25 січня 2019 року м. Київ справа № 810/5030/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Яготинської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Яготинської районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач), в якому просила суд визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача «Про дострокове припинення діяльності Громадської ради при Яготинській районній державній адміністрації» від 12 вересня 2018 р. № 323.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач вважає спірне розпорядження незаконним та необґрунтованим, таким, що порушує її право на забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики. Зазначає, що оскаржуване розпорядження прийнято з посиланням на вимоги абз. 2 п. 10-1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 3 листопада 2010 р. № 996 (далі - Постанова № 996), проте у вказаній постанові відсутній абз. 2 п. 10-1. Стверджує, що відповідач позбавлений повноважень скасовувати розпорядження голови районної державної адміністрації, оскільки таким правом наділені лише Президент України, Кабінет Міністрів України, голова державної адміністрації вищого рівня або суд.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2018 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Відповідач позову не визнав, подав до суду відзив, в якому у його задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що за зверненнями громадян міста та району, які надходили до відповідача, було проведено аналіз діяльності Громадської ради, за результатами якого встановлено факти невиконання Громадською радою без об'єктивних причин більшості заходів, передбачених річним планом її роботи. Зазначив, що оскаржуваним розпорядженням не було припинено діяльність Громадської ради як консультативно-дорадчого органу, а лише було утворено ініціативну групу з підготовки установчих зборів з метою формування нового складу Громадської ради, а отже, відповідачем не було перевищено свої повноваження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19 листопада 2018 р.
Представники сторін 11 січня 2019 р. подали до суду письмові клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
За таких обставин на підставі вимог ч. 3 ст. 194 КАС України суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
29 серпня 2017 р. відповідачем прийнято розпорядження «Про створення Громадської Ради при Яготинській районній державній адміністрації» № 266. Фактично цим розпорядженням затверджено новий склад Громадської ради при відповідачу як консультативно-дорадчого органу (згідно з додатком) та визнано таким, що втратило чинність попереднє розпорядження відповідача від 28 липня 2014 р. № 160 про створення громадської ради (а.с. 9).
Як убачається з додатку до розпорядження № 266, до складу Громадської ради входили: позивач - громадське формування з охорони громадського порядку «Оборона», голова громадської ради; ОСОБА_4 - «Соціально-економічна фундація «Спадщина», заступник голови громадської ради; ОСОБА_5 - завідувач сектору з питань внутрішньої політики, інформації та зв'язків з громадськістю, секретар громадської ради та 12 членів (а.с. 10-11).
12 вересня 2018 р. відповідачем прийнято розпорядження «Про дострокове припинення діяльності Громадської ради при Яготинській районній державній адміністрації» № 323, яким, зокрема, достроково припинено діяльність Громадської ради у зв'язку з недотриманням вимог абз. 2 п. 10-1 Постанови № 996 та п.п. 1, 3, 4, 8, п. 4; п. 7 Положення про Громадську раду при Яготинській районній державній адміністрації, затвердженого розпорядженням Яготинської районної державної адміністрації від 4 жовтня 2017 р. № 311 (п. 1 розпорядження № 323); зобов'язано утворити протягом 20 календарних днів ініціативну групу з підготовки установчих зборів з метою формування нового складу Громадської ради при відповідачу (п. 2 розпорядження № 323); зобов'язано головного спеціаліста з питань внутрішньої політики, інформації та зв'язків з громадськістю апарату адміністрації забезпечити висвітлення цього розпорядження у засобах масової інформації (п. 3 розпорядження № 323); визнано таким, що втратило чинність розпорядження відповідача від 29 серпня 2017 р. № 266 «Про створення Громадської ради при Яготинській районній державній адміністрації» (п. 4 розпорядження № 323) (далі - розпорядження № 323, оскаржуване розпорядження) (а.с. 8).
Як зазначив відповідач, підставою для винесення названого розпорядження стало те, що на звернення громадян міста та району, які надходили до голови відповідача, проведено аналіз діяльності Громадської ради та встановлено невиконання Громадською радою без об'єктивних причин більшості заходів, передбачених річним планом її роботи.
У зв'язку з тим, що позивач вважає розпорядження № 323 протиправним, ним подано цей позов до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано таке.
Згідно з вимогами ст. 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.
Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.
Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами.
Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.
Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
Відповідно до вимог ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р. № 586-ХІV (далі - Закон № 586-ХІV) голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.
Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Як убачається з ч.ч. 1, 3 ст. 43 названого Закону, акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.
Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
3 листопада 2010 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від №996 (далі - Постанова № 996), якою, зокрема, затверджено Типове положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у м. Києві та Севастополі державній адміністрації (далі - Типове положення).
Згідно з вимогами п. 1 Типового положення Громадська рада при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки
Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації (далі - громадська рада) є тимчасовим консультативно-дорадчим органом, утвореним для сприяння участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики.
Відповідно до вимог п. 2 названого положення у своїй діяльності громадська рада керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також Положенням про громадську раду, розробленим на основі цього Типового положення.
Як убачається з п. 10-1 Типового положення, дострокове припинення діяльності громадської ради здійснюється у разі: коли засідання громадської ради не проводилися протягом двох кварталів; невиконання громадською радою без об'єктивних причин більшості заходів, передбачених річним планом її роботи; прийняття відповідного рішення на її засіданні; реорганізації або ліквідації органу. Рішення про припинення діяльності громадської ради оформляється відповідним актом органу. У разі припинення діяльності громадської ради з підстав, передбачених абзацами другим - четвертим цього пункту, орган утворює протягом 15 календарних днів відповідно до вимог пункту 8 цього Типового положення ініціативну групу з підготовки установчих зборів з метою формування нового складу громадської ради.
Як встановлено судом, 4 жовтня 2017 р. відповідачем винесено розпорядження №311, яким затверджено Положення про Громадську раду при Яготинській районній державній адміністрації (далі - Положення).
Згідно з п. 1 названого положення Громадська рада є постійно діючим колегіальним виборним консультативно-дорадчим органом, утвореним для забезпечення участі громадян в управлінні державними справами, здійснення громадського контролю за діяльністю Яготинської районної державної адміністрації, налагодження ефективної її взаємодії з громадськістю, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики.
Завдання Громадської ради визначено у п. 3 Положення, а її склад - п.п. 6-9 Положення.
Відповідно до вимог п. 15 Положення основною формою роботи Громадської ради є засідання, що проводяться у разі потреби, але не рідше, ніж один раз на квартал. Позачергові засідання Громадської ради можуть скликатися за ініціативою однієї третини від загального складу її членів.
Як убачається з п. 16 Положення, рішення Громадської ради оформлюються протоколом, мають рекомендаційний характер і є обов'язковими для розгляду адміністрацією.
Пунктом 17 Положення передбачено, що Громадська рада інформує адміністрацію та громадськість про свою роботу шляхом розміщення в обов'язковому порядку у спеціально створеній рубриці «Громадська рада» на офіційному веб-сайті адміністрації та оприлюднення в інший прийнятний спосіб матеріалів про установчі документи, план роботи, керівний склад, прийняті рішення, щорічні звіти про її роботу.
Наявні у справі докази свідчать про таке.
12 вересня 2018 р. відповідачем винесено оскаржуване розпорядження.
Це розпорядження винесено з посиланням на абз. 2 п. 10-1 Постанови № 996, тобто у зв'язку з невиконання громадською радою без об'єктивних причин більшості заходів, передбачених річним планом її роботи.
Позивач стверджує, що громадська рада виконувала свої обов'язки у повному обсязі.
При вирішенні правомірності оскаржуваного розпорядження № 323 та наявності підстав для його видання, судом враховано таке.
10 серпня 2018 р. до відповідача надійшло 4 заяви від ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про вихід з Громадської ради за власним бажанням, оскільки названі члени Громадської ради вважають, що цей колегіальний орган не виконує покладених на нього обов'язків та порушує власне Положення.
Крім того, ще одна заява про вихід з Громадської ради за власним бажанням та у зв'язку з неможливістю ефективно виконувати функції члена ради була адресована голові Громадської ради ОСОБА_1 від ОСОБА_10
Трьох членів з Громадської ради було замінено на власний розсуд головою Громадської ради разом із заступником, зокрема, ОСОБА_11 на ОСОБА_12, ОСОБА_13 на ОСОБА_14, ОСОБА_15 на ОСОБА_16 (Протоірей).
Згідно з листом Громадської ради від 3 липня 2018 р. № 054-07/18 на 8 засіданні Громадської ради 22 червня 2018 р. було ухвалено рішення про заміну ОСОБА_17 на ОСОБА_18
Відповідно до вимог п. 7 Типового положення склад громадської ради формується на установчих зборах шляхом рейтингового голосування за осіб, які особисто присутні на установчих зборах та кандидатури яких внесені інститутами громадянського суспільства.
Як убачається, такі дії щодо членства у Громадській раді та порядку його набуття не узгоджувалися з вимогами Типового положення.
Згідно з вимогами п. 10 Типового положення членство в громадській раді припиняється на підставі рішення громадської ради у разі, зокрема, подання членом громадської ради відповідної заяви.
У разі припинення будь-якою особою членства у громадській раді її місце займає наступний за черговістю кандидат до складу громадської ради, який набрав найбільшу кількість голосів за результатами проведення рейтингового голосування на установчих зборах. Рішення про це приймається на найближчому засіданні громадської ради.
Зміни у складі громадської ради затверджуються рішенням органу на підставі протоколу засідання громадської ради. Орган оприлюднює відомості про такі зміни на своєму офіційному веб-сайті та в інший прийнятний спосіб протягом трьох робочих днів з моменту затвердження.
Якщо не менш як за один рік до закінчення повноважень громадської ради черговість для набуття в ній членства вичерпана та чисельність членів громадської ради становить менше половини від її загального складу, визначеного на установчих зборах, орган вживає заходів для доукомплектування складу громадської ради в порядку, встановленому цим Типовим положенням для формування складу громадської ради.
Так, судом встановлено та підтверджено відповідачем, що під час формування Громадської ради було подано 14 заяв від осіб, які брали участь в установчих зборах, тобто особи, які набрали меншу кількість голосів та мали менший рейтинг, і за рахунок яких можна було б доукомплектувати Громадську раду відсутні, а особи, які були включені до складу ради не можуть вважатися повноважними членами, оскільки включені до складу з порушенням такого порядку.
Крім того, судом враховано, що на звернення громадян міста та району, які надходили до відповідача було проведено аналіз діяльності Громадської ради.
Так, згідно з планом роботи Громадської ради на 2018 р. заплановано розглядати такі питання: 1) про районну цільову програму сприяння розвитку громадського суспільства на 2018-2010 роки; 2) обговорення концепції національного-патріотичного виховання молоді на 2018 рік, затвердженого розпорядженням КМУ; 3) громадський моніторинг організації робіт по благоустрою населених пунктів району; 4) здійснення заходів, спрямованих на поліпшення соціального-медичного заходу, реабілітації ветеранів війни, воїнів-інтернаціоналістів, учасників антитерористичної операції; 5) механізм адресного надання пільг малозабезпеченим мешканцям району; 6) розвиток електронного врядування: електронна взаємодія органів влади, електронний доступ до публічної інформації та відкритих даних; електронна участь громадян в урядуванні; 7) про організацію літнього оздоровлення дітей та їх зайнятості під час літніх канікул, роботу пришкільних таборів, оздоровлення дітей пільгових категорій; 8) соціальна підтримка дітей, які опинились в складних життєвих обставинах; 9) формування та реалізація антикорупційної політики в Україні.
Проте, позивачем не було надано ні відповідачу, ні до суду жодного документа на підтвердження виконання вказаного плану заходів.
Судом також враховано, що 12 жовтня 2018 р. відповідачем направлено позивачу лист «Про надання копій документів» № 07-60/1204, у якому містилося прохання надати у строк до 17 жовтня 2018 р. належним чином завірені копії протоколів засідань Громадської ради за період роботи з вересня 2017 р. по вересень 2018 р.
Проте, відповідь на вказаний лист та вказаних документів відповідачу позивачем надано не було.
Отже, Громадською радою не було надано відповідачу документів на підтвердження виконання заходів, передбачених річним планом її роботи.
За таких обставин суд вважає, що підстави для винесення розпорядження № 323 у відповідача були.
Щодо інших доводів позивача про належну діяльність Громадської ради, то суд зазначає про таке.
Згідно з роз'ясненнями, що викладені у пункті 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Цей же принцип знайшов свій вираз у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України").
Тому суд зазначає, що у цій справі немає потреби надавати детальний аналіз доводам та аргументам позивача стосовно діяльності Громадської ради, оскільки наявність підстав для видання спірного розпорядження судом встановлено.
В обґрунтування протиправності спірного розпорядження позивач вказує, що воно прийнято з посиланням на вимоги абз. 2 п. 10-1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 3 листопада 2010 р. № 996, проте у цій постанові відсутній абз. 2 п.10-1.
Суд визнає, що у вказаній постанові дійсно відсутній абз. 2 п.10-1, проте вказано норма міститься у затвердженому цією постановою Типовому положенні. Саме ця норма регламентує дострокове припинення повноважень громадської ради. За таких обставин неточність здійсненого посилання у вказаному розпорядженні на цю норму, яка міститься не у самій постанові, а у затвердженому нею Типовому положенні, яке є невід'ємною її частиною, не утворює підстав для визнання протиправним та скасування спірного розпорядження.
Щодо твердження позивача про порушення ст.43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» з тих підстав, що відповідач позбавлений повноважень скасовувати розпорядження голови районної державної адміністрації, оскільки таким правом наділені лише Президент України, Кабінет Міністрів України, голова державної адміністрації вищого рівня або суд, то суд зазначає про наступне.
Відповідно до статті 39 Закону України від 09 квітня 1999 року N 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації" голови місцевих державних адміністрацій, зокрема, утворюють для сприяння здійсненню повноважень місцевих державних адміністрацій консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, служби та комісії, члени яких виконують свої функції на громадських засадах, а також визначають їх завдання, функції та персональний склад.
Одним із таких органів є зазначена громадська рада, щодо якої винесено спірне розпорядження. Це означає, що визначення персонального складу громадської ради дійсно входить до повноважень голови районної державної адміністрації.
Відповідно до частини 1 статті 41 цього ж Закону голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з приписами п. 10-1 Типового положення дострокове рішення про припинення діяльності громадської ради оформляється відповідним актом органу.
Таким органом у даному випадку є районна державна адміністрація. Це означає, що до повноважень голови районної державної адміністрації, як голови вказаного органу, належить прийняття рішення про припинення діяльності громадської ради.
З аналізу вищезазначеного вбачається, що до виключних повноважень голови районної державної адміністрації відноситься видання розпоряджень в межах повноважень з утворення Громадської ради, визначення її завдань, функцій та персонального складу.
Частинами 1, 2 статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.
При цьому суд бере до уваги, що відповідно до ст.43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Зазначена норма кореспондується з положеннями частини 8 статті 118 Конституції України, згідно з якою рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
Суд звертає увагу, що спірним розпорядженням відповідач не припиняв діяльність Громадської ради як консультативно-дорадчого органу, а вчиняв дії на зміну її персонального складу, що прямо передбачено наведеними вище нормами. Спірним розпорядженням не скасовувалося попереднє розпорядження, а змінювався персональний склад Громадської ради, у зв'язку з чим попереднє розпорядження визнавалося таким, що втратило чинність.
Ураховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідач мав повноваження на видання спірного розпорядження, у т.ч. визнавши таким, що втратило чинність положення попереднього розпорядження, тобто діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин суд визнає, що доводи позивача стосовно наведених обставин є помилковими, а тому позовні вимоги в частині відсутності у позивача повноважень на видання спірного розпорядження чи щодо відсутності підстав для його видання є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Суд зазначає, що згідно з приписами п. 10-1 Типового положення у разі припинення діяльності громадської ради з підстав, передбачених абзацами другим - четвертим цього пункту, орган утворює протягом 15 календарних днів відповідно до вимог пункту 8 цього Типового положення ініціативну групу з підготовки установчих зборів з метою формування нового складу громадської ради.
Проте, як встановлено судом, п.2 спірного розпорядження передбачено утворити протягом 20 календарних днів ініціативну групу з підготовки установчих зборів з метою формування нового складу Громадської ради при відповідачу. Визначений цим пунктом строк не узгоджується з терміном, передбаченим вимогами п. 10-1 Типового положення (15 денний строк), отже цей пункт спірного розпорядження є протиправним, суперечить вказаній нормі і тому з наведених підстав підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість частини позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Щодо клопотання позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп. згідно з квитанцією від 20 вересня 2018 р. № 388.
Суд, керуючись ч. 3 ст. 139 КАС України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо часткового задоволення позовних вимог присуджує позивачу 234 грн. 66 коп. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт другий розпорядження виконувача обов'язків голови Яготинської районної державної адміністрації Київської області «Про дострокове припинення діяльності Громадської ради при Яготинській районній державній адміністрації» від 12 вересня 2018 р. № 323.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Яготинської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 24213321) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 234 (двісті тридцять чотири) грн. 66 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1.
Відповідач - Яготинська районна державна адміністрація, адреса: вул. Незалежності, 110, м. Яготин, Яготинський район, Київська область, 07700, код ЄДРПОУ - 24213321.
Суддя Журавель В.О.
Дата складення повного рішення суду 25 січня 2019 року.