Ухвала
22 січня 2019 року
м. Київ
справа №127/23846/18
провадження № 51- 193ска 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів: Стефанів Н. С., Шевченко Т. В.,
вивчивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 2 жовтня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року у справі про адміністративні правопорушення,
встановив:
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 2 жовтня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення міського суду - без змін.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 , не погоджуючись з судовими рішеннями, просить перевірити їх законність у касаційному порядку.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний розгляд справи, а у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець керувався такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абз. 6 п.п. 3.3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути оскаржена до апеляційного суду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає (ч. ч. 2 і 10 ст. 294 КУпАП).
Таким чином, встановлене ст. 294 КУпАП обмеження права особи на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції у справах про адміністративні правопорушення відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України (п. 8 ч. 1 ст. 129) та є пропорційним і обґрунтованим.
Зважаючи на викладене, постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 2 жовтня 2018 року та постанова Вінницького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не можуть бути предметом перегляду в суді касаційної інстанції.
До того ж, відповідно до закону Касаційний кримінальний суд Верховного Суду не наділений повноваженнями здійснювати перевірку судових рішень у справах про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
Керуючись п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України, ст. 294 КУпАП, п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 2 жовтня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року у справі про адміністративні правопорушення.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
С.С. Голубицький Н. С. Стефанів Т. В. Шевченко