Справа № 167/1305/18
Провадження №2/167/26/19
25.01.2019 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Сіліча І.І.,
секретаря судових засідань - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рожище цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та утримання дружини з якою проживає дитина до досягнення нею трьох років,
19 листопада 2019 року позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та утримання дружини з якою проживає дитина до досягнення нею трьох років, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 17 лютого 2017 року. В шлюбі народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя не склалось через різні характери та погляди на шлюб, сім'ю. Сімейних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. Вважає, що шлюб існує формально, збереження сім'ї неможливе. Тому просить суд розірвати шлюб, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище «Галенза». Крім того, Позивач вказує, що дитина проживає разом з нею, перебуває на її повному утриманні. При цьому відповідач проживає окремо, належної участі в матеріальному утриманні дитини не бере. Також зазначає, що на даний час вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років. Відповідач добровільної допомоги на утримання сім'ї майже не надає. Усі витрати, такі як комунальні послуги, продукти харчування, одяг, засоби гігієни вона змушена нести самостійно. З огляду на наведене, перебуває у важкому матеріальному становищі, оскільки окрім допомоги на дитину в розмірі 860 грн. щомісячно, жодних доходів не отримує. Оскільки сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку, а відповідач є працездатною особою, працює, і може надавати матеріальну допомогу, то вважає, що в неї є правові підстави для звернення з даним позовом.
З врахуванням вищенаведеного, просить стягувати з відповідача на її користь аліменти в розмірі 920 грн. з дати звернення до суду і до досягнення дитиною трирічного віку; стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини, в розмірі 1000 грн., з дати звернення до суду.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяву в якій просять розгляд проводити у їх відсутність. Позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позивні вимоги визнав частково. Визнав повністю позовні вимоги в частині розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання сина. Щодо стягнення аліментів на утримання дружини згідний сплачувати 400 грн., оскільки сума аліментів зазначена позивачем є для нього високою. Щомісячна одночасна сплата аліментів на дитину та дружину буде ставити його в скрутне матеріальне становище та призведе до утворення заборгованості по аліментах. Сума його щомісячного доходу на посаді комірника у ТзОВ «Луцький хлібокомбінат» становить в середньому розмір мінімальної заробітної плати. Іншого доходу в нього немає.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про шлюб серії І-ЕГ № 114163 від 17.02.2017 року вбачається, що 17 лютого 2017 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровано виконавчим комітетом Щуринської сільської ради Волинської області, після реєстрації шлюбу позивачу присвоєно прізвище «Галенза». В шлюбі народився син: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження та не заперечується сторонами.
Судом встановлено, що сімейне життя між сторонами не склалось, через відсутність взаєморозуміння, протилежність поглядів на шлюб, проживають окремо, сімейних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, шлюб існує формально.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечать інтересам сторін, тому шлюб слід розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу слід залишити прізвище “Галенза”.
В судовому засіданні встановлено, що син ОСОБА_7 проживає разом з позивачем, яка здійснює її виховання та утримання, батько дитини проживає окремо.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20.11.1959 р., проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння; вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості (принцип 6).
Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виходячи з цього сторони, як батьки дитини, повинні спільно вирішувати питання про фізичний, духовний та моральний розвиток дитини.
За змістом ч. 2 ст.с150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ч. 2 ст. 157 Сімейного кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Відповідно до вимог ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Стаття 180 Сімейного кодексу України передбачає, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 гривень, з 1 липня - 1559 гривні, з 1 грудня - 1626 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що слід стягувати з відповідача в користь позивача аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, з часу звернення з даним позовом до суду та до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 48 Конституції України гарантовано право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Відповідно до ч.2 ст. 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Згідно із ч.2 ст.84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ст. 183 СК України розмір аліментів на утримання дружини визначається судом.
Згідно із ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач працює, інших утриманців немає, тому спроможний сплачувати аліменти на утримання дружини, яка проживає з їх спільною дитиною, і враховуючи відсутність в неї самостійного доходу, чоловік має забезпечити належний рівень життя для дружини та дитини.
За вказаних міркувань, виходячи з принципу справедливості та розумності та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд присуджує кошти (аліменти) на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років у розмірі 400 грн. щомісячно.
Згідно із статті 79 СК України, аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом про розірвання суду було понесено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704 грн. 80 коп..
Оскільки, суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині розірвання суду в повному обсязі, то за таких обставин стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704 грн. 80 коп.
Крім того, відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача в дохід держави 1409,60 грн. судового збору (704+704=1409,60) за позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання сина та дружини.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду про стягнення у межах суми платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 178, 247, 263, 265, 268, 272, 280, 282, 283, 289, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112, 113, 114, 115 СК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Шлюб, зареєстрований 17 лютого 2017 року виконавчим комітетом Щуринської сільської ради Волинської області, між ОСОБА_5 та Галенза (дошлюбне прізвище - ОСОБА_6) ОСОБА_8 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_2 залишити прізвище “Галенза”.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_2, оплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Стягувати з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) в користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2) аліменти на утримання малолітнього сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1000(одна тисяча) грн. щомісячно, однак не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 19 листопада 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) в користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2), аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 400(чотириста) грн. щомісяця, починаючи з 19 листопада 2018 року і до досягнення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) в дохід держави 1409(одна тисяча чотириста дев'ять) гривні 60 копійок судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Рожищенський районний суд Волинської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25 січня 2019 року.
Суддя Рожищенського
районного суду ОСОБА_9