18 січня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2156/18
11 год. 30 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
при секретарі: Кованій В.А.,
представника позивача - Спесивцевої Г.Ф.,
представника відповідача - Насєки М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство " Херсонський машинобудівний завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод" (далі - позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), у якому, із урахуванням неодноразових уточнень позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомленння - рішенння:
- від 24.07.2018 року № 0002581422, яким у декларації за березень 2018 року встановлено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 86316,00 грн.;
- від 11.10.2018 року № 0003681422, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 340520,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 85130,00 грн.
Ухвалою від 23.10.2018р. відкрите загальне провадження у справі, підготовче судове засідання призначене на 14.11.2018р.
Ухвалою від 14.11.2018р. за клопотанням позивача підготовче судове засідання відкладене до 30.11.2018р.
Ухвалою від 30.11.2018р. у підготовчому засіданні оголошено перерву для надання додаткових доказів до 21.12.2018р.
Ухвалою від 21.12.2018р. закрите підготовче засідання, справа призначена до судового розгляду на 16.01.2019р.
У судовому засіданні 16.01.2019р. оголошена перерва до 18.01.2019р.
У судовому засіданні 18.01.2019р. проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні ППР прийняті податковим органом за результатами документальної планової перевірки позивача та подальшого оскарження ППР, прийняти за її наслідками. Податковим органом встановлено, що підставою для нарахування ПДВ та встановлення завищення від'ємного значення стало виявлення таких порушень: не оподаткування ПДВ операцій із реалізації брухту чорних металів у 2016 - 2017 роках та не нарахування ПДВ на вартість ліквідованих основних засобів у грудні 2015 року. Позивач вважає, що відповідач помилково трактує норми Податкового кодексу України (далі - ПК) та надав неправильну оцінку обставинам господарської діяльності ТОВ.
Позивач стверджує, що операції із реалізації брухту чорних металів не оподатковуються ПДВ, оскільки Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 1 січня 2015 року продовжено до 01.01.2017 р. дію режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного п.23 підрозділу XX Податкового кодексу України. Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в України» пролонговано пільговий режим оподаткування податком на додану вартість до 01.01.2019 року. На думку позивача до даних правовідносин не можна застосовувати положення п.п. б п. 198.5 ст. 198 ПК України, оскільки реалізований брухт є відходами виробництва, а не був придбаний як брухт для його подальшої реалізації, тому його не можна вважати товаром. Крім цього, при обрахунку суми зобов'язання податковим органом помилково враховані суми ПДВ по податковим накладним, які були відкориговані до зменшення.
Також, у позивача відсутній обов'язок нарахування податкових зобов'язань з ПДВ на ліквідовані основні виробничі засоби за самостійним рішенням, оскільки основні виробничі засоби орендувались позивачем у ТОВ «Укрсільгоспмаш». Листом від 29.12.2014 року ТОВ «Укрсільгоспмаш» повідомив ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» про дострокове розірвання Договору оренди відповідно до п. 4.3. Договору та вимагав повернути орендоване майно з оренди, і у випадку ігнорування зазначеної вимоги повідомив про звернення з позовною заявою до відповідного суду з покладенням на ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» усіх витрат та неустойок пов'язаних з неповерненням майна з оренди. З огляду на вищенаведене, ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» був вимушений поза власною волею та з метою уникнення судових спорів і додаткових витрат, підписати акти прийому передачі майна з оренди та повернути орендоване майно.
Таке повернення майна відбулось без згоди позивача, відтак в силу п. 189.9 ст. 189 ПК України ПДВ не оподатковується.
Представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, із вказаних підстав просив суд задовольнити позов повністю.
Відповідач надіслав суду відзив на позовну заяву та на заяви про зміну позовних вимог, у яких заперечив проти позову, мотивуючи наступним.
Щодо безпідставного не нарахування ПДВ на операції із реалізації брухту чорних металів зазначав, що відповідно до підпункту «б» пункту 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: .. .6) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 ст. 197 цього Кодексу).
Щодо безпідставного не нарахування ПДВ на операції із ліквідації основних виробничих засобів зазначив, що ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод», як орендар уклав договір оренди основних засобів з орендодавцем ТОВ «УКРСІГОСПМАШ». Термін дії договору складав 2 роки 11 місяців з моменту підписання цього договору. Перевіркою встановлено, що підприємством (орендарем) ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» 31.12.2014 було достроково припинено дію укладеного даного договору оренди основних засобів з орендодавцем ТОВ «УКРСІГОСПМАШ)) та передчасно повернено з оренди основні засоби, складено акти приймання-передачі основних засобів. Так як НВП «Херсонський машинобудівний завод» як орендар повернув основні засоби з оренди за укладеним та підписаним двостороннім актом №2 від 31.12.2014 «прийому-передачі основних засобів з оренди» з орендодавцем ТОВ «УКРСІГОСПМАШ», то така ліквідація основних засобів здійснилась за згодою підприємства. Відповідно до 189.9 ст.189 ПК України у разі, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Таким чином, повернення об'єктів основних засобів з оренди вважається ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника. У зв'язку з чим повернення основних засобів з оренди та списання залишкової вартості ремонтів даних орендованих основних засобів є самостійна ліквідація основних засобів.
Із зазначених підстав представники відповідача просять відмовити в задоволені позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов до наступних висновків.
В період з 29 травня 2018 року по 22 червня 2018 року Головним управлінням ДФС у Херсонської області, АР Крим та м. Севастополі була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, валютного законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року.
За результатами перевірки складений Акт від 02 липня 2018 року №121/21-22-14- 01/35788406 (далі - акт перевірки).
Згідно висновків викладених у вказаному Акті, встановлено наступні порушення:
1. п. 44.1. ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134, пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, ст. 4, ч. 1, ч.2, ч. 3 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 6, п.18 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, п. 18 П(С)БО 7 «Податок на прибуток», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 року №353, п. 3.23 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 року №433 в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті всього на суму 140 933,00 грн., у тому числі: за 2015 рік на суму 51 066,00 грн.; за 2016 рік на суму 22 518,00 грн.; за 2017 рік на суму 25 293,00 грн.; за І квартал 2018 року на суму 43 056,00 грн.
2. пп. «б» п. 198.5 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 189.9 ст. 189, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 397 260,00 грн., в т.ч. по періодам: за липень 2015 року на суму 56 740,00 грн.; за грудень 2015 року на суму 113 942,00 грн.; за червень 2016 року на суму 23 520,00 грн.; за лютий 2018 року на суму 203 058,00 грн. та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації) за березень 2018 року на загальну суму 86 316,00 грн.
3. п 46.1 ст. 46, пп 266.1.1 п. 266.1, пп. 266.2.1, п. 266.2, пп. 266.3.1, пп.266.3.3, п. 266.3., пп. 266.5.1, п. 266.5, пп.266.6.1, п. 266.6, пп. 266.7.5, п. 266.7, пп. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на нерухоме майно, не надано декларації з податку на нерухоме майно всього на суму 10 718,77 грн. у тому числі по періодам: за 2016 рік на 3050,90 грн.; за 2017 рік на 3542,40 грн.; за 2018 рік на 4122,47 грн.
4. пп. 163.1.1 п. 163 ст. 163, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платниками податку доходів за період, що перевірявся всього у сумі 23009,40 грн. у тому числі по періодах: за листопад 2017 року у сумі 23009,40 грн.
5. пп. 163.1.1 п. 163.1, ст.. 163, пп. 164.2.17, п. 164.2. ст.. 164, пп. 168.1.1., п. 168.1. ст.. 168, пп.1.2, пп. 1.4, пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого не визначено суму податкових зобов'язань з військового збору за період, що перевірявся, всього у сумі 1917,45 грн. у тому числі по періодах: за листопад 2017 року у сумі 1917,45 грн.
6. пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку в результаті чого в частині оподаткування податку на доходи фізичних осіб та військового збору встановлено порушення пп. «б» п. 176.2 ст. 176, пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 13.05.2015 року №4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №1 11/26556 - у рядку «Військовий збір» Розділу II Податкового розрахунку не вірно відображено загальну суму нарахованого/виплаченого доходу та загальну суму утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 4 кв. 2017 року.
7. пп. 141.4.4 п.141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, в результаті чого не утримано податок з виплачених доходів нерезиденту із джерелом їх походження з України.
8. п. 46.1 ст. 46, п. 48.1 ст. 48 та пп. 49.18.2, п. 49.18., ст. 49, п. 103.9 ст. 103 Податкового кодексу України, в результаті чого не подано до контролюючого органу додаток ПН «Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидента, яким отримано доходи із джерелом їх походження з України» за 2017 рік.
За висновками акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення по податку на додану вартість від 24.07.2018 р. №0002581422 (форма В4) про зменшення від'ємного значення з ПДВ на суму 86316 грн. за березень 2018 року та від 24.07.2018 р. №0002551422 (форма Р) про донарахування грошового зобов'язання з ПДВ на суму 397260 грн. та за штрафними санкціями 99315 грн., що повинні сплачуватись до бюджету.
ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» не погодився з винесеними ППР та подав скаргу до ДФС України.
За рішенням ДФС України від 08.10.2018 №32750/6/99-99-11-01-01-25 частково скасовано висновок по акту перевірки, а саме встановлене порушення: про неправомірне включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по операції з ТОВ «Укрсільгоспмаш» (код 35964153) у зв'язку з відсутністю факту придбання послуг правового характеру в травні 2015 року на загальну суму 56740 грн. Інші встановлені порушення по ПДВ ДФС України залишено без змін.
На підставі рішення ДФС України було винесено нове ППР по податку на додану вартість від 11.10.2018 №0003681422 (форма Р) про донарахування грошового зобов'язання з ПДВ на суму 340520 грн. та за штрафними санкціями 85130 грн., що повинні сплачуватись до бюджету.
ППР від 24.07.2018 №0002581422 (форма В4) про зменшення від'ємного значення з ПДВ на суму 86316 грн. за березень 2018 року залишилось без змін.
Не погодившись із вказаними ППР, позивач звернувся до суду.
Сторони визнали, що спірні ППР стали наслідком виявлених під час перевірки порушень: не оподаткування ПДВ операцій із реалізації брухту чорних металів у 2016 - 2017 роках та не нарахування ПДВ на вартість ліквідованих основних засобів у грудні 2015 року.
Надаючи оцінку позиціям сторін щодо не нарахування позивачем податкових зобов'язань з ПДВ по операціям із реалізації брухту чорних металів, суд зазначає наступне.
Актом перевірки встановлено, що а порушення підпункту «б» пункту 198.5 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК України підприємство не нарахувало податкові зобов'язання при реалізації металобрухту та не склало і не зареєструвало в ЄРПН зведені податкові накладні на загальну суму 312894 грн.
Підприємством до складу прямих матеріальних витрат включалась вартість сировини, що утворює основу виготовлених деталей, вузлів, яка може бути безпосередньо віднесена до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.
У бухгалтерському обліку операцію відображено наступними проводками: Дт 23 Кт 20 - списано метал у виробництво; Дт26 Кт23 - оприбуткована готова продукція; Дт 209 Кт 23 - оприбутковано відходи металобрухту; Дт 943 Кт 209 - списано собівартість металобрухту при його реалізації; Дт 361 Кт 712 - дохід від реалізації металобрухту.
Відходи і брухт чорних металів, які утворилися внаслідок переробки на виробництві, оприбутковуються у бухгалтерському обліку по рахунку 209 «Інші матеріали».
На поставку товару ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» виписано податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН.
Відповідно до підпункту «б» пункту 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: .. .6) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 ст. 197 цього Кодексу).
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПК України термін.
Перевіркою визначено податкові зобов'язання з ПДВ за рахунок нарахування зобов'язань при реалізації відходів і брухту чорних металів, які утворилися внаслідок переробки на виробництві відповідно до реєстру складених податкових накладних ТОВ НЕП «Херсонський машинобудівний завод» на суму 312894 грн., в т. ч. по періодам: за червень 2016 року на суму 23520 грн.; за грудень 2016 року на суму 41574 грн.; за липень 2017 року на суму 54600 грн.; за листопад 2017 року на суму 104160 грн.; за грудень 2017 року на суму 89040 грн.
Суд не погоджується із висновком податкового органу з огляду на наступне.
Положеннями Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 7 липня 2011 року № 3609-VІ, який набрав чинності з 06.08.2011, підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" доповнено пунктом 23 наступного змісту: "Тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної під категорії УКТ ЗЕД 4401 ЗО 90 00). Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість".
Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 1 січня 2015 року продовжено до 01.01.2017 дію режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного п.23 підрозділу XX Податкового кодексу України.
Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в України» пролонговано пільговий режим оподаткування податком на додану вартість до 01.01.2019 року.
На виконання зазначених законодавчих вимог Кабінет Міністрів України 12.01.2011 року прийняв постанову № 15, якою затвердив перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, тимчасова до 01.01.2019 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість.
Таким чином, протягом періоду за який проводилась перевірка були чинними норми Податкового кодексу України, згідно з якими операції з постачання, брухту чорних і кольорових металів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, звільнялись від оподаткування податком на додану вартість.
Положеннями п. п. "б" п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами, придбаними / виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).
Вказана норма права передбачає, що загальна сума податкового кредиту підлягає коригуванню (зменшенню) у разі, якщо товар, за операцією з придбання якого був задекларований податковий кредит, у подальшому використовується в операціях, звільнених від оподаткування.
Так, ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» декларувало податковий кредит за операціями з придбання сировини (металопрокату), яка використовувалася для виготовлення продукції. По завершенню виробничого циклу Позивач здійснював продаж готової продукції, а також відходів виробництва - металобрухту.
Слід зазначити що основним видом діяльності ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» є вироблення машин та устаткування для сільського та лісового господарства.
Технологічний процес виготовлення продукції неможливий без одержання відходів у вигляді металобрухту, який Позивач відповідно до п.23 підрозділу XX Податкового кодексу України мало право і поставляло без нарахування ПДВ.
Статтею 1 Закону України "Про металобрухт" передбачено, що металобрухт - це непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зношування і містять у собі чорні або кольорові метали або їхні сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їхніх сплавів.
Продаж відходів виробництва у вигляді металобрухту здійснювалось ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» на підставі наступних договорів:
- поставки № 24/04/17-4723 від 24.04.2017 року укладеного з ТОВ «УКР-МЕТ АЛЬЯНС», відповідно до якого Позивач продав відходи та брухт чорних металів, що підтверджується специфікаціями №4 від 18.12.2017 року, №3 від 30.10.2017 року, № 4 від 02.11.2017 року;
- купівлі-продажу №14/07/17/4842 від 14.07.2017 року укладеного з ПП «Херсон- Метал» відповідно до якого Позивач продав лом сталевий/брухт та відходи чорних металів, що підтверджується специфікацією до договору №1 від 14.07.2017 року;
- поставки №17/03/2016-4050 від 17.03.2016 року укладеного з ТОВ «УКР-МЕТ АЛЬЯНС», відповідно до якого Позивач продав відходи та брухт чорних металів, що підтверджується специфікацією №2 від 17.03.2016 року;
- купівлі-продажу №29/1 1/16-4513 від 29.11.2016 року укладеного з ПП «Херсон- Метал» відповідно до якого Позивач продав лом сталевий/брухт та відходи чорних металів, що підтверджується специфікацією до договору №1 від 29.11.2016 року;
- купівлі-продажу №01/12/16-4525 від 01.12.2016 року укладеного з ПП «Херсон- Метал» відповідно до якого Позивач продав лом сталевий та стружку сталеву, що підтверджується специфікацією до договору №1 від 01.12.2016 року.
Фактичне оприбуткування металобрухту в бухгалтерському обліку та його подальше реалізація підтверджуються Актом перевірки від 02.07.2018 року №121/21-22-14- 01/35788406 (ст. 19 Акту перевірки).
Отже, ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» на підставі вищенаведених договорів здійснив продаж брухту металевого отриманого в процесі виробництва (переробки сировини), а не самої сировини або товару, виробленого під час переробки сировини.
Суд погоджується із позивачем, що зазначені відходи власного виробництва не можуть бути кваліфіковані, як наведений в п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України товар, який був придбаний чи виготовлений позивачем і частково використовувався ним у неоподаткованих операціях.
Окремо слід звернути увагу на те, що Податковим кодексом України встановлені особливості формування податкового кредиту за операціями з придбання товару, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні.
Так, відповідно до п. 199.1 статті 199 Податкового кодексу України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Разом з тим, положеннями п. 199.6 ст. 199 Податкового кодексу України передбачено, що правила цієї статті не застосовуються в разі, зокрема, постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій.
Отже, у разі якщо придбані з ПДВ платником податку товари частково використовуються в оподаткованих ПДВ операціях, а частково у звільнених від оподаткування ПДВ операціях з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися у такого платника податку внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок, тощо) на виробництві, то обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ та подання до контролюючого органу розрахунку частки використання товарів, необоротних активів в оподаткуваннях операціях за правилами визначеними статтею 199 розділу V Податкового кодексу України у такого платника податку відсутні.
Таким чином, Відповідач невірно застосував до даних правовідносин п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до необгрунтованого застосування до ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 312 984,00 гривень.
Окремо слід звернути увагу на те, що при розрахунку податкового зобов'язання податковим органом помилково враховані суми по податковим накладним №1511 від 19.12.2017 року на суму 222 600,00 грн. та №473 від 08.06.2016 року на суму 58 800,00 грн., які були відкориговані із зазначенням обсягів постачання з від'ємним значенням.
Таким чином суд задовольняє вимоги позивача у цій частині.
Щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань з ПДВ на ліквідовані основні виробничі засоби, суд зазначає наступне.
Актом перевірки встановлено, що ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод», як орендар уклав договір оренди основних засобів від 30.03.2012 УСМ-02.04.12.-02 з орендодавцем ТОВ «УКРСІЛЬГОСПМАШ». Термін дії договору складав 2 роки 11 місяців з моменту підписання цього договору.
Перевіркою встановлено, що підприємством (орендарем) ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» 31.12.2014 було достроково припинено дію даного договору оренди основних засобів та передчасно повернено з оренди основні засоби, складено акти приймання-передачі основних засобів. Так як НВП «Херсонський машинобудівний завод» як орендар повернув основні засоби з оренди за укладеним та підписаним двостороннім актом №2 від 31.12.2014 «прийому-передачі основних засобів з оренди» з орендодавцем ТОВ «УКРСІЛЬГОСПМАШ», то така ліквідація основних засобів здійснилась за згодою підприємства.
Відповідно до 189.9 ст.189 ПК України визначено, що у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
Таким чином, повернення об'єктів основних засобів з оренди вважається ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника. У зв'язку з чим повернення основних засобів з оренди та списання залишкової вартості ремонтів даних орендованих основних засобів є самостійна ліквідація основних засобів. На дату ліквідації основних засобів оцінка їх не проводилась і звичайна ціна не визначалась, тому підприємство відповідно до п. 189.9 ст.189 ПК України повинне було нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 113942 грн. з балансової вартості об'єкта на момент ліквідації 569708,46 грн.
Суд не погоджується із такою позицією податкового органу з огляду на наступне.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
Пунктом 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
Умовою нарахування ПДВ за будь-якими операціями, включаючи додатково отримані кошти або матеріальні чи нематеріальні активи, є здійснення операції з постачання.
Термін "Постачання товарів" визначено пп. 14.1.191 ст. 14 Кодексу, відповідно до якого постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника.
При цьому не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первіснім призначенням
30.03.2012 року між ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» (Орендар) та ТОВ «Укрсільгоспмаш» (Орендодавець) був укладений договір оренди основних засобів №УСМ-02.04.12-02, відповідно до предмету договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування Основні засоби згідно переліків (додаток №1 до договору). Пунктом 3.1 Договору сторони визначили що термін оренди складає 2 роки та 11 місяців тобто до 27.02.2015 року.
Листом від 28.11.2014 року ТОВ «Укрсільгоспмаш» відповідно до пункту 4.2. Договору оренди повідомив ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» про підвищення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2015 року.
Листом від 19.12.2014 року ТОВ «Укрсільгоспмаш», як Орендодавець (власник майна) звернувся до ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» з вимогою щодо дострокового повернення майна з оренди.
Листом від 29.12.2014 року ТОВ «Укрсільгоспмаш» повідомив ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» про дострокове розірвання Договору оренди відповідно до п. 4.3. Договору та вимагав повернути орендоване майно з оренди, і у випадку ігнорування зазначеної вимоги повідомив про звернення з позовною заявою до відповідного суду з покладенням на ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» усіх витрат та неустойок пов'язаних з неповерненням майна з оренди.
Ян пояснив представник позивача у судовому засіданні, ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» був вимушений поза власною волею та з метою уникнення судових спорів і додаткових витрат, підписати акти прийому передачі майна з оренди та повернути орендоване майно.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 Цивільного кодексу України).
Статтею 319 ЦК України встановлено Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Імперативними нормами статті 321 ЦК України встановлено Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений нього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Враховуючи те, що ТОВ «Укрсільгоспмаш» (власник майна) надіслав на адресу ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» повідомлення про дострокове розірвання Договору оренди основних засобів та вимогу про повернення свого майна з оренди, а також ту обставину, що між підприємствами не було укладено угоди про припинення договору за взаємною згодою сторін, підписання акта про повернення орендованого майна неможливо кваліфікувати як ліквідація основних засобів за самостійним рішенням.
Відповідно до п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України, у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
Отже суд погоджується із позивачем, що основні засоби вибули з володіння ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» без його згоди, оскільки зазначене вибуття основних засобів викликане вимогою орендодавця повернути їх з оренди, відтак донарахування податку на додану вартість є безпідставним.
Таким чином, Відповідач неправомірно та безпідставно зробив нарахування податкових зобов'язань з ПДВ на ліквідовані основні виробничі засоби за самостійним рішенням на загальну суму 113 942,00 грн.
Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги та скасовує спірні ППР.
Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.07.2018 р. № 0002581422 про визначення ТОВ "Херсонський машинобудівний завод" (73026, м.Херсон, вул. Тираспільська, 1; код ЄДРПОУ 35788406) суми завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2018 р. за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 86 316, 00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.10.2018 р. № 0003681422 про збільшення ТОВ "Херсонський машинобудівний завод" (73026, м.Херсон, вул. Тираспільська, 1; код ЄДРПОУ 35788406) суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 425 650, 00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, м. Херсон, проспект Ушакова, 75; код ЄДРПОУ 39394259) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод" (73026, м.Херсон, вул. Тираспільська, 1; код ЄДРПОУ 35788406) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 7679 (сім тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн. 49 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23 січня 2019 р.
Суддя Морська Г.М.
кат. 111030300