ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" січня 2019 р. справа № 0940/2316/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Микитюка Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Костюк О.С.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-43699-50 від 06.11.2018 року, -
06.12.2018 ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач ГУ ДФС в Івано-Франківській області) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-43699-50 від 06.11.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.11.2018 позивачем отримано поштовим зв'язком від відповідача вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-43699-50 від 06.11.2018 зі сплати єдиного соціального внеску, яка станом на 31.10.2018 становить 15819,54 грн. Позивач зазначає, що контролюючий орган знав, що вона фактично припинила свою підприємницьку діяльність, оскільки позивачем ще у 2006 році підписано обхідний лист у всіх державних установах і власноручно написано заяву від 05.07.2007 та подано відповідачу. Таким чином вважає таку вимогу незаконною, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідач у поданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до витягу з ідентифікаційних даних наявних в базах даних органів ДФС, позивач з 23.06.2006 була зареєстрована, як фізична особа-підприємець. 21.11.2018 припинила свою діяльність за власним рішенням, проте не була знята з обліку, оскільки не погасила заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску. Заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне станом на 31.10.2018 складає 15819,54 грн., а отже відсутні підстави для скасування оскаржуваної вимоги (а.с. 32-34).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу з дня отримання цієї ухвали десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 14-17).
Позивачем недоліки позовної заяви усунуто у строк наданий судом, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін (а.с. 1-2).
Позивач у судовому засіданні, позовні вимоги підтримала з підстав адміністративного позову, просила позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав відзиву на адміністративний позов та доданих до нього матеріалів, просила суд у задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог частини 5 статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, відзив на позов, встановив наступне.
Відповідно до витягу з ідентифікаційних даних наявних в базах даних органів ДФС, ОСОБА_1 з 23.06.2006 була зареєстрована, як фізична особа-підприємець (найменування ВЕД: Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах), 21.11.2018 припинила свою діяльність за власним рішенням, проте не була знята з обліку, оскільки не погасила заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску. Заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 31.10.2018 складає 15819,54 грн.
Нарахування в ІКП платника проводяться автоматично відповідно до обраної системи оподаткування.
Розрахунок єдиного внеску за 2017 рік: 3200 x 22% = 704 грн. на місяць, 704 x 12 місяців = 8448 грн. за рік;
Розрахунок єдиного внеску за 2018 рік: 3723 x 22% = 819,06 грн. на місяць, 819,06 x 3 місяці = 2457,18 грн. за рік; (за квартал).
Позивачу нараховано 8448 грн. за 2017 рік та 7371,54 грн. за 3 квартали 2018 року (по 2457,18грн.), що в сумі складає 15819,54 грн.
16.11.2018 позивач отримала від Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області вимогу №Ф-43699-50 від 06.11.2018 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 15819,54 грн. (а.с. 8).
Вважаючи, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-43699-50 від 06.11.2018 прийнята з порушенням норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а також податкового законодавства, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
Суд, у відповідності до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі по тексту - Закон) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону)
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 Закону платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Платниками єдиного внеску є також особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (пункт 5 частини 1 статті 4 цього Закону).
У силу приписів норм ч. 4 ст. 8 Закону порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Облік нарахованих і сплачених сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платника, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.
Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449. (надалі по тексту - Інструкція).
Згідно із вимогами Закону та Інструкції № 449 на платника покладено обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Для платників зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (пункт 2 частини1 статті 7 Закону №2464).
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4,5 та 5-1частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону №2464).
Приписами ст. 25 Закону та п. 3 Розділу VI Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. (п. 3 Розділу VI Інструкції).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера "У" (узгоджена вимога).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу. (п. 4 Розділу VI Інструкції).
Відповідно до положень п. 6 Розділу VI Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: сума боргу (недоїмки) самостійно погашається платником; орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження; вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом (господарським судом); борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9 - 11 цього розділу; є рішення суду про стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі.
Згідно даних інформаційної системи контролюючого органу, сума заборгованості ОСОБА_1 становила станом на: 31.10.2018 у розмірі 15819,54 грн.; розрахунок єдиного внеску за 2017 рік: 3200 x 22% = 704 грн. на місяць, 704 x 12 місяців = 8448 грн. за рік; розрахунок єдиного внеску за 2018 рік: 3723 x 22% = 819,06 грн. на місяць, 819,06 x 3 місяці = 2457,18 грн. за рік (за квартал), що підтверджується витягами з особової картки позивача по єдиному внеску (а.с. 36-37).
Отже, починаючи з 01.01.2017, у разі якщо ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом №2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Таким чином, суд зазначає, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) позивача зі сплати єдиного внеску була визначена контролюючим органом на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, що відповідає положенням Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
При цьому, розмір зазначеної в оскаржуваній вимозі недоїмки, позивачем у межах даної справи не оскаржується.
Водночас, суд не приймає до уваги твердження позивача щодо протиправності оскаржуваної вимоги з підстав порушення порядку її формування та підписання, оскільки факт наявності заборгованості недоїмки зі сплати єдиного внеску підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем у позовній заяві.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2. ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи із заявлених предмету та підстав позовних вимог, суд виходить з того, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) сформована відповідачем правомірною, а тому скасуванню не підлягає.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищезазначеного, суд на підставі наданих учасниками справи письмових доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1, адреса: вул. Осередок, 93, с. Вільшаниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77440, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;
відповідач: Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, адреса вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018: код ЄДРПОУ 39394463.
Суддя Микитюк Р.В.
Рішення складене в повному обсязі 25 січня 2019 р.