25 січня 2019 року
Київ
справа №823/1684/18
адміністративне провадження №К/9901/2775/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області Національної поліції України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітку,
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Черкаській області Національної поліції України, в якій з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог просив: визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області полковника поліції В.В.Лютого від 07 березня 2018 року №624 в частині звільнення позивача зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області полковника поліції В.В.Лютого від 07 березня 2018 року № 88 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) з 07 березня 2018 року; поновити позивача на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 07 березня 2018 року; зобов'язати відповідача внести виправлення до трудової книжки позивача щодо звільнення; зобов'язати відповідача виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з моменту звільнення в розмірі 39533 грн 30 коп.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області №624 від 07 березня 2018 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області №88 о/с від 07 березня 2018 року про звільнення інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) з 07 березня 2018 року. Поновлено ОСОБА_4 на службі в поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 08 березня 2018 року. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року скасовано та відмовлено у задоволенні позову.
19 січня 2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_4 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді І.Л.Желтобрюх
Т.Г.Стрелець