Іменем України
Київ
24 січня 2019 року
справа №826/8932/15
адміністративне провадження №К/9901/27072/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року (суддя - Губська О.А.)
у справі №826/8932/15
за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Центр»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Центр» (далі - платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі, скаржник у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2015 року №0000171503.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 03 серпня 2015 року адміністративний позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2015 року №0000171503.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зазначену постанову податковий орган отримав 06 серпня 2015 року.
19 серпня 2015 року податковим органом подано апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2015 року, в якій відповідач у справі, зокрема, просить поновити строк на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи тим, що оскаржувану постанову суду першої інстанції отримав лише 11 серпня 2015 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2015 року визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та зазначену апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху та надано 30 - денний строк для усунення недоліків, а саме надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
15 жовтня 2015 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване надходженням великої кількості позовних заяв та великою завантаженістю відповідача, а також зазначив, що працівником юридичного управління не знаючи про помилку під час реєстрації вхідної кореспонденції було позбавлено можливості вчасно оскаржити зазначене рішення.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року відповідачу відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У поданій касаційній скарзі скаржник у справі, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. В касаційній скарзі представник податкового органу наголошує на тому, що постанову суду першої інстанції отримано саме 11 серпня 2015 року.
У запереченні позивач у справі зазначає про невмотивованість касаційної скарги та законність та обґрунтованість рішення суду попередньої інстанції.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено порядок та строки апеляційного оскарження.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи 03 серпня 2015 року у порядку письмового провадження розглянуто справу №826/8932/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Центр» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зазначену постанову судом надіслано на адресу податкового органу 04 серпня 2015 року та отримано ним 06 серпня 2018 року.
В клопотанні поданому відповідачем у справі на усунення недоліків апеляційної скарги зазначається про помилку при розкладці вхідної кореспонденції, яка призвела до реєстрації листа в якому містилася оскаржувана постанова поточною датою 11 серпня 2015 року.
Зазначеним клопотанням та службовою запискою доданою до нього податковий орган підтвердив, що постанову суду першої інстанції було отримано відповідачем у справі раніше ніж 11 серпня 2015 року, що спростовує наполегливе посилання скаржника в касаційній скарзі на отримання оскаржуваної постанови лише 11 серпня 2015 року.
Суд не приймає доводи скаржника про те, що лише 11 серпня 2016 року скаржником отримано постанову суду першої інстанції з огляду на те, що вони суперечать інформації наданій суду при поданні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Щодо посилання відповідача на велику кількість роботи у працівників відділу управління інфраструктури (відповідального за прийом вхідної кореспонденції).
З огляду на приписи статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідач, який діє як суб'єкти владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відтак, відповідач в особі свого керівника, який, в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності податкового органу, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно - позовної роботи з урахуванням, окрім іншого, структурних особливостей установи, зокрема, процесу її реорганізації, обсягу навантаження на працівників та перерозподілу їх службових обов'язків, кадрових питань та пов'язаних із цим факторів, а тому зазначені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження (проблеми в організації роботи) не можна визнати поважними, оскільки вони не пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги і не надають права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.
З огляду на зазначене, Суд приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі №826/8932/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Р.Ф. Ханова
І.А. Гончарова
І.Я. Олендер