ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" січня 2019 р. справа №0940/2245/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гундяка В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Газімагомеда Юсуповича до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
23.11.2018 року ОСОБА_1 Газімагомед Юсупович звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 28.11.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі за №809/491/18 від 22.05.2018 року відповідачем було проведено пільгове оформлення ввезеного позивачем автомобіля, однак митним органом протиправно нараховано витрати за зберігання вищевказаного транспортного засобу на складі митниці протягом 142 днів, які були сплачені Івано-Франківській митниці у встановленому порядку. Позивач вважає, що так як належний йому автомобіль тривалий час знаходився на складі митного органу внаслідок бездіяльності відповідача, визнаної судом протиправною, то обов'язок сплати даних витрат у нього відсутній, а відтак сплачені кошти підлягають поверненню.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 24.12.2018 року. Представник відповідача зазначив, що оскільки автомобіль ОСОБА_1 зберігався на складі митного контролю, то відповідно до ч.6 ст.239 Митного кодексу України витрати органів доходів і зборів на зберігання вищевказаного товару правомірно були відшкодовані позивачем, як власником транспортного засобу. Зазначив, що при прийнятті оскарженого рішення митний орган діяв в межах своїх повноважень, у спосіб, визначений законодавством, та відповідно до Порядку відшкодування витрат на зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженого Наказом МФУ від 15.06.2012 за №731.
Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, оцінивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задовольння з огляду на нижчевикладене.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 Газімагомед Юсупович заявами від 22.11.2017 року звернувся Івано-Франківської митниці ДФС щодо пільгового оформлення належного йому транспортного засобу марки ““Mersedes-Benz S 500”, 2006 року випуску, темно-синього кольору, VIN - WDD2210711А064288, об'єм двигуна 5461, вартістю 15000 євро.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи та дослідженої судом в якості письмового доказу відповіді митного органу від 27.02.2018 про результати розгляду заяви позивача від 22.11.2017, у пільговому оформленні позивачу було відмовлено, так як на думку митного органу подані документи не відповідають статті 374 Митного кодексу України і не дають права на пільговий режим оформлення транспортного засобу (а.с. 10).
Не погодившись із вищевказаною відмовою позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Так, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі за №809/491/18 від 22.05.2018 року позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Івано-Франківської митниці ДФС України щодо пільгового митного оформлення в порядку пункту 3 частини 10 статті 374 Митного кодексу України належного ОСОБА_1 Газімагомеду Юсуповичу транспортного засобу марки “Mersedes-Benz S 500”, номер кузова НОМЕР_1, 2006 року випуску та зобов'язано Івано-Франківську митницю ДФС України здійснити пільгове оформлення без сплати митних платежів належного ОСОБА_1 Газімагомеду Юсуповичу транспортного засобу марки “Mersedes-Benz S 500”, номер кузова НОМЕР_1, 2006 року випуску.
Дане рішення відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду залишено без змін та набрало законної сили 12.09.2018 року (а.с.11-15).
Однак, як вбачається з наявних в матеріалах справи та досліджених судом в якості письмових доказів повідомлення Івано-Франківської митниці ДФС від 03.10.2018 року та уніфікованої митної квитанції МД-1 серії КВ за №646393 від 03.10.2018 року, позивачу нараховано витрати за зберігання на митному складі транспортного засобу марки “Mersedes-Benz S 500”, номер кузова НОМЕР_1, 2006 року випуску в розмірі 46 347,79 грн., які були сплачені ОСОБА_1, що не заперечується відповідачем (а.с.16).
Суд вважає дії відповідача щодо вручення вищевказаного повідомлення на відшкодування витрат на зберігання транспортного засобу протиправними з огляду на наступне.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Митним кодексом України (далі - МКУ).
Відповідно до ч.1 ст.321 МКУ товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.
Згідно з ст.204 МКУ загальний строк тимчасового зберігання товарів під митним контролем становить 90 календарних днів. Строк тимчасового зберігання товарів, зазначений у частині першій цієї статті, за заявою власника або уповноваженої ним особи може бути продовжений (але не більше ніж на 30 днів) органом доходів і зборів, за дозволом якого товари були розміщені на складі.
Якщо товари, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, декларувалися органу доходів і зборів, але щодо них після закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій - третій цієї статті, двічі надавалася відмова у митному оформленні в порядку, встановленому цим Кодексом, такі товари підлягають обов'язковій передачі власником або уповноваженою ним особою, утримувачем складу тимчасового зберігання, митного складу, організацією - отримувачем гуманітарної допомоги на склад органу доходів і зборів.
Статтею 239 МКУ визначено, що витрати органів доходів і зборів на зберігання товарів, транспортних засобів відшкодовуються власниками цих товарів, транспортних засобів або уповноваженими ними особами. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і розраховується в порядку, передбаченому для визначення собівартості платних послуг.
Механізм відшкодування витрат митних органів за зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених в частині шостій статті 239 Митного кодексу України, на складах митних органів визначений Порядком відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженим Наказом МФУ 15.06.2012 № 731, зареєстрованим в МЮУ 09.07.2012 року за №1140/21452.
Відповідно до п.8 вищевказаного Порядку при обрахунку витрат митним органом до розрахункового строку не включається в тому числі час затримки митного оформлення, яка сталася з ініціативи митного органу.
Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі за №809/491/18 від 22.05.2018 року визнано протиправною бездіяльність Івано-Франківської митниці ДФС України щодо пільгового митного оформлення належного ОСОБА_1 Газімагомеду Юсуповичу транспортного засобу марки “Mersedes-Benz S 500”, номер кузова НОМЕР_1, 2006 року випуску.
Дана обставина згідно ч.4 ст.78 КАС України доказуванню не підлягає як така, що встановлена рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили.
За такої обставини затримка митного оформлення на переконання суду сталася з ініціативи митного органу.
Таким чином митним органом в порушення вимог чинного законодавства України позивача протиправно зобов'язано відшкодувати витрати за зберігання транспортного засобу згідно повідомлення від 03.10.2018 року, так як затримка митного оформлення сталася з вини самого ж відповідача, внаслідок неправомірної відмови у здійсненні пільгового митного оформлення. З урахуванням вищевикладеного, на думку суду, дана обставина звільняла ОСОБА_1 від обов'язку сплати відповідних платежів, а сплачені ним згідно уніфікованої митної квитанції МД-1 серії КВ за №646393 від 03.10.2018 року кошти в сумі 46 347,79 підлягають поверненню позивачу.
Крім того, нормами ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, та застосовує його з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
В даному випадку суд приймає до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України», в якому Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Даний принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, що зачіпають майнові інтереси.
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
При цьому Європейський суд з прав людини вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Тобто відповідно до судової практики ЄСПЛ у спірних правовідносинах позивач не міг нести жодні матеріальні втрати внаслідок протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень, незважаючи на формально встановлений обов'язок відшкодування витрат за зберігання транспортного засобу.
Таким чином, оскільки протиправність бездіяльності митного органу щодо митного оформлення належного позивачу автомобіля встановлена судом, то як наслідок, дана «помилка» Івано-Франківської митниці ДФС не повинна була жодним чином виплавати на майнові права ОСОБА_1 та виправлятись за його рахунок.
За таких обставин кошти, неправомірно отримані Івано-Франківською митницею, підлягають поверненню позивачу, як особі, що їх сплатила в порядку відновлення порушеного майнового права.
З огляду на вищевикладене позовні вимоги слід задовольнити повністю, як такі, що є законними і обгрунтованими та спрямованими на відновлення порушених майнових прав ОСОБА_1
Згідно ч.1 ст. 139 КАСУ, за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДФС слід стягнути на користь ОСОБА_1 Газімагомеда Юсуповича 1 409,60 грн. судових витрат, сплачених згідно квитанцій ПАТ «Акціонерно-комерційний банк» за №ПН686510, 686513 від 23.11.2018 року.
На підставі статті 129-1 Конституції України, ст.204, 239 МКУ, п.8 Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженим Наказом МФУ 15.06.2012 № 731, зареєстрованим в МЮУ 09.07.2012 року за №1140/21452, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Івано-Франківської митниці ДФС щодо вручення ОСОБА_1 Газімагомеду Юсуповичу повідомлення Івано-Франківської митниці ДФС від 03.10.2018 року на відшкодування витрат за зберігання на митному складі транспортного засобу марки “Mersedes-Benz S 500”, номер кузова НОМЕР_1, 2006 року випуску в розмірі 46 347 (сорок шість тисяч триста сорок сім) грн. 79 коп.
Зобов'язати Івано-Франківську митницю ДФС повернути ОСОБА_1 Газімагомеду Юсуповичу сплачені ним відповідно до уніфікованої митної квитанції МД-1 серії КВ за №646393 від 03.10.2018 року кошти в сумі 46 347 (сорок шість тисяч триста сорок сім) грн. 79 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 Газімагомеда Юсуповича 1 409 (одну тисячу чотириста дев'ять) грн. 60 коп. судових витрат.
Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з 24.01.2019 року, як дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 Газімагомед Юсупович, ідентифікаційний код НОМЕР_2, АДРЕСА_1, 76018;
відповідач: Івано-Франківська митниця ДФС України, код ЄДРПОУ 39640261, вул. К.Данила, 20, м. Івано-Франківськ, 76010.
Суддя /підпис/ ОСОБА_2