Справа № 202/3777/18
2-а/214/14/19
Іменем України
21 січня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:головуючого судді Гриня Н.Г.,
за участю: секретаря судового засідання Печарник З.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №2 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Стукаленка Дмитра Сергійовича, про скасування постанови, -
Представник позивача ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_1 (Позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову ЕАА №4447113 від 15.06.2018 року, винесену відповідачем про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-2 КУпАП та закрити провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15 червня 2018 року відповідачем щодо позивача було складено оскаржувану постанову та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. за порушення вимог п.21.1 ПДР України.
У постанові зазначено, що позивач керуючи транспортним засобом БАЗ, модель А079.13, номерний знак НОМЕР_1, здійснюючи міжміські перевезення за маршрутом Дніпро-Кривий Ріг перевозив пасажирів у кількості більше ніж кількість місць для сидіння, чим порушив вимоги ст. 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п.21.1 ПДР України - перевезення водіями транспортним засобом, пасажирів кількість яких перевищує кількість місць для сидіння, передбаченою характеристикою технічного засобу.
Вважає, що постанова винесена з порушенням чинного законодавства, оскільки під час її складення відповідачем не рахувались пасажири, не встановлювались їх анкетні дані, не відбирались у них пояснення. А також відповідачем не були надані будь-які докази, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, окрім оскаржуваної постанови. Також, в постанові відсутні докази, які б могли бути здійсненні за допомогою технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які б підтверджували факт перевищення кількості пасажирів в результаті чого відповідачем е було надано жодних належних та допустимих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення.
В судове засідання представник позивача, надав письмову заяву в якій позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.
Відповідач будучи повідомленим про час розгляду справи до суду не з'явився, що не перешкоджає її розгляду.
Відповідач 23.11.2018 року надав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, в якому зазначив, що під час патрулювання 15 червня 2018 року близько 20-10 год. у с. Новопілля Криворізького району Дніпропетровської області було помічено та зупинено транспортний засіб БАЗ А079.13 днз АЕ 0746 АВ водій якого здійснюючи міжміські перевезення за маршрутом Дніпро-Кривий Ріг перевозив пасажирів у кількості більше ніж для сидіння. Після чого транспортний засіб було зупинено з дотриманням ПДР. Після зупинки транспортного засобу відповідач підійшов до автомобіля представився згідно з п. 3 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», повідомив про причину зупинки. Після з'ясування усіх фактичних обставин справи було встановлено наявність адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121-2 КУпАП, а саме перевезення водіями транспортних засобів, що здійснюють міжміські чи міжнародні перевезення, пасажирів, кількість яких перевищує кількість місць для сидіння, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб. За результатами розгляду адміністративної справи нею було законно та обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства до позивача застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 170 грн., шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №444713 від 15.06.2018 року, відповідно до вимог Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 та КУпАП. Відповідачем було заслухано водія та взяті до уваги його усні пояснення, а саме те, що водію невідомо, що під час здійнесення міжміських перевезення перевозити людей більше ніж кількість міст для сидіння не дозволено. Також, були взяті до уваги пояснення одного з пасажирів, яка підтвердила, що у маршрутці, крім тих хто сиділи, їхали ще стоячи п'ять пасажирів. Крім у постанові зазначена серія бодікамери, якою здійснювався відеозапис АЕ 00189, отже доводи позивача є безпідставними. З твердженням позивача щодо не складення протоколу про адміністративне правопорушення не погоджується, оскільки відповідно до ч.5 ст. 258 КУпАП посадова особа складає протокол, крім випадків притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Тому вважає постанову правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлений адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Утановлено, що поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону №2 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Стукаленком Д.С. 15.06.2018 року винесена постанова серії ЕАВ №444713 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-2 КУпАП у виді штрафу в сумі 170 грн. 00 коп.
Згідно з оскаржуваної постанови, 15.06.2018 року о 20:12 год. у с. Новопілля Криворізького району водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом А079, нз АЕ 0746 АВ здійснюючі міжміські перевезення за маршрутом Дніпро-Кривий Ріг перевозив пасажирів у кількості більше ніж кількість для сидіння, чим порушив ст.. 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» , п.21.1 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121-2 КУпАП (а.с. 14).
Згідно із вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із п. 21.1 ПДР України дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі, обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачена технічною характеристикою так, щоб вони не заважали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядовість, відповідно до правил перевезення.
Згідно ч. 9 ст.35 Закону України «Про автомобільний транспорт» на міжнародних та міжміських маршрутах дозволяється перевозити пасажирів з обов'язковим наданням їм місць для сидіння.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевезення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі, пасажирів понад максимальну кількість, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, а також перевезення водіями транспортних засобів, що здійснюють міжміські чи міжнародні перевезення, пасажирів, кількість яких перевищує кількість місць для сидіння, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
Так, враховуючи положення ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є, зокрема, показання технічних засобів, що мають функції фотозйомки та відеозапису.
З наведеного вбачається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є, зокрема, показання технічних засобів, що мають функції фотозйомки та відеозапису.
На підтвердження обґрунтованості та законності оскаржуваної постанови відповідачем в якості доказу до письмових заперечень надано відеозапис правопорушення.
Із переглянутого судом диску DVD-R з фрагментами з відеореєстратора поліцейського запис (запис …0655) вбачається, на 00:19 на запитання поліцейського «Чи відомо Вам, що заборонено на міжміських перевезеннях перевозити стоячих пасажирів?» позивач хитав головою, на 02:52, 05:41 позивач зачитує правила дорожнього руху та зазначає, що ПДР не передбачено таке порушення правил, як перевезення пасажирів стоячи,04:12. позивач просить скласти протокол, 08:11 позивач пояснює, що працівники поліції кажуть, що не дозволено перевозити стоячи, однак це не передбачено ПДР, що свідчить про визнання факту перевезення їх стоячи. Крім того, на 13:10 пасажирка маршрутки зазначає, мовою оригіналу "Пять стоячих мест всего, это же не забитая маршрутка". Після чого 14:20 відповідачем зачитуються права позивачу (а.с. 45).
Відповідно до п.1.3 учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил дорожнього руху України, а також бути взаємно ввічливими.
Ураховуючи встановлення під час судового розгляду справи факту порушення позивачем вимог п. 21.1 ПДР України, ч.9 ст. 35 Закону України «про автомобільний транспорт», суд дійшов висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.121-2 КУпАП.
Щодо твердження позивача про не зазначення у постанові про фіксацію за допомогою технічного засобу суд зазначає, що у постанові зазначений технічний засіб фіксації правопорушення, а саме АЕ0189.
Крім того, посилання позивач щодо не складання протоколу про адміністративне правопорушення судом не беруться до уваги, оскільки відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213, ст. ст. 222, 258 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі передбачених ч.1 ст.121-2 КУпАП в порядку скороченого провадження, тобто без складання протоколу про адміністративне правопорушення з винесенням постанови по справі про адміністративне правопорушення за результатами її розгляду на місці вчинення правопорушення.
Також, судом встановлено, що постанова винесена з дотриманням вимог ст.ст. 222, 258, 278, 280, 283 КУпАП та процесуального порядку, передбаченого розділом IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06.11.2015 року за №1376.
За даних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій, дотримання порядку їх вчинення та законність прийнятого рішення, а права й інтереси позивача не порушено, та враховуючи, що при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідач діяв у відповідності з вимогами КУпАП та Закону України «Про Національну поліцію», а винесена ним постанова є законною, тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 5-11,19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України, ст. 293 КУпАП, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №2 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Стукаленка Дмитра Сергійовича, про скасування постанови, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з дня його проголошення.
Повний текст рішення складений 21.01.2019 року.
Суддя Н.Г. Гринь