24 січня 2019 року
Київ
справа №275/536/18
адміністративне провадження №К/9901/2083/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів - Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 у справі №275/536/18 ОСОБА_2 до начальника СРПП №1 Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області лейтенант поліції Марієвського Олександра Анатолійовича про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування,
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2018 року скасовано рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 27.09.2018 року та прийнято нову постанову, якою у задоволені позову відмовлено.
29 листопада 2018 року позивачем до Сьомого апеляційного адміністративного суду подано заяву про роз'яснення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2018 року.
В заяві позивач просив суд надати відповідь, чому суд прийняв до розгляду апеляційну скаргу без врахування вимог ст. 286 КАС України, чому суд апеляційної інстанції прийняв до розгляду апеляційну скаргу керуючись ст. 295 КАС України та не прийняв його доводи викладені у відзиві, чому суд апеляційної інстанції прийняв до уваги квитанцію про сплату штрафу, яку було подано відповідачем до апеляційної скарги, якою нормою матеріального права керувався суд апеляційної інстанції під прийняття рішення по суті.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 року відмовлено в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.
Вважаючи таке рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, позивач оскаржив його в касаційному порядку.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке.
Постановляючи ухвалу від 17.12.2018 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що постанова від 12.11.2018 року є чіткою, зрозумілою і додаткового роз'яснення не потребує, а обставини, на які посилається заявник, стосуються виключно застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального законодавства України, а також врахування доказів, які містяться в матеріалах справ та були долучені учасниками процесу під час розгляду справи судом апеляційної інстанції в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2018 року.
Так, відповідно до частини першої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
З наведеної норми випливає, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
З касаційної скарги не вбачається, в чому саме полягає його нечіткість та що викликає труднощі у розумінні резолютивної частини постанови. Скаржники фактично не погоджуються з прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, що не стосуються змісту судового рішення і не свідчить про його незрозумілість.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення, вірно застосував положення статті 254 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 у справі №275/536/18.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Л. Желтобрюх
Судді О. В. Білоус
Т. Г. Стрелець