Справа № 500/9149/18
Провадження № 2-а/500/25/19
25 січня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 1 роти 1 батальйону сержанта поліції ОСОБА_2 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до інспектора патрульної поліції 1 роти 1 батальйону сержанта поліції ОСОБА_2, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій інспектора патрульної поліції 1 роти 1 батальйону сержанта поліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №790391 від 13.12.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, мотивуючи тим, що 13.12.2018 року він на автомобілі марки «NISSAN NAVARA», державний номер НОМЕР_1, рухався по пр. Суворова в м. Ізмаїлі в напрямок центру міста та у дзеркало заднього виду побачив автомобіль поліції з включеними світловими спеціальними сигналами, виконуючи вимогу поліцейського автомобіля він здійснив вимушену зупинку. На причину зупинки, йому було роз'яснено, що він порушив правила дорожнього руху, оскільки проїхав перехрестя пр. Суворова вул. Короленко на жовтий сигнал світлофору, що є порушенням ч. 2 ст. 122 КУпАП. На вимогу позивача пред'явити йому докази вчинення ним порушення, інспектором був наданий відеозапис з мобільного телефону, в якому позивач побачив автомобіль, який рухався у темну пору доби, відео було знято з парковки торгового центу «Таврія», номерного знаку на автомобілі не було. Тобто, на пред'явленому поліцейським відео, був не його автомобіль. Також, його було зупинено після проїзду ним трьох перехресть від начебто вказаного поліцейським місця порушення. Однак порушення ПДР позивач не вчиняв. Його заперечення щодо незаконної зупинки, інспектор проігнорував, не надав докази порушення ПДР. Таким чином, позивач вважає, що були порушення при винесенні постанови відносно нього, як: незаконна зупинка його транспортного засобу; не доведеність порушення ним ПДР; порушення відповідачем вимог ст. 268, ст.ст.278,279 та інших вимог КУпАП.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.
В судове засідання відповідач - інспектор патрульної поліції 1 роти 1 батальйону сержант поліції ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
В судове засідання представник Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, надав суду відзив, згідно якого просив відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що інспектором під час розгляду справи були дотримані всі норми діючого законодавства та позивачем не надано доказів, які б спростовували наявність в його діяннях складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 13 грудня 2018 рокуінспектором патрульної поліції 1 роти 1 батальйону сержантом поліції ОСОБА_2 в м. Ізмаїлі по пр. Суворова, 115 відносно ОСОБА_1 була складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №790391 від 13.12.2018 року, якою на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП застосовано до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
З вищезазначеної постанови від 13.12.2018 року вбачається, щоОСОБА_1,
13.12.2018р. о 06:56:40 год., в м. Ізмаїлі по пр. Суворова, 115, керуючи транспортним засобом марки «NISSAN NAVARA», державний номер НОМЕР_1, проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3. «г» ПДР України - порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити:
найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
дату розгляду справи;
відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
опис обставин, установлених під час розгляду справи;
зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З постанови відповідача від 13.12.2018 року вбачається, що в постанові не був зазначений технічний засіб, яким здійснено відеозапис та відповідно в судове засідання цей відеозапис не надавався.
Також, в постанові не зазначено яке саме перехрестя вулиць позивач проїхав на заборонений «жовтий» сигнал світлофору.
Відповідно до п. 8.7.3 «г» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами) сигнали світлофора мають такі значення, зокрема, жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, на відповідача інспектора патрульної поліції 1 роти 1 батальйону сержанта поліції ОСОБА_2, як на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, в основу якого було покладено, доведений на його думку факту проїзду позивачем перехрестя на заборонений сигнал світлофора (жовтий).
В судовому засіданні позивач заперечував той факт, що 13.12.2018 року проїжджаючи перехрестя по пр. Суворова він проїхав на заборонений сигнал світлофора (жовтий).
З матеріалів справи вбачається, що доказами винності позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП є лише постанова у справі про адміністративне правопорушення. В той час, як відповідачем не залучено жодного свідка або іншого учасника дорожнього руху, не надано відеозапису, на якому було б відображено момент вчинення позивачем адміністративного правопорушення, чи будь-яких інших доказів передбачених ст.251 КУпАП.
Одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17, № рішення 73700340, головуючий - Стрелець Т.Г.
Розгляд справ про адміністративне правопорушення, визначених ч.2 ст. 122 належить до компетенції Національної поліції, що, у відповідності до абзацу 2 ст. 258 КУпАП та п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. №1395 виключає необхідність складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст.258 КУпАП, зі змісту яких вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.
Частиною 5 ст. 258 КУпАП також передбачено, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Таким чином, співробітник патрульної поліції має право не складати протокол про адміністративне правопорушення і виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності на місці вчинення правопорушення.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №760/2846/17.
Враховуючи, що відповідачем не було надано жодного допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серіїЕАВ №790391 від 13.12.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 425 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Як було встановлено в судовому засіданні другий відповідач - Управління патрульної поліції в Одеській області не має відношення до прийняття оскаржуваної постанови, тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню тільки в частині вимог доінспектора патрульної поліції 1 роти 1 батальйону сержанта поліції ОСОБА_2 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій інспектора патрульної поліції 1 роти 1 батальйону сержанта поліції ОСОБА_2 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції не підлягають задоволенню в зв'язку з тим, що на підставі ч. 3 ст. 286 КАС України суд позбавлений права визнавати протиправними дій суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції 1 роти 1 батальйону сержанта поліції ОСОБА_2 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серіїЕАВ №790391 від 13.12.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 425 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 25 січня 2019 року.
Суддя: ОСОБА_3