про зупинення провадження в адміністративній справі
24 січня 2019 року №810/4267/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Голови Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1, Миронівського районного суду Київської області, Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна судова адміністрація України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Голови Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність голови Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 щодо ненадсилання до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Київській області заповненої картки обліку даних судді ОСОБА_2, звільненого на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 23.05.2017 №1212/0/15-17 "Про звільнення судді у відставку", протягом трьох днів з дня видання головою Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 наказу №13/К від 06.06.2018 "Про відрахування судді ОСОБА_2.";
- зобов'язати голову Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 надіслати до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Київській області заповнену картку обліку даних судді ОСОБА_2, звільненого на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 23.05.2017 №1212/0/15-17 "Про звільнення судді у відставку";
- стягнути з голови Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_2 протиправною бездіяльністю відповідача, у розмірі 50000,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2018 відкрито провадження у справі №810/4267/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче судове засідання на 04.10.2018, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державну судову адміністрацію України, витребувано докази по справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2018 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про визнання обов'язковою особистої участі позивача в судовому засіданні. Запропоновано позивачу надати письмові пояснення з приводу підпису позивача в картці обліку даних судді. Продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі на 30 календарних днів. Відкладено підготовче засідання на 20.11.2018.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 позовну заяву ОСОБА_2 до Голови Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна судова адміністрація України, в частині позовних вимог про зобов'язання голови Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 надіслати до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Київській області заповнену картку обліку даних судді ОСОБА_2, звільненого на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 23.05.2017 №1212/0/15-17 "Про звільнення судді у відставку" - залишено без розгляду. Витребувано докази по справі. Відкладено підготовче засідання на 13.12.2018.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 в задоволенні заяви відповідача про залучення ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача відмовлено. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державну казначейську службу України. Залучено до участі у справі в якості співвідповідача Миронівський районний суд Київської області. Відкладено підготовче засідання у справі на 24.01.2019.
23.01.2019 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді.
Обґрунтовуючи вказану заяву, ОСОБА_1, зазначив про те, що суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О. під час розгляду справи №810/4267/18 вчинила дії, як суперечать нормам Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: перешкоджання вступу ОСОБА_1 у справу в якості третьої особи; надання ОСОБА_1 як фізичній особі процесуального статусу відповідача; залучення в якості відповідача Миронівського районного суду Київської області «на період поки вирішується питання про проходження суддею Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1. кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих судів до його закінчення»; залучення в якості відповідача Державної казначейської служби України для відшкодування завданої шкоди потерпілому.
В судове засідання 24.01.2019 учасники справи не з'явились, були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим суд розглядає заяву про відвід судді в порядку письмового провадження.
Дослідивши заяву про відвід, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Статтею 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений ст. 40 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з вимогами ч.4 ст.40 КАС України визначено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
У заяві про відвід судді ОСОБА_1., посилається на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2018.
Так, у заяві про відвід заявник зазначає про те, що ОСОБА_1 звертався до суду із клопотанням про його вступ до справи в якості третьої особи на стороні відповідача. При цьому ОСОБА_1 зауважив, що вказана заява була ним подана саме як фізичною особою, а не як відповідачем, головою Миронівського районного суду Київської області.
Заявник не погоджується з тим, що заперечення позивача та положення ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України проти вступу ОСОБА_1 у справу в якості третьої особи є підставами для відмови у його заяві, з приводу чого суд зазначає таке.
Указом Президента України "Про призначення суддів" від 18.10.2013 № 570/2013 ОСОБА_1 призначено строком на п'ять років на посаду судді Миронівського районного суду Київської області.
Відповідно до рішення зборів суддів Миронівського районного суду Київської області від 19.05.2017 №5 на строк до закінчення повноважень судді Головою Миронівського районного суду Київської області обрано суддю ОСОБА_1.
Наказом судді, що здійснює адміністративні повноваження голови Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О. від 22.10.2018 №9/К припинено повноваження судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 на адміністративній посаді голови Миронівського районного суду Київської області з 19 жовтня 2018 року.
ОСОБА_1 у своїй заяві про відвід судді зазначив, що стаття 48 Кодексу адміністративного судочинства України не регулює порядок вступу у справі третіх осіб, а норма статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає диспозитивність права позивача на визначення переліку третіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд наголошує на тому, що оскільки предметом позову є, зокрема, вимога щодо визнання протиправною бездіяльності голови Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 щодо ненадсилання до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Київській області заповненої картки обліку даних судді ОСОБА_2, належним відповідачем по справі є голова Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1.
Суд вважає, що задоволення клопотання ОСОБА_1 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи на сторони відповідача зумовило б виникнення суперечливої ситуації, за якої ОСОБА_1 мав би одночасно статус двох різних учасників справи -відповідача та третьої особи, що є неможливим.
Той факт, що заява про вступ у справу ОСОБА_1 у якості третьої особи на стороні відповідача підписана ОСОБА_1 як фізичною особою, не змінює процесуальний статус цього учасника справи, виходячи із заявлених позовних вимог саме до голови Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1
Враховуючи те, що у судовому засіданні 13.12.2018 представник позивача заперечив проти залучення ОСОБА_1 в якості третьої особи та наполягав на розгляді даної справи з відповідачем - Головою Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 відмова у задоволенні відповідного клопотання ОСОБА_1 є обґрунтованою.
Також у заяві про відвід ОСОБА_1 зазначив про те, що суд необґрунтовано здійснив залучення до участі у справі в якості співвідповідача Миронівського районного суду Київської області.
Так, заявник зазначив, що КАС України не визначено права суду залучити до участі у справі первісного відповідача, зокрема "на період поки вирішується питання про проходження суддею ОСОБА_1 кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих судів до його закінчення".
Крім того, заявник зазначив, що представництво інтересів Миронівського районного суду Київської області в інших органах державної влади має Капшук Л.О., яка єдина у суді має повноваження щодо здійснення судочинства. Проте, позивач є близькою особою Капшук Л.О.
Суд наголошує на тому, що залучення до участі у справі в якості співвідповідача Миронівського районного суду Київської області з огляду на наявність наказу Миронівського районного суду Київської області від 22.10.2018 №9/К відповідає вимогам КАС України.
При цьому те, що ОСОБА_2 є близькою особою Капшук Л.О. в даному випадку не свідчить про безпідставність залучення Миронівського районного суду Київської області та про порушення норм КАС України, оскільки суд вирішує питання щодо залучення належного відповідача у разі наявності заперечень позивача проти заміни відповідача безвідносно того, в яких відносинах перебувають між собою учасники процесу.
Щодо посилань ОСОБА_1 на те, що залучення суддею Київського окружного адміністративного суду Кушновою А.О. до участі у справі в якості співвідповідача Державної казначейської служби України свідчить про уособлення судом держави в особі Державної казначейської служби та зумовлює виникнення у заявника сумнівів щодо безсторонності судді, суд зазначає таке.
У позовній заяві позивач просить суд, зокрема, стягнути з голови Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_2 протиправною бездіяльністю відповідача, у розмірі 50000,00 грн.
Суд зазначає, що в силу вимог частини 1 статті 1174 Цивільного кодексу України шкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Оскільки у разі задоволення судом вказаної позовної вимоги, виконання рішення суду у такій частині буде здійснене саме шляхом безспірного списання коштів державного бюджету, що є окремою функцією Державної казначейської служби України в силу Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, то на думку суду, залучення Державної казначейської служби України до участі у справі в якості співвідповідача є цілком обґрунтованим.
Щодо посилань ОСОБА_1 на те, що суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., вчиняючи дії щодо витребування доказів, тим самим перебирала на себе обов'язок по доказуванню, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ч.ч.3-4 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Отже, збирання доказів за ініціативою суду крім випадків, визначених КАС України, передбачено КАС України. Крім того, заявник зазначив про те, що суддею Київського окружного адміністративного суду Кушновою А.О. не було своєчасно проведено підготовче судове засідання.
Суд зазначає, що у справі було проведено три підготовчих судових засідання 04.10.2018, 20.11.2018, 13.12.2018, для чого існували об'єктивні обставини.
Суд наголошує, що розумним вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи всебічно та об'єктивно з метою забезпечення своєчасного судового захисту. У зв'язку з цим, продовження строку проведення підготовчого провадження зумовлено необхідністю вчинення відповідних процесуальних дій, які спрямовані на забезпечення об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Отже дослідивши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку про те, що заявлений відвід обумовлений незгодою відповідача з процесуальними діями судді, що вчинені під час розгляду справи, та не містить передбачених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі № 800/592/17, 01.10.2018 в адміністративній справі № 9901/673/18 та 04.10.2018 (провадження № 11-429сап18).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що зазначені відповідачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді є суб'єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об'єктивності судді, в зв'язку з чим заява ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. в адміністративній справі №810/4267/18 не підлягає задоволенню, як невмотивована.
У зв'язку з визнанням необґрунтованості заявленого відводу відповідно до вимог п. 8 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про необхідність зупинення провадження у справі до вирішення питання про відвід судді.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 236, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. у справі №810/4267/18 необґрунтованим.
2.Зупинити провадження в адміністративній справі №810/4267/18 до вирішення питання про відвід.
3. Передати адміністративну справу № 810/4267/18 для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду та визначення судді для розгляду заяви про відвід.
Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.01.2019 р.
Суддя Кушнова А.О.