Рішення від 17.01.2019 по справі 524/5322/18

Справа № 524/5322/18

Провадження №2/524/243/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді - Кривич Ж.О.,

секретаря судового засідання - Коваль Т.М.,

за участі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з батьком та припинення стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з батьком та припинення стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він та відповідач по справі перебували в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01.03.2017 року шлюб між сторонами розірвано. Судовим наказом судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20.11.2017 року з позивача стягуються аліменти на користь відповідача на утримання сина, який проживає з батьком. Просив визначити місце проживання сина з ним та припинити стягнення з нього аліментів.

В судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі, не заперечувала проти визначення місця проживання сина з батьком та припинення стягнення з нього аліментів.

Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області 3 677 від 04.06.2018 року; позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідач позовні вимоги визнала, про що особисто надала суду заяву від 17.01.2019 року.

Ухвалою судді від 27.07.2018 року відкрито провадження у справі.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Позивач по справі, ОСОБА_1, та відповідач, ОСОБА_2О, з 08.12.2006 року перебували в зареєстрованому шлюбі.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01.03.2017 року шлюб між сторонами розірвано. Рішення набрало законної сили.

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судовим наказом судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20.11.2017 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини (однієї четвертої) частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 жовтня 2017 року і до досягнення сином повноліття. Судовий наказ набрав чинності.

Після розлучення батьків малолітній ОСОБА_4 протягом деякого часу проживав з матір'ю. Проте, з червня 2017 року син по теперішній час проживає разом з батьком за адресою: м. Кременчук, квартал 287АДРЕСА_1, що підтверджується, висновком органу опіки та піклування № 677 від 04.06.2018 року.

13.04.2018 року комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області заслухала пояснення обох батьків та малолітнього ОСОБА_4. Дитина пояснила, що майже рік проживає з батьком, де йому спокійно та комфортно. Вони разом виконують шкільні завдання та проводять дозвілля. Святослав повідомив, що не бажає повертатися до матері, а буде надалі проживати з батьком.

Згідно Висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 677 від 04.06.2018 року місце проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначено з батьком.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Сімейного Кодексу України. Так, відповідно до частини 1 та 2 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками. У справі «Хант проти України» вказано, що права дитини мають перевагу над правами батьків.

Так, 11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому йдеться про визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосується дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків витікає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Суд пересвідчився у тому, що з червня 2017 року дитина проживає з батьком, який турбується про нього як соціально та матеріально.

За змістом ст.ст. 180, 182 Сімейного кодексу України право на одержання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Отже з червня 2017 року позивач самостійно займається вихованням та матеріальним забезпеченням сина.

У відповідності до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Оскільки на час розгляду справи встановлено, що дитина проживає з позивачем та знаходиться на повному його матеріальному утриманні, суд вважає за доцільним задовольнити позовну вимогу та звільнити позивача від обов'язку сплати аліментів.

За таких обставин є підстави для того, щоб припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач у своїй заяві від 17.01.2019 року відмовився від стягнення на його корисьть судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, - суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком ОСОБА_1.

Звільнити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: м. Кременчук, квартал 287АДРЕСА_1) від обов'язку сплати аліментів на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікацій номер НОМЕР_2, адреса: Полтавська обл., м. Кременчук, квартал 287АДРЕСА_2) на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стягуються на підставі судового наказу судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.11.2017 року (справа № 524/7828/17, провадження № 2-н/524/787/17) з дня набрання законної сили цим рішенням.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:

Попередній документ
79415049
Наступний документ
79415051
Інформація про рішення:
№ рішення: 79415050
№ справи: 524/5322/18
Дата рішення: 17.01.2019
Дата публікації: 28.01.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин