Справа № 539/321/19
Провадження № 1-кс/539/137/2019
25 січня 2019 року м. Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни матеріали клопотання слідчого Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 ,про арешт майна в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170240000092 від 22.01.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, -
Слідчий Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Лубенської місцевої прокуратури ОСОБА_4 звернулася в суд з клопотанням про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170240000092 від 22.01.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що 22.01.2019 року надійшло повідомлення від генерального директора ПАТ «Лубнигаз» ОСОБА_5 , про те, що приблизно о 11 год. ОСОБА_6 , 1983 року народження зайшов на територію ПАТ «Лубнигаз», що по вул. Л.Толстого, 87 в м. Лубни, маючи при собі предмет зовні схожий на мисливський ніж, чим вчинив кримінальне правопорушення, а саме носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
В ході огляду місця події за адресою м. Лубни, вул. Л.Толстого, 87 Полтавської області, під час огляду особистих речей ОСОБА_6 було виявлено та вилученого металевий ніж, на лезі якого мається гравіювання «За ВДВ».
23.01.2019 року вищезазначений металевий ніж визнано речовим доказом по кримінальному провадженні та передано на зберігання до камери речових доказів Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області.
У зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення, з метою позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації, а також з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення чи перетворення, сторона обвинувачення прохає накласти арешт на майно, а саме металевий ніж, на лезі якого мається гравіювання «За ВДВ», який вилучений 22.01.2019 року у ході огляду особистих речей ОСОБА_6 .
В судовому засіданні слідчий подане клопотання підтримав та просив його задовольнити. Вивчивши клопотання слідчого та додані до нього матеріали, заслухавши думку учасників процесу, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що 22.01.2019 року були внесені відомості до ЄРДР та розпочато кримінальне провадження №12019170240000092 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.263 КК України по факту виявлення на території ПАТ «Лубнигаз» ОСОБА_6 , який мав при собі предмет схожий на мисливський ніж.
З проколу огляду місця події та особистих речей від 22.01.2019 року вбачається, що на території ПАТ «Лубнигаз» затримано ОСОБА_6 , серед особистих речей якого виявлено та вилучено металевий ніж у шкіряному чохлі, з довжиною леза 19 см, шириною - 3 см та написом «За ВДВ».
Факт вилучення ножа у ОСОБА_6 підтвердили за результатами допиту свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
У власних письмових поясненнях ОСОБА_6 також підтвердив, що мав при собі ніж.
Постановою слідчого від 23.01.2019 року вказаний ніж визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.263 КК України.
З доданих до клопотання документів вбачається, що вилучене майно має значення речового доказу для кримінального провадження.
Метою застосування арешту у цьому кримінальному провадженні є збереження речового доказу, необхідність проведення ряду процесуальних дій для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування кримінального правопорушення, зокрема проведення експертизи вилученого майна.
Враховуючи викладене, клопотання про арешт вилученого майна слід задовольнити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.167, 170-173, 175, 309, 395 КПК України,
Клопотання слідчого Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 ,про арешт майна в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170240000092 від 22.01.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на металевий ніж, на лезі якого міститься гравіювання «За ВДВ», вилучений 22.01.2019 в ході огляду особистих речей ОСОБА_6 .
Вказане майно залишити на зберіганні в боксі зберігання речових доказів Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області.
Ухвала може бути оскаржена відповідно до п.3 ч.2 ст.395 КПК України безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1