі в судове засідання не з'явилися, надавши суду докази, які підтверджують обставини скоєння правопорушення позивачем, причину неявки суду не повідомили.
Відповідно до положень ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розгляд справи за відсутності відповідачів.
Суд заслухавши сторони, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.
Як встановлено дослідженими по справі доказами, відповідно до постанови поліцейського СРПП №3 Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 серії НК № 233767 від 01.11.2018 позивача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України з накладенням штрафу в сумі 340 грн.
Відповідно до вказаної постанови, позивач ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що 01.11.2018 року о 16 години 55 хвилин керував транспортним засобом ЗИЛ ММЗ днз. ВІ 7145 ВЕ на вулиці Шишацька,173 в місті Миргород в темну пору доби в якого не прцювала ліва передня фара ближнього світла чим порушив пп.31.4.3в Правил дорожнього руху.
Вирішуючи питання про законність оскаржуваного рішення посадової особи суд виходить з наступного.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За приписами п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП України передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом що має несправності системи зовнішніх світлових приладів(темної пори доби ).
Пунктом 31.4.3 в) Правил дорожнього руху України, встановлена заборона експлуатації транспортного засобу у випадку ,якщо не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позивач заперечував вчинення ним адміністративного правопорушення та наголошував на недотриманні його прав при розгляді відповідачем справи, вимог передбачених ст.ст. 268, 278, 279 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході судового розгляду доказами наданими відповідачем: світлокопією постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача ОСОБА_3 серії НК №233767, зі змісту якої випливає, що водій ОСОБА_3 не погоджується з рішенням інспектора, однак клопотання про залучення захисника пояснення водія не містять, фототаблицею, де зафіксовано що на автомобілі ЗИЛ ММЗ днз. ВІ 7145 ВЕ не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла, Вказане підтверджується поясненнями позивача ОСОБА_3 який суду пояснив, що виявив несправність на вулиці Сорочинській в місті Миргород ,однак продовжив рух, після чого був зупинений працівниками поліції на вулиці Шишацька, що об'єктивно підтверджується змістом оскаржуваної постанови. Проаналізувавши досліджені судом докази суд вважає що доведено факт порушення позивачем п. 31.4.3 в) Правил дорожнього руху України, та дотримання відповідачем положень ст.ст. 268, 278, 279 КУпАП при розгляді справи про адмінправопорушення, тому заявлені позовні вимоги задоволені бути не можуть.
Суд не може прийняти до уваги твердження позивача та його представника, що в наслідок порушення права на захист позивача,(водія) було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки зазначене спростовується вищенаведеними обґрунтуваннями підстав задоволення позову.
Як і не приймає до уваги твердження, що при розгляді справи відповідачем не були дотримані вимогши закону, оскільки судом встановлено факт порушення позивачем ПДР України, так як авиявивши несправність системи освітлення автомобіля водій продовжив рух автомобілем незважаючи на вимоги правил дорожнього руху. Також суд встановив, що стягнення накладене за вчинене правопорушення відповідає вимогам закону.
З вищевикладених обґрунтувань, суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 246, 250, 268, 278, 279, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про скасування постанови серії НК № 233767 від 01.11.2018 року в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КУпАП - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя ОСОБА_5