Справа № 185/10014/18
Провадження № 2/185/1318/19
іменем України
18 січня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.
з участю секретаря судового засідання Муржиєвої І.О.
представника позивача адвоката ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
22 листопада 2018 року позивач звернувся з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 19 вересня 1997 року був зареєстрований шлюб між ним та відповідачем. Дітей від шлюбу немає. Сімейне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сім'ю та подружні обов'язки. Шлюбні відносини припинені, подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, відповідач ОСОБА_2 позов визнала, пояснила, що вона особисто не бажає розривати шлюб, але якщо чоловік більше не хоче з нею жити і вимагає розірвання шлюбу, вона на це погоджується.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З матеріалів справи видно, що 19 вересня 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Павлоградської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області згідно актового запису № 566 зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.7).
У судовому засіданні встановлено, що сторони разом не проживають з серпня 2018 року, спільного господарства не ведуть, шлюб існує формально, його подальше збереження суперечить інтересам сторін, призначення сторонам строку для примирення є недоцільним, оскільки позивач не бажає відновлювати спільне проживання та сімейні відносини, наполягає на розірванні шлюбу через відсутність взаєморозуміння та спільних інтересів.
Відповідно до положень ст.51 Конституції України, ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Тому позовні вимоги підлягають задоволенню, судові витрати по справі слід покласти на позивача за згодою його представника.
Керуючись ст.264-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований між ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2, АДРЕСА_1) 19 вересня 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Павлоградської міської ради народних депутатів Дніпропетровської області згідно актового запису № 566.
Після розірвання шлюбу прізвища ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишити без змін.
Судові витрати по справі покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя У.М. Болдирєва