15 січня 2019 року Справа № 804/3375/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2
за участі:
представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0008231214 від 12.01.2018 року, -
08.05.2018 року Комунальне підприємство «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та просить податкового повідомлення-рішення №0008231214 від 12.01.2018 року.
13.08.2018 року ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловського Д.П. було відкрито провадження у адміністративній справі та призначено підготовче засідання (а.с. 3-4).
19.10.2018 року розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду №2791д було призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого справу передано судді Сліпець Н.Є. (а.с. 70, 71).
23.10.2018 року ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є. справу було прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження на 12.11.2018 року о 14:40 год. (а.с. 72).
12.11.2018 року усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, було відкладено розгляд справи на 23.11.2018 року о 11:40 год. (а.с. 81-82).
23.11.2018 року усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, було оголошено перерву для ознайомлення відповідача із матеріалами справи та надання додаткових доказів до 10.12.2018 року о 12:00 год. (а.с. 91-93).
10.12.2018 року усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, було оголошено перерву до 15.01.2019 року о 10:30 год. (а.с. 109).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведення перевірки позивача, посадовими особами відповідача було складено акт №36018/4-36-12-14/03341339 від 29.12.2017 року. На підставі зазначеного акту контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0008231214 від 12.01.2018 року, яким встановлено порушення п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України і зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 330 211,67 грн. Проте, позивач зазначає, що підприємство не мало можливості вчасно проводити розрахунку по зобов'язанням, оскільки відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких до законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасності заробітної плати» першочергово здійснювались виплати заробітної плати. Крім того, 22.02.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у адміністративній справі №804/1328/18 за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення з розрахункових рахунків підприємства податкового боргу у розмірі 12 663 519,50 грн. Вказаний податковий борг по податку на додану вартість складається з податкової декларації №9246291868 від 20.12.2016 року, №9267378267 від 20.01.2017 року, №9023738350 від 20.02.2017 року. При цьому, відповідачем у розрахунку суми штрафу до оспорюваного податкового повідомлення-рішення також включено вищевказані податкові декларації. Зазначене, на думку позивача, суперечить приписам ст. 61 Конституції України, оскільки позивач двічі притягається до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, оскільки питання стягнення податкового боргу за визначений період вже є предметом судового розгляду по справі №804/1328/18.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов з підстав, зазначених у позові.
12.11.2018 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що камеральною перевіркою з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за листопад 2016 року №9246291868 від 20.12.2016 року, за грудень 2016 року №9267378267 від 20.01.2017 року, за січень 2017 року №9023738350 від 20.02.2017 року в ході якої встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за наступними документами: податкова декларація з ПДВ за листопад 2016 року №9246291868 від 20.12.2016 року з граничним терміном сплати - 30.12.2016 року та датами фактичного погашення - 05.12.2017 року, 06.12.2017 року, 07.12.2017 року, 08.12.2017 року, 11.12.2017 року, 12.12.2017 року, 13.12.2017 року, 14.12.2017 року, 15.12.2017 року, 18.12.2017 року, 19.12.2017 року, 20.12.2017 року, 21.12.2017 року, 22.12.2017 року, 27.12.2017 року; податкова декларація з ПДВ за грудень 2016 року №9267378267 від 20.01.2017 року з граничним терміном сплати - 30.01.2017 року та датою фактичного погашення - 27.12.2017 року, податкова декларація з ПДВ за січень 2017 року №9023738350 від 20.02.2017 року з граничним терміном сплати - 02.03.2017 року та датами фактичного погашення - 27.12.2017 року, 28.12.2017 року. У зв'язку із несвоєчасною сплатою узгоджених сум податкового зобов'язання, до позивача було застосовано штраф у розмірі 330 211,67 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов підтримала, проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що за результатами камеральної перевірки позивача було складено акт №36018/4-36-12-14/03341339 від 29.12.2017 року, за висновками якого встановлено порушення термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання за наступними податковими деклараціями:
- податкова декларація з ПДВ за листопад 2016 року №9246291868 від 20.12.2016 року з граничним терміном сплати - 30.12.2016 року, дата фактичного погашення - 05.12.2017 року, кількість днів затримки - 340;
- податкова декларація з ПДВ за листопад 2016 року №9246291868 від 20.12.2016 року з граничним терміном сплати - 30.12.2016 року, дата фактичного погашення - 06.12.2017 року, кількість днів затримки - 341;
- податкова декларація з ПДВ за листопад 2016 року №9246291868 від 20.12.2016 року з граничним терміном сплати - 30.12.2016 року, дата фактичного погашення - 07.12.2017 року, кількість днів затримки - 342;
- податкова декларація з ПДВ за листопад 2016 року №9246291868 від 20.12.2016 року з граничним терміном сплати - 30.12.2016 року, дата фактичного погашення - 08.12.2017 року, кількість днів затримки - 343;
- податкова декларація з ПДВ за листопад 2016 року №9246291868 від 20.12.2016 року з граничним терміном сплати - 30.12.2016 року, дата фактичного погашення - 11.12.2017 року, кількість днів затримки - 346;
- податкова декларація з ПДВ за листопад 2016 року №9246291868 від 20.12.2016 року з граничним терміном сплати - 30.12.2016 року, дата фактичного погашення - 12.12.2017 року, кількість днів затримки - 347;
- податкова декларація з ПДВ за листопад 2016 року №9246291868 від 20.12.2016 року з граничним терміном сплати - 30.12.2016 року, дата фактичного погашення - 13.12.2017 року, кількість днів затримки - 348;
- податкова декларація з ПДВ за листопад 2016 року №9246291868 від 20.12.2016 року з граничним терміном сплати - 30.12.2016 року, дата фактичного погашення - 14.12.2017 року, кількість днів затримки - 349;
- податкова декларація з ПДВ за листопад 2016 року №9246291868 від 20.12.2016 року з граничним терміном сплати - 30.12.2016 року, дата фактичного погашення - 15.12.2017 року, кількість днів затримки - 350;
- податкова декларація з ПДВ за листопад 2016 року №9246291868 від 20.12.2016 року з граничним терміном сплати - 30.12.2016 року, дата фактичного погашення - 18.12.2017 року, кількість днів затримки - 353;
- податкова декларація з ПДВ за листопад 2016 року №9246291868 від 20.12.2016 року з граничним терміном сплати - 30.12.2016 року, дата фактичного погашення - 19.12.2017 року, кількість днів затримки - 354;
- податкова декларація з ПДВ за листопад 2016 року №9246291868 від 20.12.2016 року з граничним терміном сплати - 30.12.2016 року, дата фактичного погашення - 20.12.2017 року, кількість днів затримки - 355;
- податкова декларація з ПДВ за листопад 2016 року №9246291868 від 20.12.2016 року з граничним терміном сплати - 30.12.2016 року, дата фактичного погашення - 21.12.2017 року, кількість днів затримки - 356;
- податкова декларація з ПДВ за листопад 2016 року №9246291868 від 20.12.2016 року з граничним терміном сплати - 30.12.2016 року, дата фактичного погашення - 22.12.2017 року, кількість днів затримки - 357;
- податкова декларація з ПДВ за листопад 2016 року №9246291868 від 20.12.2016 року з граничним терміном сплати - 30.12.2016 року, дата фактичного погашення - 27.12.2017 року, кількість днів затримки - 362;
- податкова декларація з ПДВ за грудень 2016 року №9267378267 від 20.01.2017 року з граничним терміном сплати - 30.01.2017 року та датою фактичного погашення - 27.12.2017 року, кількість днів затримки - 331;
- податкова декларація з ПДВ за січень 2017 року №9023738350 від 20.02.2017 року з граничним терміном сплати - 02.03.2017 року та датами фактичного погашення - 27.12.2017 року, кількість днів затримки - 300;
- податкова декларація з ПДВ за січень 2017 року №9023738350 від 20.02.2017 року з граничним терміном сплати - 02.03.2017 року та датами фактичного погашення - 28.12.2017 року, кількість днів затримки - 301.
Зазначене підтверджується копією розрахунку штрафної санкції та змістом витягу з інтегрованої картки платника податку за 2016 і 2017 роки, наявної у матеріалах справи (а.с. 60, 101-108).
Так, 12.01.2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0008231214, яким відповідно до акту перевірки №36018/4-36-12-14/03341339 від 29.12.2017 року встановлено порушення строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та на підставі абз. 3 п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 362, 357, 356, 355, 354, 353, 350, 349, 348, 347, 346, 343, 341, 340, 331, 301, 300 календарних днів сплати грошового зобов'язання у сумі 1 651 058,40 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 330 211,67 грн., що підтверджується копією відповідного податкового повідомлення-рішення, наявного у матеріалах справи (а.с. 8).
Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №0008231214від 12.01.2018 року.
Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.
Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
За змістом ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
За приписами п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що на платника податку покладено обов'язок щодо самостійної сплатити суми податкового зобов'язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів. При цьому, податкове законодавство наділяє контролюючий орган правом нарахувати штраф за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання лише із фактом такого порушення.
З урахуванням наведених положень законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про наявність складу податкового правопорушення, яке полягає у несвоєчасній сплаті позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене, є безпідставними доводи представника позивача щодо включення до розрахунку суми штрафу за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням податкових декларацій №9246291868 від 20.12.2016 року, №9267378267 від 20.01.2017 року, №9023738350 від 20.02.2017 року, стягнення боргу за якими є предметом спору в іншій адміністративній справі №804/1328/18, що перебувала на розгляді Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Так, як вбачається із змісту рішення суду від 19.06.2018 року справі №804/1328/18, підставами для звернення контролюючого органу до суду була не сплата у встановлені законодавством строки суми грошових зобов'язань визначених самостійно платником та контролюючим органом по податку на додану вартість, що призвело до виникнення податкового боргу в загальному розмірі 10 817 445,92 грн., тобто судом вирішувалося питання стягнення податкового боргу. Водночас, предметом розгляду даної справи є несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання, тобто порушення граничних строків сплати таких зобов'язань, що призвело до нарахування контролюючим органом штрафу.
Крім того, судом встановлено, що на момент винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення, грошові зобов'язання по зазначеним податковим деклараціям не були розстроченими або відстроченими, відповідних договорів платником податків з контролюючим органом укладено не було, у зв'язку з чим контролюючим органом було застосовано штрафні санкції, передбачені Податковим кодексом України, за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, приймаючи до уваги, суд дійшов висновку про правомірність прийняття контролюючим органом оспорюваного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0008231214 від 12.01.2018 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 25 січня 2019 року.
Суддя ОСОБА_1