Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/1019/18
Провадження № 2/499/79/19
Іменем України
"21" січня 2019 р. смт. Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області в складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібровій О.І., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Іванівка Іванівського району Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини посилаючись на те, що 13.04.2018 року помер ОСОБА_5, його батько.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку.
Позивач є спадкоємцем майна померлого за заповітом.
Однак, оформленню спадкового майна в нотаріальному порядку позивачу перешкоджає та обставина, що позивачем пропущений встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини, який він пропустив у зв'язку з тим, що добросовісно помилявся, думаючи, що будинок, який заповідав йому батько був об'єктом спільної власності його матері та батька, а тому після його смерті він переходить у власність матері та на той час не знав про наявність заповіту. Однак після того, як дізнався про існування заповіту, він звернення до нотаріуса, виявив що ним строк встановлений для прийняття спадщини пропущено. Таким чином позивач просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5
Позивач в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягав.
Відповідач у судове засідання не з'явився, проте надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Третя особа - ОСОБА_3 надала до суду заяву про невизнання позову, яку мотивувала тим, що у неї є сумніви щодо дійсності заповіту, оскільки на момент його складання померлий ОСОБА_5, який є також її батьком, був сліпим та психічно хворим, також вказала, що наразі вона подала до Іванівського районного суду заяву про визнання заповіту недійсним.
Третя особа - ОСОБА_4 надала до суду заяву, відповідно до якої просила суд позов задовольнити.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, за таких обставин судове засідання по справі було проведено без засобів технічної фіксації судового процесу.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з положенням ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи та з урахуванням положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ч.1 ст. 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, приходить до висновку, що наявні законні підстави для задоволення позову та позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом при досліджені матеріалів даної справи встановлено, що ОСОБА_5 помер 13.04.2018 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, який розташований за адресою вул. Юрія Яні 34, с. Благоєве (нині - Великий Буялик) Іванівського району Одеської області, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Відповідно до копії заповіту, позивач є спадкоємцем померлого за заповітом, заповіт чинний та не скасований, відповідно до заяви ОСОБА_3 наразі вона подала до суду позовну заяву про визнання заповіту недійсним.
Також, відповідно до копії свідоцтва про народження позивача, він є рідним сином померлого ОСОБА_6, отже відповідно до ст.1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом.
Відповідно до відповіді нотаріуса, спадкова справа на померлого ОСОБА_6 була заведена на підставі заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, однак свідоцтв про право на спадщину видано не було.
Відповідно до довідки виконавчого комітету Великобуялицької сільської ради, на момент смерті ОСОБА_6 проживав та був зареєстрований разом з дружиною ОСОБА_4
Спадкоємці ОСОБА_6 були залученні до участі у справі.
Однак, оформленню спадкового майна в нотаріальному порядку позивачу перешкоджає та обставина, що позивачем пропущений встановлений ст.1270 ЦК України строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Встановлений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини позивач пропустив через те, що добросовісно помилявся, думаючи, що будинок, який заповідав йому батько був об'єктом спільної власності його матері та батька, а тому після його смерті він переходить у власність матері та на той час не знав про наявність заповіту. Однак після того, як дізнався про існування заповіту, він звернення до нотаріуса, виявив що ним строк встановлений для прийняття спадщини пропущено.
Позивач вважає, що шестимісячний строк для прийняття спадщини пропущено ним з поважних причин.
Так, відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.(ч.1 ст.1222 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Враховуючи той факт, що наразі заповіт оскаржуються одним з спадкоємців ОСОБА_5, суд бере до уваги також право позивача на спадкування майна після смерті ОСОБА_5 за законом.
Відповідно до п.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини суд може визначити йому додатковий строк достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування " від 30.05.2008 року № 7 п.24 передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року передбачено, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже ті обставини, на які посилалася позивач суд вважає обґрунтованими, оскільки знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Враховуючи обставини на які посилався позивач при звернені до суду, беручи до уваги що позивач є спадкоємцем за заповітом та за законом після смерті ОСОБА_5 суд вважає, що зазначені позивачем обставини являються поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини та вважає за можливе визначити позивачеві додатковий строк - терміном чотири місяці з дня набрання даним рішенням законної сили для подання до органів уповноважених займатися відкриттям та веденням спадкових справ заяв про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_5
Разом з тим, суд не бере до уваги заперечення проти позову ОСОБА_3, оскільки наразі судом не перевіряються обставини щодо визнання заповіту недійсним, оскільки не є предметом позову, та даним рішенням жодним чином не порушується питання про визнання права власності на спадкове майно, а розглядається питання про поважність причин пропуску строку для звернення до нотаріуса, що є правом позивача та не залежить він позиції третьої особи.
Керуючись ст.ст. 4, 76, 81, 89, 247, 264, 265, ЦПК, ст.ст. 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), третя особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 додатковий строк терміном чотири місяців після набрання рішенням законної сили для подання до органів, уповноважених займатися відкриттям та веденням спадкових справ заяв про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті 13.04.2018 року ОСОБА_5.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
СуддяОСОБА_7