Справа № 210/158/19
Провадження № 2/210/843/19
іменем України
"15" січня 2019 р. м. Кривий Ріг
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ступак С.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову,-
14 січня 2019 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «КристалБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Разом з вказаною позовною заявою на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову в якій ОСОБА_3 просила суд зупинити стягнення на підставі виконавчого напису від 20.06.2018 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстрованого 20.06.2018 року у реєстрі за № 1419, яким пропоновано стягнути з ОСОБА_5, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства «Кристалбанк», 04053, місто Київ, вулиця Кудрявський узвіз, будинок 2, код платника згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 39544699, МФО 339050, р/р 2909201009 та пропоновано задовольнити вимоги Акціонерного товариства «Кристалбанк» за період з 19.08.2013 року по 01.01.2018 року включно у розмірі:
-20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість по кредиту;
-21 191,78 (двадцять одна тисяча сто дев'яносто) гривень 78 копійок - заборгованість по процентам та комісії;
-1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок - плата за вчинення виконавчого напису нотаріуса, що становить 42691,78 (сорок дві тисячі шістсот дев'яносто одна) гривня 78 копійок, до набрання судовим рішенням законної сили по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «КристалБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Заява вмотивована тим, що у позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про визнання вказаного виконавчого напису, таким що не підлягає виконанню. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова І.В. від 14.08.2018 року було звернуто стягнення на належу позивачу заробітну плату, проте позивач вважає, що зазначені у виконавчому напису, на підставі якого здійснюється примусове стягнення, не відповідають дійсності, а приватний нотаріус взагалі не мав правових підстав учиняти виконавчий напис.
Просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, оскільки не вжиття таких заходів приведе до того, що у разі задоволення позовних вимог - виконати рішення суду буде утрудненим або неможливим, тобто повернути кошти які були незаконно стягнуті на підставі виконавчого напису може бути неможливим або ускладненим.
Заявником судовий збір за подання заяви про забезпечення позову не сплачено, а подано заяву про звільнення від сплати судового збору, яка мотивована тим, що ОСОБА_3 є одинокою матір'ю та має на утримання та вихованні малолітнього сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який на час звернення до суду із позовом не досяг чотирнадцяти років. Відомості про батька дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
Розглянувши заяву про звільнення від сплати судового збору, заяву про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.
Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, повязаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
До заяви про звільнення від сплати судового збору заявном додано копію свідоцтва про народження ОСОБА_7, серії НОМЕР_4 від 30.10.2007 року та витягу № 0020602976 від 20.07.2018 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої ст. 135 Сімейного кодексу України з якого вбачається, що матір'ю ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_3, відомості про батька дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Вказані документи підтверджують, що позивач є одинокою матір'ю, яка має на утриманні дитину віком до чотирнадцяти років, що свідчить про неможливість сплати нею судового збору в розмірі 384 грн. 20 коп. за подання заяви, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про задоволення заяви про звільнення від сплати судового збору.
Стосовно вимог про забезпечення позову.
Відповідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України.
Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до вимог п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пунктом четвертим постанови передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Розглядаючи надані ОСОБА_3 докази, судом встановлено, що існує спір між сторонами щодо правомірності вчинення виконавчого напису.
Суд вважає можливим застосувати забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення за виконавчим написом від 20.06.2018 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстрованого 20.06.2018 року у реєстрі за № 1419 до розгляду цивільної справи про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 258, 259, 260, 261, 352, 354, 355, п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, суд,
Звільнити ОСОБА_3 від сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову.
Заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису від 20.06.2018 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстрованого 20.06.2018 року у реєстрі за № 1419, яким пропоновано стягнути з ОСОБА_5, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства «Кристалбанк», 04053, місто Київ, вулиця Кудрявський узвіз, будинок 2, код платника згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 39544699, МФО 339050, р/р 2909201009 та пропоновано задовольнити вимоги Акціонерного товариства «Кристалбанк» за період з 19.08.2013 року по 01.01.2018 року включно у розмірі:
-20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість по кредиту;
-21 191,78 (двадцять одна тисяча сто дев'яносто) гривень 78 копійок - заборгованість по процентам та комісії;
-1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок - плата за вчинення виконавчого напису нотаріуса, що становить 42691,78 (сорок дві тисячі шістсот дев'яносто одна) гривня 78 копійок, до набрання судовим рішенням законної сили по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «КристалБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Відповідно до вимог ст.153 ЦПК України, подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Роз'яснити, що за приписами ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Неподання відповідної позовної заяви згідно п. 1 ч. 13 ст. 158 ЦПК України є підставою для скасування заходів забезпечення позову.
Суддя: С. В. Ступак