Справа № 199/206/19
(3/199/213/19)
іменем України
25.01.2019 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого в Придніпровській ветеринарній службі санітарного контролю, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 20.12.2018 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слідує, що 20.12.2018 об 11:30 годині у м. Дніпрі по вул. Маршала Малиновського, 2, АНД району водій ОСОБА_1, керував тр.з. «Skoda Fabia», н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився із застосуванням приладу «Драгер» у встановленому законом порядку в присутності двох свідків. Проба позитивна та склала 0,77 %0, чим водій порушив п. 2.9-а Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовими повістками, судом прийнято заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з'явилася в судове засідання, визнано можливим розгляд справи у її відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши письмові матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно п.п. 3, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
До матеріалів справи в якості доказу надано протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння і висновок зроблено на підставі застосування приладу «Драгер» з позитивним результатом - 0,77 %0, також надано роздруківку приладу, письмові пояснення двох свідків. Також судом витребувано та досліджено відеозапис з нагрудних камер поліцейських.
Відповідно до запису з нагрудних камер поліцейських слідує, що дійсно ОСОБА_1 було зупинено працівникам поліції, якому було висловлено підозру щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відразу висловив бажання працівнику поліції пройти огляд в закладі охорони здоров'я та здати кров для аналізу. На таке клопотання працівник поліції відповів, що це марна трата часу та необхідності проходити огляд в лікарні не має, оскільки такий огляд можливо пройти на місці за допомогою газоаналізатора. При цьому працівник поліції не тільки заперечив такий огляд в закладі охорони здоров'я, але і взагалі не роз'яснив водію його права, як особи яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі його право в разі незгоди з результатами огляду на місці пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
ОСОБА_1 на місці пройшов тест за допомогою газоаналізатора, який показав результат 0,77 %0. Однак, ОСОБА_1 фактично не погодився із результатом проходження вказаного тесту, вказуючи, що він керував автомобілем, будучи тверезим, оскільки 20.12.2018 алкоголь не вживав.
Тобто з вищевказаного слідує, що ОСОБА_1 висловив незгоду з його результатами, проте не був направлений поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, тобто поліцейським не було забезпечено проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Про незгоду водія ОСОБА_1 з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці свідчить і акт огляду на стан сп'яніння, який не містить підпису водія ОСОБА_1, стосовно якого проводився огляд.
Згідно з п. 7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015, зазначено, що у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015, вказано, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Аналіз вказаних вище положень законодавства в їх сукупності та логічному взаємозв'язку свідчить, що незгода водія з оглядом на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів є підставою для направлення водія для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Крім того, з відеозапису з нагрудних камер поліцейських слідує, що два свідки - ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які залучалися поліцейським при огляді водія на стан сп'яніння, під час проведення такого огляду залишили місце його проведення через виробничу необхідність, з їх слів, та не були присутні при роздруківці тесту та складанні інших документів за наслідком проведення такого огляду, підписавши їх поза межами процедури огляду.
За таких обставин відомості, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_5 про його знаходження у стані алкогольного сп'яніння зроблені з порушенням вищевказаних положень КУпАП та інструкцій.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про відсутність поставленого у вину працівником патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП- закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.О.Лисенко