25 січня 2019 року Справа № 804/3078/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправними дії в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 щодо застосування до ФОП ОСОБА_3 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.; скасувати рішення в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетрова області ОСОБА_2 № 000003/04-36-40-06/НОМЕР_1 від 04.01.2018р. про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкції вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що за результатами акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення від 04.01.2018р. №000003/04-36-40-06/НОМЕР_1, згідно з яким до позивача застосована фінансова санкція у сумі 17000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії. Позивач вважає, що діяла у межах чинного законодавства України та не порушувала норми ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового та коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки в спірні періоди, а саме, з 04.09.2016р. по 07.09.2016р. та з 09.09.2017 р. по 13.09.2017 р., ліцензія діяла у зв'язку з тим, що це вбачається з самих дат реєстрації ліцензій, проплати за продовження дії ліцензії вносилися вчасно, дія ліцензій на зазначені періоди не призупинена, оскільки було б письмове розпорядження органу, який видав ліцензію про зупинення дії ліцензії на дані періоди або відмові у видачі ліцензії. Також, позивач зазначає, що періоди з 04.09.2016 р. по 07.09.2016р. та з 09.09.2017 р. по 13.09.2017 р. - це час виготовлення самого документу - ліцензії. Крім того, позивач вважає, що суб'єкт підприємницької діяльності пов'язаної з роздрібною торгівлею підакцизних товарів (алкогольні напої, тютюнові вироби та інше) при закінченні дії ліцензії на здійснення відповідної торгівлі, робить вчасно проплату за виготовлення нової ліцензії, то він може здійснювати відповідну торгівлю на період часу виготовлення такої ліцензії, «принцип мовчазної згоди».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2018 р. у даній справі відкрито провадження, призначено справу до розгляду у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження на 24.05.2018р. та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
На виконання вимог вказаної ухвали суду 22.05.2018 р. на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив, що відповідач під час винесення рішення про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкції вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. діяло у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством України, у зв'язку з чим, рішення є обгрунтованими та законними.
Відповідно до довідки від 24.05.2018р., складеної секретарем судового засідання Тоноян А.К., розгляд справи відкладено на 26.06.2018р.
13.06.2018р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач не заперечувала факту здійснення нею роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявної ліцензії на здійснення такої торгівлі, проте вважає, що дозвільні документи на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями повинні були діяти за принципом мовчазної згоди. Також, зазначила про розгляд справи за її відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.
Зазначена справа перебувала в провадженні судді Кононенко О.В.
14.08.2018р. на підставі розпорядження керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2186д було проведено перерозподіл даної справи та передано вказану справу судді Дєєву М.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2018р. адміністративну справу № 804/3078/18 прийнято до провадження та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін з 21.09.2018р.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 р. продовжено процесуальний строк для проведення підготовчого провадження по справі № 804/3078/18 на тридцять днів, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання по справі на 13.12.2018р.
Також, ухвалою від 22.11.2018 р. замінено відповідача по справі - в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 на Головне управління ДФС у Дніпропетровській області та витребувано у сторін додаткові документи.
12.12.2018р. від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та про підтримання позовних вимог разом з додатковими документами.
Від представника відповідача 13.12.2018р. до суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Відповідно до протоколу судового засідання від 13.12.2018р. судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.01.2019р.
У судове засідання 15.01.2019р. строни не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 10.01.2019р. від позивача надійшла до суду заява про розгляд справи за її відсутності та повторна відповідь на відзив.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.
ОСОБА_1 зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності 21.12.2000 р., та здійснює підприємницьку діяльність, а саме, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 47.11).
Судом встановлено, що на підставі наказу від 19.12.2017р. №7236-17 ГУ ДФС у Дніпропетровській області здійснена фактична перевірка кафе, що належить ФОП ОСОБА_1, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Верстатобудівників, район ринку «Новий» (початок перевірки - 22.12.2017р.), за результатами якої складений акт «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами» від 26.12.2017р. №35542/04-36-40-06/НОМЕР_1 (далі-Акт перевірки).
Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: позивач здійснювала реалізацію алкогольних напоїв (горілка, пиво) без діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за період з 04.09.2016 р. по 07.09.2016 р. та з 09.09.2017 р. по 13.09.2017р.
На підставі Акту перевірки, в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 прийнято рішення від 04.01.2018р. №000003/04-36-40-06/НОМЕР_1, згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосована фінансова санкція у сумі 17000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням позивач 12.01.2018р. звернулася до ДФС України зі скаргою, проте рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 08.03.2018р. рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Позивач вважає рішення про застосування фінансових санкцій від 04.01.2018р. №000003/04-36-40-06/НОМЕР_1 таким, що підлягає скасуванню, а дії відповідача щодо застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. протиправними, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з п. п. 191.1.4 п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), контролюючі органи здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для - подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.
Відповідно до п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні * або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 (далі - Закон № 481/95-ВР), роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання. Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.
На підставі норм ст. 17 Закону № 481/95-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Механізм застосування фінансових санкцій; передбачених ст. 17 Закону № 481/95-ВР, регламентований спеціальним Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 (далі - Порядок № 790).
Відповідно до п. 2 та п.З Порядку №790 за порушення, передбачені ст.17 Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.
Згідно з п.5 Порядку №790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта господарювання, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 було отримано ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме: ліцензія №504091083593 - строк дії з 03.09.2015р. до 03.09.2016р.; №604091089924 - строк дії з 08.09.2016р. до 08.09.2017р.; №704091096804 - строк дії з 14.09.2017р. до 14.09.2018р.
З Акту перевірки вбачається, що під час перевірки, згідно з даними КОРО та 2-звітів встановлені факти реалізації позивачем у періодах з 04.09.2016р. по 07.09.2016р. та з 09.09.2017р. по 13.09.2017р. алкогольних напоїв (горілки, пива) без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Перевірка була проведена у присутності позивача, яка підписала Акт перевірки та зазначила, що зауважень до Акту перевірки не має. Також, під час перевірки позивачем було надано письмові пояснення, в яких позивач підтвердила факт продажу з 04.09.2016р. по 07.09.2016р. та з 09.09.2017р. по 13.09.2017р. алкогольних напоїв без діючої ліцензії, так як дія попередніх ліцезій закінчилась.
Проте, судом встановлено, що позивач виконала всі необхідні умови для виготовлення та отримання дозвільних документів на здійснення нею роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме, здійснила вчасно, до закінчення строків дії попередніх ліцензій, оплату для отримання ліцензій та здійснення відповідної торгівлі та надала вчасно органу влади всі необхідні документи для виготовлення та отримання дозвільних документів. Даний факт не заперечувався відповідачем.
Суд звертає увагу на те, що строк дії попередньої ліцензії №504091083593 закінчився 03.09.2016р. В той час, ліцензія №604091089924 зарестрована відповідачем 01.09.2016р.(строк дії з 08.09.2016р. до 08.09.2017р.), а ліцензія № №704091096804 зарестрована 07.09.2017р. (строк дії з 14.09.2017р. до 14.09.2018р.). При цьому, жодних пояснень, чому відповідач визначив строк дії ліцензій саме з вищезазначиних дат, а не з моменту їх реєстрації, тобто виготовлення не надано.
Позивач зазначила, що продаж підакцизних товарів здійснювався без ліцензії за принципом мовчазної згоди, оскільки всі документи, які необхідні для їх отримання подала завчасно, до закінчення строків дії попередніх ліцензій.
Так, відповідно до постанови КМУ від 27.10.2010р. № 77, у разі ненадання у визначений законом строк суб'єкту господарювання документа дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі документа дозвільного характеру або прийняття рішення про відмову в його видачі, на підставі копії опису прийнятих документів з відміткою про дату їх прийняття.
Судом встановлено, що строк дії ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями №504091083593 закінчився 03.09.2016р. та ліцензії №604091089924 закінчився 08.09.2017р. При цьому, контролюючим органом протягом 10 календарних днів з дня отримання заяви та необхідних документів, як це передбачено Законом №481/95-ВР, видано нові ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Суд зазначає, що принцип мовчазної згоди підлягає застосуванню у випадку порушення встановлених законодавством строків розгляду заяви на отримання ліцензії. В даному випадку встановлено, що відповідачем таких строків порушено не було, ліцензії видано вчасно. Таким чином, принцип мовчазної згоди до даних правовідносин не застосовується.
Крім того, суд звертає увагу, що позивач не оскаржує строк дії вказаних ліцензій, більш того, здійснювала відповідну діяльність протягом визначених строків. Заяву на отримання ліцензії у 2017 році подала вже з урахуванням строку дії вказаного у ліцензії, що у свою чергу також свідчить про відсутність заперечень щодо визначення відповідачем у ліцензіях строків їх дії.
Також, суд не погоджується з посиланнями позивача на відсутність письмового розпорядження органу, який видав ліцензію на призупинення, оскільки строк дії зазначених ліцензій збіг і продовженню не підлягає.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».
В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно достатті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.
Відповідач належними доказами підтвердив правомірність спірного рішення, наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про правомірність оскаржуваного рішення.
На підставі викладеного, оскільки матеріалами справи підтверджено допущення ФОП ОСОБА_1 порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в частині здійснення продажу алкогольних напоїв без відповідної ліцензії, суд доходить висновку про правомірність застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 17000,00 грн.
Таким чином, позовна заява є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,суд, -
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. Гагаріна, 17/33, м. Павлоград, 51400, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання дій протиправними та скасування рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) М.В. Дєєв
Рішення не набрало законної сили 25.01.2019р.
Помічник судді І.В. Калита
З оригіналом згідно
Помічник судді І.В. Калита