Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 січня 2019 р. Справа№200/13075/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову зазначив, що він є пенсіонером за вислугу років, з жовтня 2016 року отримує пенсію у Головному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. З серпня 2017 року відповідачем безпідставно перестала нараховуватись пенсія, у зв'язку із чим він звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення пенсії було визнано протиправними та було зобов'язано поновити позивачу нарахування та виплату пенсії за вислугу років з 01.08.2017 року. Відповідачем рішення суду було виконано, але не в повному обсязі, оскільки заборгованість по перерахунку пенсії з 01.01.2018 року по 31.08.2018 року виплачена не була. У відповіді на його заяву, листом від 11.10.2018 № 4693-Ш-01 було повідомлено, що заборгованість по перерахунку пенсії у загальному розмірі 20179,52 грн. за період з 01.01.2018 року по 31.08.2018 року обліковується та буде виплачена після окремого порядку, визначеного КМУ відповідно до постанови КМУ № 335. Позивач вважає дії відповідача протиправними, що суперечать Конституції та Законам України.
Ухвалою суду від 27.11.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено засідання по справі на 20.12.2018 року
Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, згідно змісту якого зазначив, що відповідно до п. 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Таким чином, доплата перерахунку пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.08.2018 року обліковується та буде виплачена після прийняття відповідної постанови. Станом на теперішній час постанова КМУ відсутня.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач є пенсіонером за вислугу років, що підтверджується копією пенсійного посвідчення, перебуває на обліку у відповідача, що сторонами не оспорюється.
Згідно з відповідною відміткою у паспорті громадянина України, позивач проживає за місцем реєстрації за адресою: Донецька область, с. Урзуф, вул. Сонячна, 51а., тобто на території підконтрольній Українській владі.
Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо невиплати заборгованості по пенсії за вислугу років позивачу, з 01.01.2018 року по 31.08.2018 року.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статус внутрішньо переміщеної особи визначений Законом України від 20.10.2014 №1706-VII “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (далі - Закон № 1706-VII).
Відповідно до статті 47 Закону України від 09.07.2003 №1058-VI “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-VI) пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
За приписами пункту 4.3 “Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно пункту 4.7. вказаного Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Судом встановлено та не спростовується сторонами, що за відповідачем рахується заборгованість по перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2018 року по 31.08.2018 року.
Підстави припинення виплати пенсії передбачені статтею 49 Закону №1058-VI, зокрема, згідно частини 1 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог частини 1 статті 49 Закону №1058-VI, оскільки заборгованість по перерахунку пенсії позивачеві не виплачена без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав, а підстави на які посилається відповідач у своєму відзиві на адміністративний позов, не є належними у розумінні статті 49 Закону №1058-VI.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016 регулюються питання здійснення соціальних виплат, які призначаються та виплачуються з дотриманням певних умов, але пенсія не є соціальною виплатою.
Право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.
Судом враховані положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952), яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Оцінюючи спірні правовідносини, суд застосовує положення Конституції України, згідно яких в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України). Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості.
Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов'язок суду зобов'язувати подати суб'єкта владних повноважень звіт про виконання судового рішення, тому підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд не вбачає.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції № 11 від 17.11.2018, позивачем за подання даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. За приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 241-246, 250-251, 255, 257-263, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (87455, с.Урзуф, вул. Сонячна, б. 51А, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, б. 3, ЄДРПОУ 13486010) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) заборгованості по пенсії за вислугу років з 01.01.2018 року по 31.08.2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) заборгованість по пенсії за вислугу років за період з 01.01.2018 року по 31.08.2018 року
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, б. 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (87455, с.Урзуф, вул. Сонячна, б. 51А, ІПН НОМЕР_1) понесені судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, коли справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Стойка В.В.