Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 518/1764/18
Провадження № 1-кс/499/9/19
Іменем України
"25" січня 2019 р. смт.Іванівка
Слідчий суддя ОСОБА_1 , за участю учасників кримінального провадження секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Ширяївського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160460000404 від 12.12.2018 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
Слідчий Іванівського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню за №12018160460000404 від 12.12.2018 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що 12.12.2018 року до Ширяївського ВП надійшла заява від мешканця с. Малігонове, Ширяївського району, Одеської області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що 12.12.2018 року біля 04:00 години він перебував за місцем мешкання свого товариша ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає в с. Малігонове, Ширяївського району, де між ними під час спільного розпиття спиртних напоїв виникла сварка та бійка, під час якої ОСОБА_4 декілька разів вдарив його кулаком руки в область обличчя та один раз обухом сокири по голові, в результаті чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ та рубленої рани волосяної частини голови.
Відомості по зазначеному факту 12.12.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160460000404 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
В ході огляду місця події на території домоволодіння яке розташоване в АДРЕСА_1 , а саме у веранді будинку в якому мешкає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено та вилучено сокиру з дерев'яною рукояткою довжиною 55 сантиметрів на якій виявлено сліди бурого кольору ззовні схожі на кров.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України метою накладення арешту на вищевказану сокиру з дерев'яною рукояткою є його збереження як речового доказу, та крім цього з даною сокирою потрібно провести ряд експертиз.
До переліку майна на яке потрібно накласти арешт згідно п. 2 ч. 2 ст. 171 КПК України входить сокира з дерев'яною рукояткою довжиною 55 сантиметрів на якій виявлено сліди бурого кольору ззовні схожі на кров.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України дана сокира належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає в АДРЕСА_1 , тобто за адресою де було здійснено даний злочин.
У зв'язку з тим що вказана сокира з дерев'яною рукояткою довжиною 55 сантиметрів на якій виявлено сліди бурого кольору ззовні схожі на кров має істотне значення для досудового розслідування та може бути використаний як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, є речовим доказом по вказаному кримінальному провадженню та для проведення ряду експертиз до проведення яких залучаються відповідні експерти та для встановлення об'єктивної істини по кримінальному провадженню слідчий звернувся із клопотанням про накладення арешту.
Слідчий у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд провадження у його відсутність, про те його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими обґрунтовується клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного клопотання, виходячи з наступного.
Як вбачається з ч. ч. 1, 2 і 3 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Метою арешту майна є, зокрема, забезпечення кримінального провадження.
Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, тощо.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема,: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, враховуючи вище викладені ризики відносно вилученого майна як доказу у даному кримінальному провадженні, приймаючи до уваги, що його втрата або зникнення, значно ускладнить або взагалі унеможливить встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
При цьому враховується розумність та співрозмірність обмеження права володіння завданням даного кримінального провадження. Також слідчий суддя вважає, що арешт тимчасово вилученого майна не призведе до негативних наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 107, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Ширяївського ВП Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160460000404 від 12.12.2018 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучену сокиру з дерев'яною рукояткою довжиною 55 сантиметрів на якій виявлено сліди бурого кольору ззовні схожі на кров.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_1