17 січня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/1082/18-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Левицького В.К.
за участю секретаря судового засідання Сулими М.П.
учасників справи:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Долінської Н.В.
розглянув у підготовчому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Вижницької районної державної адміністрації в особі Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Вижницькій районній державній адміністрації
про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до суду з вказаним позовом, в якому з урахування позову у новій редакції, просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Вижницькій державній адміністрації від 07.11.2017 р. № 05 в частині звернення до Вижницької ОТГ про відшкодування їй, ОСОБА_3, завданої шкоди внаслідок карантину у розмірі 105540,00 грн;
- визнати незаконною бездіяльність Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Вижницькій державній адміністрації та зобов'язати комісію направити висновок відшкодування майнової шкоди, завданої їй внаслідок запровадження карантину в розмірі 1055440,00 грн, територіальному органу Казначейства для виконання.
Разом з адміністративним позовом, позивач заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом.
В обґрунтування клопотання вказував, що пропустив строк на оскарження рішення оскільки чекав, що Вижницька ОТГ розгляне висновок наданий Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Вижницькій державній адміністрації у рішенні від 07.11.2017 р. №05.
Рішенням двадцятої сесії VІІ скликання Вижницької міської ради від 15.11.2017 р. за результатами розгляду рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Вижницькій державній адміністрації від 07.11.2017 р. №5, відмовлено у відшкодуванні завданої позивачу шкоди внаслідок карантину (карантинних обмежень) у розмірі 10555440,00 грн у зв'язку з відсутністю коштів у бюджеті.
Вказане рішення було оскаржене до Чернівецького окружного адміністративного суду. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.09.2018 р. у справі №824/543/18-а у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Вижницької міської ради, про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Вважає, що оскільки час розгляду у державних та судових інстанціях продовжувався до 27.09.2018 р., строк звернення до суду з адміністративним позовом до Вижницької районної державної адміністрації в особі Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Вижницькій районній державній адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, пропущено з поважних причин.
У підготовчому засіданні, яке відбулося 17.01.2019 р. представник позивача підтримав заявлене позивачем клопотання про поновлення строку звернення, просив визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними.
Відповідач у підготовчому засіданні, яке відбулося 17.01.2019 р. заперечував проти задоволення клопотання про поновлення строку звернення до суду, вказував, що підстави для поновлення строку відсутні.
Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом, заслухавши думку учасників справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Аналогічні положення були закріплені в ст. ст. 99 та 100 КАС України, в редакції який діяв до 15.12.2017 р.
З аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи видно, що рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Вижницькій районній державній адміністрації при Вижницької районної державної адміністрації від 07.11.2017 р. №5 пунктами 1та 2 затверджено розрахунок збитків від втрат тваринництва в господарстві фізичних осіб підприємців згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р. №175 "Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру" в розмірі 105540,00 грн. Затверджено висновок відшкодування майнової шкоди (збитків), за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 внаслідок карантину (карантинних обмежень) в розмірі 105540,00 грн.
Пунктом 3 вказаного рішення вирішено звернутися до Вижницької ОТГ про відшкодування фізичний особі-підприємцю ОСОБА_3 завданої шкоди внаслідок карантину (карантинних обмежень) у розмірі 105540,00 грн; термін виконання до 10.11.2017 р.; виконавець ДНПК при РДА.
Відповідно до п. 4 вищевказаного рішення вирішено звернутися з листом до Вижницького ОТГ про відшкодування витрачених матеріалів при ліквідації вогнища африканської чуми свиней на свинофермі фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 Вижницькій РДЛВМ на загальну суму 11590,00 грн для відновлення резерву використаних матеріалів згідно клопотання.
15.11.2017 р. двадцятою сесією VІІІ скликання Вижницької міської ради Вижницького району прийнято рішення №299/28-12/17, яким вирішено відшкодування завданої шкоди внаслідок карантину (карантинних обмежень) на власній свинофермі у розмірі 1055440,00 грн фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 не здійснювати, у зв'язку з відсутністю коштів в бюджеті громади.
Не погоджуючись з рішенням, позивач звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила: скасувати рішення дванадцятої сесії VIII скликання №299/28-12/17 Вижницької міської ради від 15.11.2017 р. "Про виділення коштів", якою фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5, відмовлено у відшкодуванні шкоди завданої внаслідок карантину (карантинних обмежень) на власній свинофермі у сумі 1055440,00 грн у зв'язку з відсутністю коштів в бюджеті громади; зобов'язати Вижницьку міську раду вдруге розглянути рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Вижницькій райдержадміністрації від 07.11.2017 р. за № 05 про відшкодування заподіяної шкоди та виплатити шкоду завдану внаслідок карантину (карантинних обмежень) на власній свинофермі у сумі 1055440,00 грн.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.09.2018 р. у справі №824/543/18-а, яке набрало законної сили 02.11.2018 р., у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Вижницької міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовлено.
У вищезазначеному рішенні, суд прийшов до висновку, що у даних правовідносинах Вижницька міська рада, як відповідач не наділена повноваженнями вчиняти дії, які стосуються процедури відшкодування шкоди. Крім того, в рішенні зазначено, що ОСОБА_3 зверталася із заявою про відшкодування заподіяних збитків внаслідок карантинну, в тому числі і до Вижницької РДА Чернівецької області, однак відповідно до повідомлень Вижницької РДА Чернівецької області (листи 01.34-1701 від 21.12.2017 р. та № К-2 від 22.01.2018 р.) з метою відшкодування майнової шкоди пакет документів, рішення Державної надзвичайної протиепізодичної комісії при Вижницькій РДА, надіслано обласній комісії з питань техногенно - екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, та скеровано в подальшому до Вижницької ОТГ, тобто до неналежного органу.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду та Європейської комісії з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини розкриває зміст принципу верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу. Однією з таких вимог є вимога про якість закону. Під законом тут мається на увазі положення нормативно-правового акта. По-перше, закон повинен бути доступним особі, тобто містити зрозумілі й чіткі формулювання, які б давали можливість особі самостійно або з відповідною консультацією регулювати свою поведінку. По-друге, він має бути передбачуваним, тобто таким, щоб особа могла передбачити наслідки його застосування. По-третє, закон повинен відповідати всім іншим вимогам верховенства права, зокрема він з достатньою чіткістю має встановлювати межі дискреційних повноважень, наданих суб'єктам владних повноважень, та спосіб їх здійснення. Це необхідно, щоб особа була захищеною від свавілля суб'єктів владних повноважень.
Звідси й ще одна вимога принципу верховенства права - захист від свавілля - це означає, що втручання суб'єктів владних повноважень у права людини має підлягати ефективному контролю. Щонайменше це має бути судовий контроль, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Держава також повинна забезпечувати наявність достатніх та ефективних гарантій проти зловживань.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя.
Враховуючи, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
У демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 Конвенції не відповідало б меті та призначенні цього положення. Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, основною складовою права на справедливе судочинство є право доступу до такого судочинства, в розумінні забезпечення особі можливості звернення до суду для вирішення спору.
Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що обставини наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, а тому воно підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 121, 122, 123, 248, 256 КАС України, суд -
1. Клопотання задовольнити.
2. Визнати поважними причини пропуску строку звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до суду з позовом до Вижницької районної державної адміністрації в особі Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Вижницькій районній державній адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
3. Поновити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 строк звернення до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Вижницької районної державної адміністрації в особі Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Вижницькій районній державній адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Ухвала в повному обсязі складена 22.01.2019 р.
Суддя В.К. Левицький