Іменем України
15 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/526/18 (П/9901/526/18)
Провадження № 11-1134заі18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання - Сергійчук Л. Ю.,
представника позивача - ОСОБА_3,
представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - Гунченко О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (головуючий суддя Васильєва І. А., судді Хохуляк В. В., Олендер І. Я., Шипуліна Т. М., Юрченко В. П.) від 16 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом до ВККС, у якому з урахуванням уточнень до позовних вимог просив:
- визнати протиправними дії ВККС щодо порушення розумного строку, встановленого Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), на прийняття рішення про надання рекомендацій ОСОБА_5, як кандидату на посаду судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області;
- зобов'язати ВККС прийняти рішення про надання рекомендацій ОСОБА_5, як кандидату на посаду судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області;
- поновити шестидесятиденний строк, встановлений п. 19 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII«Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1401-VIII) для призначення на посаду судді, з моменту прийняття рішення Комісією про надання рекомендації на зайняття вакантної посади судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
На підставі підп. 5 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ураховуючи наведене, позовну заяву ОСОБА_5 було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.
Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги. На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не було досліджено всі докази та неповно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ВККС у відзиві на апеляційну скаргу просить у її задоволені відмовити, оскільки Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду прийняв оскаржуване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, ВеликаПалата Верховного Суду встановила таке.
23 грудня 2013 року ВККС рішенням № 1127/пп-13 зарахувала ОСОБА_5 до резерву на заміщення вакантних посад суддів вперше, які успішно склали кваліфікаційний іспит. За результатами кваліфікаційного іспиту позивач набрав 72,5 балів.
Рішенням Комісії від 14 травня 2015 року № 33/зп-15 оголошений конкурс на зайняття вакантної посади судді у місцевих судах загальної юрисдикції серед кандидатів на посаду судді вперше, які перебувають у резерві, та визначено дату проведення конкурсу на 16 червня 2015 року. Згідно з додатком до цього рішення Комісії у Саксаганському районному суді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області визначені 4 вакантні посади суддів, на які оголошено конкурс.
29 травня 2015 року ОСОБА_5 звернувся до ВККС із заявою про участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Рішенням ВККС від 16 червня 2015 року № 23/пп-15 за результатами розгляду питання про визначення результатів конкурсу на зайняття вакантної посади судді Саксаганського районного суду м. Кривого Року Дніпропетровської області серед кандидатів на посаду судді вперше визначено попередніми переможцями цього конкурсу: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5
Розгляд питання ВККС про рекомендування ОСОБА_5 на посаду судді був призначений на 06 жовтня 2015 року. Проте, як вбачається з витягу з протоколу засідання кваліфікаційної палати ВККС, у зв'язку з виникненням питань і необхідністю витребування додаткових матеріалів стосовно кандидата (зокрема щодо свідоцтва про право на зайняття ним адвокатською діяльністю; наявності у нього у власності чи на праві користування житла чи транспортних засобів; притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, виникнення нез'ясованих ситуацій з правоохоронними органами) рішенням Комісії від 06 жовтня 2015 року № 221/пп-15 такий розгляд був відкладений на 10 листопада 2015 року.
Під час засідання 10 листопада 2015 року Комісією позивачу були поставлені питання: щодо його участі у судових справах та тимчасового обмеження його права виїзду з України через наявну заборгованість Товариству з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Вердикт» (подання державного виконавця Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ Коломойцева К. В.). За результатами наданих відповідей та з метою витребування додаткових матеріалів Комісія дійшла висновку про необхідність відкладення розгляду питання про рекомендування позивача на посаду судді, про що склала відповідне рішення від 10 листопада 2015 року № 268/пп-15.
12 січня 2016 року ВККС на адресу ОСОБА_5 надіслала лист № 18-161/16 про необхідність термінового надання Комісії декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або органів місцевого самоврядування, заповненої в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції, за 2015 рік. Крім того, постало питання щодо розбіжностей у розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» (незазначення квартири, де проживав позивач, як такої, що належить йому на іншому праві користування) та нез'ясованих ситуацій із правоохоронними органами.
01 лютого 2016 року на адресу ВККС надійшов лист від позивача із додатками: копією декларації за 2015 рік та копією паспорта, і лише 15 вересня 2016 року від ОСОБА_5 надійшли відповідні документи разом з поясненнями, які вимагала ВККС.
28 листопада 2016 року Комісією прийнято рішення № 158/зп-16 «Про припинення участі 28 кандидатів на посаду судді, які не відповідають вимогам для призначення на посаду судді відповідно до ст. 127 Конституції України, ст. 69 Закону № 1401-VIII», серед яких за № 23 зазначено ОСОБА_5
Вказані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_5 до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та надані на противагу їм аргументи ВККС, перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_5 зазначає про дискримінацію та вибірковість у здійсненні ВККС України владних повноважень, оскільки в період з 06 жовтня 2015 року по 28 листопада 2016 року (час, за який позивач перебув у резерві) відбувалися засідання ВККС, зокрема: 10 лютого 2016 року, на якому за результатами розгляду матеріалів було прийнято рішення надати рекомендації про призначення на посади суддів місцевих судів, також 15 вересня 2016 року, коли комісією був проведений ще один конкурс, за результатами якого було прийнято рішення надати рекомендації про призначення на посади суддів місцевих судів загальної юрисдикції 83 кандидатам на посаду судді вперше. На думку скаржника, такими діями Комісія порушила принцип рівності осіб (кандидатів) перед законом, та за незрозумілим критерієм відбору сформувала списки, до яких він не був включений.
Велика Палата Верховного Суду розцінює такі доводи як необґрунтовані, з огляду на слідуюче.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 71 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (чинного на момент звернення позивача до Комісії із відповідною заявою) встановлено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді ВККС розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-порталі та публікує таке оголошення у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніше ніж за місяць до проведення конкурсу.
Кандидати на посаду судді, які перебувають у резерві та виявили бажання взяти участь у конкурсі на заміщення вакантних посад судді, у встановлений строк подають до ВККС письмові заяви.
За результатами конкурсного добору ВККС надсилає до Вищої ради юстиції відповідно до кількості вакантних посад судді рекомендації про призначення кандидатів суддями.
Згідно внесеної Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рекомендації Вища рада юстиції на своєму засіданні розглядає питання про призначення кандидата на посаду судді та в разі прийняття позитивного рішення вносить подання Президентові України про призначення кандидата на посаду судді.
02 червня 2016 року Верховною Радою України прийняті Закони України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон
№ 1401-VIII) та № 1402-VIII.
Відповідно до п. 19 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону
№ 1402-VII визначено, що участь кандидатів на посаду судді, які на шістдесятий день з дня набрання чинності цим Законом (тобто 28 листопада 2016 року) не відповідають вимогам для призначення на посаду судді відповідно до Конституції України, у процедурах добору чи призначення припиняється.
Статтею 92 Закону № 1402-VІІІ, окрім іншого, передбачено, що ВККС є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. Вища кваліфікаційна комісія суддів України більшістю голосів від її складу, визначеного законом, затверджує регламент, що визначає порядок роботи Комісії в межах, установлених цим Законом.
За приписами ст. 93 цього Закону визначені повноваження Комісії, до яких належить, зокрема, внесення до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді.
Рішенням ВККС України від 08 червня 2011 року № 1802/зп-11 затверджений Регламент Вищої кваліфікаційної комісії суддів (далі - Регламент), який визначає порядок роботи Комісії на реалізацію повноважень, наданих Конституцією України, Законом № 1402-VIII, порядок підготовки, розгляду та прийняття Комісією, та її палатами рішень, а також інші питання процедурної діяльності Комісії.
Пунктом 4.1.1 Регламенту голова Комісії, голови палат Комісії визначають перелік питань, що виносяться для розгляду на засіданні Комісії чи відповідної палати, та формують порядок денний засідання.
Питання порядку денного розглядаються, як правило, у тій послідовності, в якій їх включено до порядку денного засідання (п. 5.1.3 Регламенту).
Відповідно до п. 5.2.1 Регламенту, розгляд питання, включеного до порядку денного, може відкладатися у разі: неявки на засідання учасників, якщо їхня присутність на засіданні є обов'язковою; необхідності витребування додаткових матеріалів; залучення до участі у розгляді питання інших осіб; відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) Комісії; з інших підстав за рішенням Комісії.
Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на засіданнях 06 жовтня та 10 листопада 2015 року ВККС позивачу було поставлено ряд питань, які потребували додаткового з'ясування, а тому відповідачем правомірно відкладався розгляд питання про рекомендування ОСОБА_5 на посаду судді у зв'язку з необхідністю витребування додаткових матеріалів стосовно кандидата, оскільки такі підстави для відкладення розгляду питання, включеного до порядку денного, прямо передбачені п. 5.2.1 Регламенту, який є спеціальним для застосування у виниклих правовідносинах. При цьому, необхідні пояснення позивача та відповідні документи надійшли до Комісії лише 15 вересня 2016 року (тобто майже через 10 місяців).
Таким чином, ВеликаПалата Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість доводів позивача стосовно протиправності дій ВККС щодо порушення розумного строку, встановленого Законом № 1402-VIII, на прийняття рішення про надання йому рекомендацій, як кандидату на посаду судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Аргументи ОСОБА_5, викладені у додаткових пояснення, що підстави для відкладення питання про рекомендування його на посаду судді не були оголошені під час засідань Комісії та незазначені у Протоколах ВККС від 06 та 10 листопада 2015 року, у зв'язку з чим він не міг заздалегіть знати про запитувану інформацію, що, на його думку, є порушенням прав і законних інтересів позивача, визначених у національному законодавстві та Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, Велика Палата Верховного Суду вважає такі доводи необгрунтованими, оскільки ці підстави були зазначені саме у рішенні Комісії від 10 листопада 2015 року № 268/пп-15. Крім того, ВККС було направлено позивачу лист від 12 січня 2016 року № 18-161/16 з вимогою надати до ВККС зазначені документи та відомості.
Що стосується вимог ОСОБА_5 у частині зобов'язання ВККС прийняти таке рішення та поновлення шестидесятиденного строку для призначення його на цю посаду, Велика Палата Верховного Суду також погоджується з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про відмову у їх задоволенні, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 69 Закону № 1402-VIIІ на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.
Аналогічні вимоги до кандидата на посаду судді передбачені й ч. 2 ст. 127 Конституції України.
Суд установив, що ВККС прийнято рішення від 28 листопада 2016 року № 158/зп-16 про припинення участі ОСОБА_5 на посаду судді, оскільки він є молодшим 30 років, що не відповідає вимогам, встановленим ч. 2 ст. 127 Конституції України та ст. 69 Закону № 1402-VIІI.
Крім того, вказане рішення ВККС було предметом окремого судового оскарження у справі № 800/661/16. При цьому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 грудня 2016 року позов ОСОБА_5 залишений без розгляду, зокрема, у частині позовних вимог щодо не вчинення ВККС дій, спрямованих на включення позивача у списки кандидатів, стосовно яких вирішувалось питання про надання рекомендації Вищій раді юстиції щодо призначення кандидата на посаду судді вперше на засіданні комісії у період з 10 листопада 2015 року по 28 листопада 2016 року (у зв'язку з пропуском місячного строку звернення до суду). Разом з тим, щодо вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення ВККС від 28 листопада 2016 року № 158/зп-16 суд відмовив у відкритті провадження (у зв'язку з процесуальним обмеженням щодо кола законодавчих підстав для перегляду оскаржуваного рішення ВККС, та відповідно вимог, які можуть пред'являтись до Вищого адміністративного суду України, як суду першої інстанції).
Вказане судове рішення набрало законної сили 17 січня 2017 року за ухвалою Верховного Суду України від 17 січня 2017 року про відмову у допуску до провадження справи № 800/661/16, а тому рішення ВККС не може бути поставлено під сумнів.
Більш того, наявність рішення Комісії від 28 листопада 2016 року № 158/зп-16 про припинення участі ОСОБА_5 на посаду судді виключає будь-яку можливість задоволення позовних вимог позивача щодо зобов'язання ВККС продовжити стосовно нього конкурсні процедури.
ОСОБА_10 Палата Верховного Суду зазначає, що з набранням чинності Закону № 1402-VIIІ порядок та процедура добору на посаду судді були змінені, у зв'язку з чим Комісія втратила процесуальну можливість рекомендувати ОСОБА_5 на посаду судді за процедурою, що була встановлена Законом
№ 2453-VI, а позивачу необхідно брати участь у конкурсі на добір кандидатів на посаду судді лише за новою процедурою.
Ураховуючи викладене, ВеликаПалата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правові висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду скаржником не спростовані.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 242, 266, 310, 315, 316, 322 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року залишити без задоволення.
Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. С. Князєв
Суддя-доповідач: І. В. Саприкіна
Судді:
Н. О. Антонюк Н. П. Лященко
С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко
В. В. Британчук Л. І. Рогач
Д. А. Гудима О. М. Ситнік
В. І. Данішевська О. С. Ткачук
О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич
Л. М. Лобойко О. Г. Яновська