23 січня 2019 року справа №1240/2885/18
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Міронової Г.М., Арабей Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката - ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 р. (у повному обсязі складено 23 жовтня 2018 року у м. Сєвєродонецьк Луганської області) у справі № 1240/2885/18 (головуючий І інстанції суддя Є.О. Кисельова) за позовом ОСОБА_2 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) 24.09.2018 звернулась до суду з позовом до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (відповідач), в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії позивачу його пенсії за інвалідністю за заявою від 09.07.2018 року та зобов'язати останнього провести з 01.10.2017 року перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисливши з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 3-5).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року в задоволенні позову відмовлено (а.с. 42-44).
Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що з урахуванням змін починаючи з 01.10.2017 року особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових частинах із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до Закону № 796 або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Таким чином, на час звернення до суду позивач мав право на перерахунок пенсії, який передбачений ст. 59 Закону № 796 та пенсія має бути перерахована саме в той спосіб, який вказаний у позовній заяві.
Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 паспорт серії НОМЕР_3, виданий 03.06.1998 року Ленінським РВ УМВС України в Луганській області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, є особою 1 категорії, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідно до інформації зазначеної у посвідченні серії НОМЕР_4 від 20.04.1995 (а.с. 6,8).
Відповідно до інформації зазначеної у довідці від 17.07.2018 № НОМЕР_2 ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, тимчасова адреса місця проживання позивача: Луганська область, м.Кремінна, вул. Лесі Українки, буд.10/2 (а.с. 7).
Позивач також є інвалідом ІІ групи, що підтверджується дублікатом посвідчення серії НОМЕР_5 від 27.04.2010 (а.с. 8).
09.07.2018 позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови КМУ № 1210 виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент відповідного року (а.с. 12).
13.08.2018 відповідачем надано відповідь № 215/Р-14 на звернення позивача щодо перерахунку пенсії в якому вказав на те, що ОСОБА_2 належить до числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з інвалідністю з числа призваних на військові збори не є особою, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, право на перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків з розрахунку п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року не має (а.с. 14).
Не погоджуючись із вказаною відповіддю, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Спірним питанням даної справи є правомірність відмови позивачу в перерахунку пенсії згідно ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суд апеляційної інстанції вважає висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову правомірним, з огляду на наступне
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі за текстом - Закон № 796-XII) спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: Чорнобильської катастрофи; інших ядерних аварій та випробувань; військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Статтею 59 Закону № 796-XII в редакції Закону України від 05 жовтня 2006 року № 231-V передбачалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Тобто, до внесення змін Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII частина третя статті 59 Закону регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" статтю 59 Закону викладено в такій редакції: "Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб -з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Таким чином, виходячи із системного аналізу Закону № 796-XII, вбачається, що законодавець, внесенням змін до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, розширив перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Так, частиною другою статті 59 Закону № 796-XII врегульовано порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та набули інвалідність, відповідно до якої цим особам, за їх бажанням, пенсії можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
За замістом статті 10 Закону № 796-XII до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці; враховуючи, що стаття 59 Закону № 796-XII регулює порядок призначення пенсій саме військовослужбовцям, логічним є висновок про те, що частина третя статті 59 Закону № 796-XII визначає порядок призначення пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.
Таким чином, для отримання пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону № 796-XII пенсіонер має відповідати таким критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула статусу особи з інвалідністю внаслідок вищевказаної участі.
Враховуючи, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС поза межами проходження ним дійсної строкової служби, позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи", оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок.
Доводи позивача не спростовують того факту, що він приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС поза межами проходження ним дійсної строкової служби.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Частиною 1 статі 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І відповідачем доведено, що відмова позивачу в перерахунку пенсії згідно ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є правомірною та не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статями 139, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу адвоката - ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 р. у справі № 1240/2885/18 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 січня 2019 року.
Колегія суддів Г.М. Міронова
Т.Г. Арабей
Е.Г. Казначеєв.