Київський районний суд м. Полтави
Справа № 554/6824/18
14 січня 2019 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.,
при секретарі - Горошко О.О.,
за участю:
позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представників відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 громади м.Полтави в особі Полтавської міської ради, ОСОБА_6 майном комунальної власності міста Полтавської міської ради про визнання права на приватизацію житлового приміщення, третя особа - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2», -
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до Октябрського районного суду м.Полтави з позовом до відповідачів ОСОБА_6 майном комунальної власності міста та ОСОБА_5 громади м.Полтави про визнання права на приватизацію житлового приміщення.
В позовній заяві посилались на те, що вони постійно проживають та зареєстровані у кімнаті № 14 гуртожитку, що находиться за адресою: місто Полтава, провулок Шевченка, 11. ОСОБА_1 є квартиронаймачем, ОСОБА_2 - його дружина. При вселенні в житлове приміщення гуртожитку ордер не видавався. Відсутність оригіналу ордеру на вселення позбавляє їх можливості реалізувати своє законне право на приватизацію житла. Таким чином, їхнє право на приватизацію житла порушене і підлягає захисту.
Тому позивачі просили суд визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 право на приватизацію житлового приміщення гуртожитку загальною площею 20,7 кв.м., що знаходиться на 3 поверсі п'ятиповерхового будинку за адресою: м.Полтава, провулок Шевченка, будинок 11, кімната 14.
Ухвалою судді Октябрського районного суду м.Полтави від 30 серпня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 громади м.Полтави, ОСОБА_6 майном комунальної власності міста про визнання права на приватизацію житлового приміщення передано за підсудністю до Київського районного суду м.Полтави (а.с.50).
Ухвалою судді Київського районного суду м.Полтави від 30 жовтня 2018 року відкрито провадження у даній справі, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Відповідачі ОСОБА_6 майном комунальної власності міста та ОСОБА_5 громада м.Полтави надали відзиви на позов, у яких зазначили, що відповідачі прав позивачів не порушували та не оспорювали, не вчиняли дій, що свідчать про невизнання права позивачів на приватизацію. Будь-які докази того, що право позивачів на приватизацію відповідачами було порушено, в матеріалах справи відсутні. Тому просили в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов підтримали в повному обсязі та просили задовольнити. При цьому посилались на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_6 майном комунальної власності міста ОСОБА_4 проти позову заперечив, посилаючись на обставини, викладені у відзиві. В задоволенні позову просив відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_5 громади м.Полтави ОСОБА_3 проти позову також заперечила, в його задоволенні просила відмовити.
Представник третьої особи - КП «ЖЕО №2» звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.
Суд, заслухавши пояснення позивачів та представників відповідачів, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до рішення дев'ятнадцятої сесії Полтавської міської ради п'ятого скликання від 11 вересня 2007 року «Про надання згоди на прийняття до комунальної власності міста жилих будинків ЖЕП «Будівельник» з врахуванням змін, внесених рішенням Полтавської міської ради від 25 вересня 2014 року, гуртожиток за адресою: м.Полтава, пров.Шевченка, 11 прийнятий до комунальної власності ОСОБА_5 громади м.Полтави.
18 травня 2017 року уповноваженими особами підписано Акт приймання-передачі гуртожитку, що розташований за адресою: місто Полтава, провулок Шевченка, 11, в комунальну власність.
Частиною 1 статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтею 310 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну.
Місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: м.Полтава, пров.Шевченка, буд.11, кімната 14 з 24 липня 1991 року (а.с.8-9, 11-12, 14).
Але будь-які докази, з яких би вбачалось на якій підставі позивачі вселилися до вказаної кімнати, до матеріалів справи не додані.
Як вбачається з даних листа ОСОБА_6 майном комунальної власності міста від 31 липня 2018 року №К01-05/01.1-12/475, ОСОБА_1 звертався до вказаного ОСОБА_6 стосовно надання йому копії ордера або копії рішення про надання йому кімнати №14 по пров.Шевченка, 11 у м.Полтаві. На вказане звернення йому було повідомлено, що виконавчим комітетом Полтавської міської ради не приймалось рішення про надання йому вищезазначеного житлового приміщення, у зв'язку з чим надати копію ордера або рішення про заселення цього приміщення немає можливості (а.с.15).
На заяву ОСОБА_1 від 26 червня 2018 року листом від 02 липня 2018 року №К1489 КП «ЖЕО №2» також повідомило про відсутність в архіві КП «ЖЕО №2» ордеру та рішення про заселення за адресою: м.Полтава, пров.Шевченка, 11, кімн.14 (а.с.16).
На заяву ОСОБА_2 від 26 червня 2018 року листом від 02 липня 2018 року №К1489 КП «ЖЕО №2» їй також повідомило про відсутність в архіві КП «ЖЕО №2» ордеру та рішення про заселення за адресою: м.Полтава, пров.Шевченка, 11, кімн.14 (а.с.17).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.
Як передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.
Частиною 1 ст.4 зазначеного Закону передбачено, що громадяни та члени їхніх сімей, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до цього Закону за рішенням місцевої ради.
Приватизація жилих приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Як встановлено судом, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_6 майном комунальної власності міста з заявами про приватизацію займаної ними кімнати та необхідними документами не звертались.
Відповідно, відповідач їм у реалізації права на приватизацію житлового приміщення у гуртожитку не відмовляв.
До полтавської міської ради позивачі також не звертались.
Також суд звертає увагу, що позивачі в своєму позові просять суд визнати за ними право на приватизацію житлового приміщення.
Вказаними вище нормами встановлено, що право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках мають громадяни та члени їхніх сімей, одинокі громадяни, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.
Будь-які докази того, що відповідачі порушили, не визнали або оспорили право позивачів на приватизацію в матеріалах справи відсутні.
Також позивачами не надані докази того, що вони не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду та на правових підставах вселені у гуртожиток.
Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно даних технічного паспорта на кімнату №14 у гуртожитку №11 по пров.Шевченка у м.Полтаві кімната самочинно переобладнана, внаслідок чого самочинно облаштовано коридор площею 5,8 кв.м., кладову 3,9 кв.м. та кімнату 11,0 кв.м. (а.с.18-19).
Як передбачено частиною 1 ст.4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» приватизація жилих і нежилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад, які раніше були самовільно переплановані, може відбуватися після визнання перепланування таким, що відповідає законодавству України щодо технічних умов і будівельних норм до житла.
З наданих до матеріалів справи доказів не вбачається чи було у встановленому законом порядку визнано перепланування займаної позивачами кімнати таким, що відповідає законодавству України щодо технічних умов і будівельних норм до житла.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову понесені позивачами судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 громади м.Полтави в особі Полтавської міської ради, ОСОБА_6 майном комунальної власності міста Полтавської міської ради про визнання права на приватизацію житлового приміщення відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивачі:
ОСОБА_1, місце проживання - м.Полтава, пров.Шевченка, 11, кім.14, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,
ОСОБА_2, місце проживання - м.Полтава, пров.Шевченка, 11, кім.14, ідентифікаційний номер НОМЕР_2,
Відповідачі:
ОСОБА_5 громада м.Полтави в особі Полтавської міської ради, місцезнаходження: м.Полтава, вул.Соборності, 36, код ЄДРПОУ 24388285,
ОСОБА_6 майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, місцезнаходження: м.Полтава, вул.Соборності, 36, код ЄДРПОУ 13967034,
Третя особа - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2», місцезнаходження: м.Полтава, вул.Івана Мазепи, 30, код ЄДРПОУ 13961729.
Повний текст рішення виготовлено 24 січня 2019 року.
Головуючий О.А.Самсонова
14.01.2019