Справа № 464/4930/18
"21" січня 2019 р. м. Перемишляни
Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді: Борняк Р.О.,
секретаря: Баран П.Д.
за участю позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: адвоката ОСОБА_2,
відповідача: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перемишляни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів, раніше визначених рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2009 року з 300 грн., у твердій грошовій сумі на кожну дитину щомісячно на стягнення з ОСОБА_3 на її користь - ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 аліментів у розмірі 2500 грн., на кожну дитину у твердій грошовій сумі щомісячно, починаючи стягнення з дати подачі позову і до повноліття дітей.
Позивач в судове засідання з'явилася, позовну заяву підтримала повністю та просила її задовольнити.
Представник позивача в судове засідання з'явився та просив суд позовну заяву задовольнити з підстав зазначених у ній.
Відповідач в судове засідання також з'явився та просив суд, поданий позивачем позов задовольнити частково з підстав зазначених у поданому ним відзиві на позовну заяву та звернув увагу суду на те, що погоджується сплачувати аліменти в розмірі 1000 грн., на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття, оскільки він являється інвалідом 3 групи загального захворювання, офіційно ніде не працює і не в змозі буде сплачувати аліменти у розмірі, які зазначила позивачка у поданій нею позовній заяві.
Дослідивши обставини справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).
Крім того, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст. 184 СК України).
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 12.10.2009 року, вирішено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі по 300 грн., на кожну дитину щомісячно, починаючи з 12.08.2009 року і до досягнення ними повноліття.
Згідно рішення Сихівського районного суду м.Львова від 20.02.2015 р., шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
Як вбачається із відзиву на позовну заяву, ОСОБА_3 зазначив, що офіційно не працевлаштований, а також являється інвалідом 3 групи загального захворювання, однак в підтвердження цього не надав суду жодного документу.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № З "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 р. у новому розмірі аліменти виплачуються від дня набрання рішенням законної сили. Зміна стану здоров'я, матеріального або сімейного стану сторін автоматично не припиняють виплату аліментів у попередньому розмірі. Вказані обставини є тільки підставами для зміни розміру аліментів. На підставі цих обставин заінтересована особа може звернутися з відповідною вимогою до суду. Однак їх наявність має встановити суд. У випадку задоволення позову аліменти виплачуються в новому розмірі від дня набрання рішенням законної сили, а не подання позову. До набрання рішенням про зміну розміру аліментів законної сили вони сплачуються в попередньому розмірі.
Відповідно до положень ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Враховуючи всі передбачені статтею 182 СК України обставини, беручи до уваги, що передбачений законом прожитковий мінімум на дитину відповідного віку значно більший за попередній розмір аліментів, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання їхніх дітей: доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, визначивши їх у твердій грошовій сумі - 1500 грн., щомісячно на кожну дитину та до досягнення ними повноліття, оскільки обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Крім того, з відповідача підлягає стягненню на користь держави 704, 80 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задоволити частково.
Збільшити розмір аліментів, раніше визначений рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2009 року та стягувати з ОСОБА_3 на користь матері ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 1500 грн. на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили і до їх повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Держави судовий збір в розмірі 704.80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Борняк Р.О.