Троїцький районний суд Луганської області
Справа № 433/1661/18
Провадження №2/433/99/19
24.01.2019 року
Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого - судді Суського О.І.,
за участю секретаря судового засідання - Яковлєвої В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному провадженні в смт. Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До Троїцького районного суду Луганської області надійшла вищевказана позовна заява, в обґрунтування вимог якої зазначено, що 29 квітня 2011 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського МУЮ був зареєстрований шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №167. Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, втрати поваги та любові один до одного, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. Подружні відносини між ними припинені. Позивач переконана, що подальше збереження шлюбу та примирення між ними неможливе, у зв'язку з чим просить розірвати укладений між нею та відповідачем шлюб.
В судове засідання сторони не з'явились.
Позивач в позовній заяві просила справу розглядати без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, шляхом розміщення повісток про виклик на офіційному веб-порталі «Судова влада України» та сторінці Троїцького районного суду Луганської області. Причини неявки суду відповідач не повідомив. Заперечень на позов ним надано не було.
Судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Так, згідно свідоцтва про шлюб серії 1-ЕД №127711, виданого 29 квітня 2011 року, позивач та відповідач з 29 квітня 2011 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. Шлюб було зареєстровано ОСОБА_3 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції у Луганській області під актовим записом № 167 (а.с. 15).
Відповідно до ст.ст. 110-112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Відповідно до ст.109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється відсутність взаєморозуміння між позивачем та відповідачем, втрата поваги та любові один до одного, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. Подружні відносини між ними припинені. Позивач переконана, що подальше збереження шлюбу та примирення між ними неможливе.
Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач у заяві просила суд, після розірвання шлюбу, залишити їй шлюбне прізвище.
Керуючись ст.ст. 4, 76-81,141, 223, 258, 259, 273, 280-282 ЦПК України, ст.ст.109, 110,112-114 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (кв. Волкова, б. 18-18, м.Луганськ, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (кв. Волкова, б. 18-18, м.Луганськ) про розірвання шлюбу задовольнити в повному обсязі.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який було зареєстровано 29 квітня 2011 року ОСОБА_3 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції у Луганській області під актовим записом № 167.
Позивачу після розірвання шлюбу залишити прізвище «Шрьотер».
Рішення суду після набрання ним законної сили направити до Троїцького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, для виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із урахуванням п.п 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Суський
24.01.19
02.10.18