Іменем України
Київ
24 січня 2019 року
справа №805/1519/17-а
адміністративне провадження №К/9901/40280/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Донецькій області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у складі судді Бабіча С.І.
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2017 року у складі суддів Геращенка І.В., Арабей Т.Г., Міронової Г.М.
у справі №805/1519/17-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кислотоупор ЛТД»
до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області
про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0010931201 від 20 вересня 2016 року та № 0011551201 від 23 вересня 2016 року,
У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кислотоупор" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0010931201 від 20 вересня 2016 року та № 0011551201 від 23 вересня 2016 року, з мотивів безпідставності їх прийняття.
11 травня 2017 року постановою Донецького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2017 року, позов задоволено повністю. Судові рішення мотивовані невідповідністю спірних податкових повідомлень-рішень положенням статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". Нормами цієї статті позивача звільнено від плати за землю, а тому застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань цього податку визнано судами протиправним.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Касаційна скарга обґрунтована неправильністю застосування судами попередніх інстанцій Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". Змін до Податкового кодексу України щодо вказаного вище звільнення від сплати податку внесено не було, а тому у позивача був наявний податковий борг, за несплату якого застосовані штрафні (фінансові) санкції за одним з податкових повідомлень-рішень.
За іншим податковим повідомленням-рішенням санкції застосовані за несвоєчасне подання податкової декларації з плати за землю, що не спростовано позивачем. Наявність у позивача сертифікату Торгівельно-промислової палати про обставини непереборної сили відповідач вважає підставою для надання відстрочення/розстрочення сплати податкових зобов'язань, а не звільнення від них.
Позивачем заперечення (відзив) на касаційну скаргу відповідача не надавались, що не перешкоджає перегляду судових рішень по суті.
02 жовтня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного судочинства України відкрито провадження за касаційною скаргою відповідача, справу витребувано з суду першої інстанції.
11 січня 2018 року справа №805/1519/17-а надійшла на адресу Вищого адміністративного судочинства України.
19 березня 2018 року справу №805/1519/17-а разом з матеріалами касаційного провадження № К/9901/40280/18 передано до Верховного Суду.
Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати земельного податку за земельну ділянку, подання податкової декларації із земельного податку за земельну ділянку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кислотоупор ЛТД» за 2014 - 2016 роки, за результатами перевірки податковим органом складений акт перевірки № 1193/05-14-12-01-30792203 від 25 серпня 2016 року (далі - акт перевірки).
В акті перевірки відображено порушення термінів подання податкової декларації земельного податку за 2015 рік, визначених пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, та порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по земельному податку, визначеного пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0010931201 від 20 вересня 2016 року про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 20 % за платежем - земельний податок юридичних осіб у розмірі 770,12 грн. та № 0011551201 від 23 вересня 2016 року про зобов'язання сплатити штраф за платежем - земельний податок юридичних осіб у розмірі 170 грн. за порушення термінів подання податкової декларації з земельного податку за 2015 рік.
Надаючи правову оцінку застосуванню санкцій за порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по земельному податку, суди попередніх інстанцій застосували положення статей 6, 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у редакції, що діяла на момент виникнення, сплати зобов'язань та проведення перевірки позивача.
Статтею 6 Закону №1669 встановлювалось, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Стаття 7 Закону №1669 встановлювала скасування на період проведення антитерористичної операції орендної плати за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Відповідно до статті 10 Закону №1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 1669 закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Положення цього Закону підлягають застосуванню у межах спірних відносин виходячи із положень податкового принципу презумпції правомірності рішень платника податку закріпленого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України та пункту 56.21 статті 56 цього кодексу.
Судами також застосовано розпорядження Кабінету Міністрів України №1275-р від 02 грудня 2015 року про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України. При цьому судами встановлено, що податкова адреса позивача - селище Опитне Бахмутського району Донецької області - належить до територій, визначених вказаним вище розпорядженням.
Застосування податковим органом штрафу в розумінні положень статті 111 Податкового кодексу України є способом притягнення платника податків до фінансової відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В межах цих правовідносин спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивача притягнуто до відповідальності за неналежне виконання своїх обов'язків як платника земельного податку.
Суди попередніх інстанцій встановили наявність всіх обов'язкових умов для звільнення позивача від відповідальності, зокрема наявність обставин непереборної сили, знаходження Товариства на території проведення антитерористичної операції, наявність Сертифікату Торгово-промислової палати, що обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій до цього суб'єкта господарювання спірними податковими повідомленнями -рішеннями.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в силу прямої норми Закону №1669 (стаття10), позивач звільнений від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, що доводить протиправність спірних податкових повідомлень-рішень.
Згідно з частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Донецькій області залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2017 року у справі №805/1519/17-а залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф. Ханова
Судді: І.А. Гончарова
І.Я. Олендер