Справа № 185/7806/18
03 січня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Болдирєвої У.М.,
за участю секретаря судового засідання Муржиєвої І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, -
14 вересня 2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача борг за спожиту теплову енергію у розмірі 2046 грн. 32 коп. та судовий збір у розмірі 1762 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з центрального опалення, що надаються до квартири АДРЕСА_1. Послуги по теплопостачанню позивачем були надані у повному обсязі. Плата за спожиту теплову енергію повинна провадитися споживачем теплової енергії щомісячно. Однак, відповідач оплату за спожиту теплову енергію не проводив, у результаті чого за період з 01 жовтня 2012 року по 01 травня 2015 року утворився борг за спожиту теплову енергію у сумі 2046 грн. 32 коп. Станом на 01 вересня 2018 року борг не сплачено, тому позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, проте надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причин неявки суду не повідомив.
Зі згоди представника позивача та на підставі наявних у справі доказів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Судом встановлено, що позивач здійснює послуги по теплопостачанню за адресою: АДРЕСА_1, однак оплата за спожиту теплову енергію не проводилась, у результаті чого утворилась заборгованість за фактично спожиту теплову енергію перед КП «Павлоградтеплоенерго».
Відповідно до ч.6 ст.19 ЗУ «Про теплопостачання», плата за спожиту теплову енергію повинна провадитися споживачами теплової енергії щомісячно за фактично отриману теплову енергію та згідно з Правилами надання населенню послуг теплопостачання і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року.
Згідно ст.ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки та розміри оплати встановлюються згідно Правил надання населенню послуг теплопостачання і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року.
Позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення, що надаються до будинку АДРЕСА_1, де виник борг за спожиту теплову енергію за період з 01 жовтня 2012 року по 01 травня 2015 року у сумі 2046 грн. 32 коп.
Договір про надання населенню послуг з теплопостачання між сторонами не було укладено.
З довідки адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС у Дніпропетровській області вбачається, що ОСОБА_1 за вказаною адресою: АДРЕСА_1, не значиться (арк.с.10).
Борг за спожиту теплову енергію дійсно виник за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується особистим рахунком ОСОБА_2 за НОМЕР_1 (арк.с.4,5). Отже особистий рахунок належить ОСОБА_2, а не ОСОБА_1.
Крім того, в інформаційній довідці Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначено, що власником квартири АДРЕСА_1 була ОСОБА_2, а з 01 липня 2015 року власником зазначеної квартир є ОСОБА_3 (арк.с.16-18).
Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти до висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з положеннями ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, відповідач ОСОБА_1 за адресою виникнення боргу (АДРЕСА_1) за спожиту теплову енергію, не зареєстрований та не проживає, також він не є власником вищезазначеної квартири, договір про надання населенню послуг з теплопостачання між позивачем та відповідачем не було укладено, тому немає підстав для задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 боргу за спожиту теплову енергію.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 280, 281 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію - відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: У. М. Болдирєва