про залишення позовної заяви без руху
25 січня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/195/19
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1; адреса для листування: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1)
відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ 39767636)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення (у формі листа) Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 22.12.2018 року №П-17330/0-8096/0/17-18, яким їй відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га, яка розташована на території Іванівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, кадастровий номер НОМЕР_2;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області затвердити проект землеустрою щодо відведення їй у власність цієї земельної ділянки.
- стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області моральну шкоду на її користь у розмірі 1/3 частини мінімальної заробітної плати (на момент подання цієї позовної заяви).
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою з'ясовано, що вона подана без додержання вимог, установлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Всупереч цьому до позовної заяви ОСОБА_1 не додано документ про сплату нею судового збору.
Натомість, разом із позовною заявою позивачка подала до суду заяву про звільнення її від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" у зв'язку із очевидністю незаконного рішення відповідача про відмову у затвердженні поданого нею проекту землеустрою. Крім того, позивачка просила, в разі неочевидності незаконності рішення органу влади, відстрочити сплату судового збору - до моменту, визначеного судом.
Вирішуючи це клопотання, суд виходив з того, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 132 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з пунктом 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту позову вбачається, що позивачка об'єднала у позовній заяві декілька позовних вимог, зокрема про визнання протиправним та скасувати рішення відповідача та про зобов'язання його вчинити певні дії, а також про стягнення з нього моральної шкоди.
Позовна вимога про зобов'язання відповідача вчинити дії є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення, тому ці вимоги мають бути оплачені судовим збором за ставкою, передбаченою пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (установлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 року у розмірі 1921 грн.), що становить 768,40 грн., як за одну позовну вимогу немайнового характеру.
Позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди згідно з пунктом 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" не є об'єктом справляння судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені у статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Так, згідно з частиною 1 цієї статті враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Позивачка не надала до суду доказів свого скрутного майнового стану та відповідності її критеріям, передбаченим частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", тож її клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відхилити.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -
1. Відмовити у задоволенні клопотань позивачки про звільнення від сплати судового збору та про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити позивачці спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви: протягом 7 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду:
- документ про сплату судового збору у сумі 768,40.
4. Роз'яснити позивачці, що в разі невиконання зазначених вимог у встановлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї документами буде повернута на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
5. Копію ухвали надіслати позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш