Справа № 266/4727/18
Провадження № 2/263/354/2019
(заочне)
24 січня 2019 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Музики О.М.,
за участю секретаря Рудь Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та моральної шкоди,
До Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області 20 серпня 2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь грошову суму у розмірі 27 670,50 грн., яка еквівалентна 1 000 дол. США, моральну шкоду у розмірі 13835,25 грн. та судові витрати.
На обґрунтування вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 26 травня 2018 року він уклав з ОСОБА_2 попередній договір під назвою «угода про задаток» перед укладенням договору купівлі-продажу житлового будинку, відповідно до умов якого продавець ОСОБА_2 має намір продати позивачу (покупцю) житловий будинок за адресою: пров. Наврський, 30, м. Маріуполь, Донецька область, та укласти договір купівлі-продажу такого будинку до 01 липня 2018 року. Ціна указаного будинку за домовленістю сторін складала 22 000 дол. США, яка за курсом НБУ на теперішній час становить 608 751 грн. Також за умовами указаного договору відповідач зобов'язана була не пізніше 01 липня 2018 року сплатити усі платежі та заборгованість за комунальними платежами, привести будинок та прибудови у належний технічний стан, зняти з реєстраційного обліку всіх осіб, надати оформлені документи на земельну ділянку. До указаного часу відповідач не надала позивачу зазначені документи та не привела будинок та прибудови у належний технічний стан, у зв'язку з чим договір купівлі-продажу укладений не був. При укладенні попереднього договору під назвою «угода про задаток» позивач передав відповідачу грошові кошти у сумі 1 000 дол. США, яка на теперішній час еквівалентна 27670,50 грн. Позивач вважає, що оскільки договір купівлі-продажу житлового будинку за адресою: пров. Наврський, 30, м. Маріуполь, Донецька область, не був укладений 01 липня 2018 року, то відповідач повинна повернути йому передану їй грошову суму, яка на теперішній час складає 27670,50 грн. Крім того, попередній договір під назвою «угода про задаток» є недійсним, оскільки за вимогами ст. 635 ЦПК України такий має бути укладеним у формі, встановленій для основного договору, тобто підлягає нотаріальному посвідченню. Також відповідачем спричинена позивачу моральна шкода, оскільки його багатодітна сім'я планувала проживати у вказаному будинку вже цим літом. Відповідач ввела позивача в оману, заволоділа його грошовими коштами у розмірі 1000 дол. США та відмовляється повернути такі у добровільному порядку, у зв'язку з чим у позивача та його дітей погіршилося самопочуття та взаємовідносини їх сім'ї, чим спричинена моральна шкода. Посилаючись на указані обставини, а також положення ст. ст. 215, 216, 219, 635, 657, 571 ЦК України, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 03 вересня 2018 року вказану позовну заяву направлено до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області для розгляду.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 24 січня 2019 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Позивач до судового засідання не з'явився, попередньо подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач не скористалася своїм правом, відзив на позов на адресу суду не направила, а також повторно до судового засідання не з'явилася, причини неявки суд не повідомила.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалася позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.
Судом установлено, що 26 травня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений попередній договір під назвою «угода про задаток» перед укладенням договору купівлі-продажу житлового будинку, відповідно до умов якого ОСОБА_1 (покупець) у рахунок оплати об'єкта нерухомості, а саме: житлового будинку за адресою: пров. Наврський, 30, м. Маріуполь, Донецька область, виплатив ОСОБА_2 (продавцю) задаток у сумі 1000 дол. США, повна договірна вартість об'єкта нерухомості складає 22 000 дол. США (за курсом на момент укладення указаного договору), сторони зобов'язуються укласти договір купівлі продажу такого будинку та провести повний розрахунок з урахуванням виплаченого задатку до 01 липня 2018 року (а. с. 4).
Відповідно до свідоцтва про шлюб від 29 травня 2010 року серії І-НО № 210168, ОСОБА_1 29 травня 2010 року уклав шлюб із ОСОБА_3, про що вчинений актовий запис № 280, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1 (а. с. 5).
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та мають пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей, що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а. с. 6-8) та посвідченням серії БС № 113881 (а. с. 9).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу зазначеного будинку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений не був.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частинами першої, третьою статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Правила статті 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.
Внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу.
Указаний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 25 вересня 2012 року у справі № 6-82цс13, а також у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 366/2044/17, який у відповідності до ч. 3 ст. 263 ЦПК України застосований судом першої інстанції.
При цьому, суд керується положеннями ст. 264 ЦПК України щодо правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
У зв'язку з викладеним, оскільки правовідносини сторін виникли саме з питань повернення авансу, тому суд керується положеннями ч. 2 ст. 570 ЦК України.
З урахуванням наведеного, оскільки договір купівлі-продажу між сторонами у справі укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, передана відповідачу грошова сума у розмірі 1 000 доларів США є авансом, який підлягає поверненню позивачу, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню зі стягненням із відповідача суми за попереднім договором у розмірі 1 000 доларів США, яка станом на день розгляду справи відповідно до офіційного курсу Національного банку України становить 27 703 грн. 71 коп.
При цьому відсутність вини у не укладенні договору купівлі-продажу будинку правового значення не мають та не можуть бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку повернути сплачений за попереднім договором аванс, оскільки чинним законодавством не передбачено залишення авансу або його частини у сторони попереднього договору у випадку не укладення основного договору.
Посилання позивача на підстави стягнення таких грошових коштів з відповідача у порядку статті 571 ЦК України не змінює собою суть спірних правовідносин та не є підставою для відмови у задоволенні позову в частині стягнення виплачених грошових коштів.
У той же час, посилання позивача на те, що попередній договір є нікчемним, тому застосуванню підлягають положення ст. 216 ЦК України, судом не приймаються, оскільки вимог про його нікчемність не заявлялося та як установлено судом, передана позивачем сума є авансом.
Вирішуючи вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди.
Відповідно до ч. 4 ст. 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язань у договірних правовідносинах у випадку встановлення такої відповідальності законом або договором.
Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається статтею 23 ЦК України.
Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов'язань у випадках, передбачених договором або законом.
Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених Цивільним кодексом та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм, суд дійшов висновку, що ні чинним законодавством, ні умовами попереднього договору під назвою «угода про задаток» від 26 травня 2018 року, укладеного між позивачем та відповідачем, не передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди у зв'язку із не укладенням основного договору купівлі-продажу житлового будинку.
Згідно зі статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З урахування наведеного, правило статті 1167 ЦК України на спірні відносини не поширюється, оскільки регулює позадоговірні (деліктні) відносини, а тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання щодо судових витрат,суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем заявлено дві позовних вимоги: 1) стягнення грошової суми; 2) стягнення моральної шкоди.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,8 грн., що підтверджується відповідною квитанцією, наявною у матеріалах справи.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача авансу, судовий збір, сплачений за таку позовну вимогу у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
За позовну вимогу щодо стягнення моральної шкоди позивачем судовий збір сплачений не був, тому враховуючи висновок суду щодо відмови у задоволенні такої позовної вимоги, суд вважає за необхідне стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з позивача у дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 20, 23, 570, 571, 611, 1167 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та моральної шкоди, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 27 703 грн. 71 коп., які станом на 24 січня 2019 року відповідно до офіційного курсу Національного банку України становить 1000 дол. США.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів або безпосередньо до апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про сторін у справі:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії ВЕ № 115071, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, засоби зв'язку - 097 003 1002;
ОСОБА_2, паспорт серії ВС № 628458, ІПН НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.
Суддя О.М. Музика