23 січня 2019 р. Справа № 818/871/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовною заявою до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (далі - відповідач, Ліквідкомісія УМВС в Сумській області), в якій просив зобов'язати відповідача виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумський області (далі - ГУ ПФУ в сумській області) довідку за формою, встановленою додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», про розмір грошового забезпечення пенсіонера ОСОБА_1 із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 та постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року:
- посадовий оклад - 2600грн.;
- оклад за спеціальним званням капітан - 1800грн.;
- надбавка за стаж роботи 50% - 2200грн.;
- надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі 48,9% - 3227,40грн.;
- премія у розмірі 70,10% - 6889,00грн.
Свої вимоги мотивував тим, що отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». У травні 2017 року відповідач склав і подав до ГУ ПФУ в Сумській області довідку про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії, у яку протиправно, всупереч вимог чинного не включив всі види грошового забезпечення згідно постанов Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 та від 07.11.2007 №1294, та які нараховувались позивачу під час проходження служби та зазначив розмір премії в меншому розмірі, ніж отримував позивач. Так, зокрема, в довідці від 19.05.2017 вказана премія у розмірі 0,00% замість 70,10%, а також відсутня надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі 48,9%.
Також просив встановити судовий контроль.
Ухвалою суду від 12.03.2018 відкрито провадження, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 12.03.2018 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі Пз/9901/1/18.
21.03.2018 відповідач подав відзив на позов (а.с.18-21), в якому заперечує проти позову. Вказує, що надбавки, які отримував позивач до виникнення у нього права на перерахунок пенсії, не входили до складу грошового забезпечення на момент виникнення права на перерахунок пенсії, тому правомірно не вказані у довідці про розмір грошового забезпечення. Зазначений у довідці розмір премії склав 0%%, оскільки в середньому фактично у місяці, у якому виникло право на перерахунок за відповідною посадою було сплачено 0,00% премій. Просить відмовити в задоволенні позову.
28.03.2018 позивачем подано відповідь на відзив (а.с.23-27).
Ухвалою суду від 18.01.2019 провадження у справі було поновлено.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (ч.3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується копією пенсійного посвідчення (а.с.9) та вбачається з позову та відзиву.
Із досліджених матеріалів справи судом встановлено, що складовими грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 на момент призначення були: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, премія (зворот а.с.10).
19.05.2017 відповідач склав нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача, в якій не включено до складу грошового забезпечення надбавку за виконання особливо важливих завдань. Також при складанні довідки від 19.05.2017 зменшено позивачу розмір премії з 70,10% до 0,00% (а.с.10).
Вказана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №802/2196/17-а (Пз/9901/1/18).
Відповідно до ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. На підставі зазначеної норми суд враховує висновки, викладені у рішенні Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 12.03.2018, прийнятому у зразковій справі №802/2196/17-а та залишеному без змін постановою Великої палати Верховного суду від 12.12.2018.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Позивач, обґрунтовуючи свою позицію відмічає, що надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 та не скасована.
Разом з тим, відповідно до абзацу 7 пункту 5 Порядку № 45 додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
Судом, із досліджених матеріалів справи (а.с.12, 10), в тому числі відзиву, встановлено що надбавка за виконання особливо важливих завдань, яку позивач отримував раніше, на момент виникнення права на перерахунок пенсії, вже не виплачується. З урахуванням абзацу 7 пункту 5 Порядку № 45, суд зазначає, що оскільки вказана вище надбавка на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії не виплачувалась, тому ця надбавка правомірно не була вказана у довідці про розмір грошового забезпечення, у зв'язку з чим вказані вище доводи позивача не приймаються до уваги.
Також суд не може погодитись із доводами позивача про неправомірність зазначення відповідачем премії у розмірі 0,00%, а не 70,10%, яку він отримував. Відповідно до абзацу 5 пункту 5 Порядку №45 для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується з урахуванням в тому числі інших щомісячних надбавок, доплат (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищень та щомісячної премії - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Суд, досліджуючи матеріали справи (а.с.12, 10, 20), а підстав не довіряти даним доказам немає, встановив, що середні розмір премії, який виплачено за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, склав 0,00%. Такі дані зазначено відповідачем у довідці від 19.05.2017, що узгоджується зі змістом абзацу 5 пункту 5 Порядку №45, у зв'язку з чим відсутні підстави для врахування премії в розмірі 70,10%, а доводи позивача про звуження його прав, які він мав на момент призначення пенсії, на порушення ст.22 Конституції України, є безпідставними.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З урахуванням вказаних норм, за приписами Конституції України неможливо звужувати саме досягнуті певною особою соціальні гарантії, а не будь-які існуючі і які не стосуються певної особи. Досягненням ж права на перерахунок є не момент призначення особі пенсії, а безпосередні обставини, з якими законодавство пов'язує саме перерахунок пенсії, оскільки моменти призначення пенсії та виникнення права на перерахунок цієї пенсії не співпадають у часі і можуть регулюватись різними законодавчими актами.
Таким чином, суд вважає безпідставними доводи позивача про звуження його прав, а видача відповідачем довідки у відповідності до вимог чинного, на момент виникнення права позивача на такий перерахунок, законодавства, не призвела до зменшення розміру отримуваної позивачем пенсії і не є звуженням обсягу вже набутих позивачем прав та не позбавляє його права на соціальний захист.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач при складенні довідки від 19.05.2017 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача діяв відповідно до вимог законодавства. Тому підстави для зобов'язання відповідача виготовити позивачу нову довідку та задоволення позовних вимог відсутні.
Підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення та для розподілу судових витрат, понесених позивачем згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у позові відмовлено.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (40000, Сумська область, м.Суми, вул.Герасима Кондратьєва, буд.23) про зобов'язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 23.01.2019.
Суддя І.Г. Шевченко