ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" січня 2019 р. справа № 0940/2381/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4664,79 грн., -
Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4664,79 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом по сплаті земельного податку за 2016-2018 роки в загальному розмірі 4664,79 грн., що виникла внаслідок несплати узгодженої суму податкового зобов'язання згідно податкових повідомлень-рішень форми "Ф" від 15.06.2016 року за № 6838507-01 на суму 1176,93 грн., за № 6838505-01 на суму 8,89 грн., за № 6838503-01 на суму 57,97 грн., за № 6838501-01 на суму 50,98 грн., за № 6838499-01 на суму 59,49 грн., за № 6838497-01 на суму 35,70 грн.; від 02.06.2017 року за № 12081-13 на суму 1247,55 грн., за № 12080-13 на суму 21,42 грн., за № 12079-13 на суму 34,78 грн.; від 30.04.2018 року за № 4279384-08-0907 на суму 1871,32 грн., за № 4279382-08-0907 на суму 57,98 грн., за № 4279380-08-0907 на суму 35,70 грн., а також нарахованої пені на суму несплаченого податкового боргу в сумі 6,08 грн.
Поштове відправлення із ухвалою суду, направлене відповідачу за адресою місця проживання (перебування), зареєстрованою у встановленому законом порядку, повернулося до суду без вручення. В такому випадку у відповідності до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином. Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у десятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши та оцінивши докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.
Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно пункту 15.1. статті 15 та статті 269 Податкового кодексу України відповідач являється платником земельного податку та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Згідно підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно.
Пунктом 10.2. статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Податок на майно складається, зокрема, з плати за землю (підпункт 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 Податкового кодексу України).
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
У відповідності до підпункту 14.1.72. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
Згідно пункту 287.1. статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Об'єктами оподаткування земельним податком є: оподаткування 270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (стаття 270 Податкового кодексу України).
Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 286.5. статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Згідно до пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Судом встановлено, що контролюючим органом визначено ОСОБА_1 податкове зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 1389,96 грн. згідно податкових повідомлень-рішень форми "Ф" від 15.06.2016 року за № 6838507-01 на суму 1176,93 грн., за № 6838505-01 на суму 8,89 грн., за № 6838503-01 на суму 57,97 грн., за № 6838501-01 на суму 50,98 грн., за № 6838499-01 на суму 59,49 грн., за № 6838497-01 на суму 35,70 грн. (а.с.12-13), за 2017 рік в розмірі 1303,75 грн. відповідно до податкових повідомлень-рішень форми "Ф" від 02.06.2017 року за № 12081-13 на суму 1247,55 грн., за № 12080-13 на суму 21,42 грн., за № 12079-13 на суму 34,78 грн. (а.с.14), за 2018 рік в розмірі 1965,00 грн. згідно податкових повідомлень-рішень форми "Ф" від 30.04.2018 року за № 4279384-08-0907 на суму 1871,32 грн., за № 4279382-08-0907 на суму 57,98 грн., за № 4279380-08-0907 на суму 35,70 грн. (а.с.15), що разом становить 4658,71 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися ОСОБА_1, однак були повернуті на адресу позивача, копія конвертів яких містяться в матеріалах справи (а.с.11, 14, 16, 18, 20).
Суд приходить до висновку, що направлені відповідачу податкові повідомлення-рішення є врученими відповідачу на підставі до абзацу 3 пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України.
Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження податкового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що сума податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб в загальному розмірі 4658,71 грн. є узгодженою.
Згідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Судом встановлено, що контролюючим органом нараховано ОСОБА_1 пеню за несплату узгоджених податкових зобов'язань з земельного податку у розмірі 6,08 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків, що міститься в матеріалах справи (а.с.22).
На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Снятинському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ф" від 16.09.2015 року за № 1601-23, яка на підставі приписів абзацу 3 пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України вважається врученою ОСОБА_1 (а.с.21). На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.
Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку в загальному розмірі 4664,79 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями форми "Ф" від 15.06.2016 року за № 6838507-01, за № 6838505-01, за № 6838503-01, за № 6838501-01, за № 6838499-01, за № 6838497-01 (12-13); від 02.06.2017 року за № 12081-13, за № 12080-13, за № 12079-13 (а.с.14); від 30.04.2018 року за № 4279384-08-0907, за № 4279382-08-0907, за № 4279380-08-0907 (а.с.15); податковою вимогою форми "Ф" від 16.09.2015 року за № 1601-23 (а.с.21), довідкою про борг від 28.11.2018 року (а.с.10), а також зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.22).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальній сумі 4664,79 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Згідно пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 4664,79 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, с. Новоселиця, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78355) про стягнення заборгованості в сумі 4664,79 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, с. Новоселиця, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78355) в дохід бюджету заборгованість в сумі 4664 (чотири тисячі шістсот шістдесят чотири) гривні 79 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.