Справа № 185/9001/18
Провадження № 2/185/1036/19
іменем України
17 січня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.
з участю секретаря судового засідання Муржиєвої І.О.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської ради Дніпропетровської області про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцями та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, визнання прав забудовника,
18 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 міської ради Дніпропетровської області про встановлення факту її проживання однією сім'єю зі спадкодавцями ОСОБА_4, померлою 04 травня 2017 року, та ОСОБА_5, померлим 06 березня 2018 року, не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Також позивачем заявлено вимогу про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на земельну ділянку для обслуговування жилого будинку та господарських будівель загальною площею 0,0516 гектарів, яка розташована по вул.Молодіжній, 63 у м.Павлограді, а також про визнання за нею прав забудовника жилого будинку, який був збудований спадкодавцями на цій земельній ділянці.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - її хрещені батьки, які не мали дітей та близьких родичів, за віком та станом здоров'я потребували сторонньої допомоги, тому вона з 2012 року проживала з ними однією сім'єю в будинку 63 по вул.Молодіжній в м.Павлограді, здійснила їх поховання, продовжує утримувати будинок, здійснює комунальні платежі. Тому вона є спадкоємцем четвертої черги за законом відповідно до ст.1264 ЦК України.
У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги.
Представник відповідача - ОСОБА_3 міської ради Дніпропетровської області у судове засідання не з'явився, надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Згідно з актом квартального комітету №60 м.Павлограда, подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були зареєстровані за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1. З 2012 року за вказаною адресою проживає без реєстрації ОСОБА_1 (а.с.18).
ОСОБА_4 померла 04 травня 2017 року (а.с.10).
Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради №59 від 14.02.2018 року ОСОБА_1 було призначено помічником над ОСОБА_5, який за станом здоров'я не міг самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки (а.с.9).
09 березня 2018 року ОСОБА_5 помер (а.с.11).
18 квітня 2018 року Першою ОСОБА_3 державною нотаріальною конторою було почато спадкову справу № 281/2018 до майна померлого 09 березня 2018 року ОСОБА_5 на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом.
Згідно матеріалів спадкової справи, інших заяв про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини не надходило.
Інформація про наявність спадкової справи до майна померлої ОСОБА_4 у Спадковому реєстрі відсутня.
Оскільки чоловік померлої ОСОБА_4, який її пережив, на час відкриття спадщини постійно проживав разом з дружиною, він вважається таким, що прийняв спадщину, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України.
18 вересня 2018 року ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, оскільки до нотаріальної контори не було надано документів, які підтверджують її родинні стосунки з померлим.
Як передбачено ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
У судовому засіданні були допитані свідки, які підтвердили факт постійного проживання ОСОБА_1 з подружжям ОСОБА_5 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що знала сім'ю ОСОБА_5 багато років, була свідком на їхньому весіллі у 1981 році, підтримувала з ними дружні відносини. Їй відомо, що у ОСОБА_5 не було дітей та інших кровних родичів, єдиною близькою особою була їхня хрещениця - позивач ОСОБА_1. Подружжя ОСОБА_5 разом збудували будинок на вул.Молодіжній в м.Павлограді, проживали там удвох, а з 2012 року приблизно з весни, з ними стала проживати також ОСОБА_1, тому що її хрещені батьки почали хворіти, потребували постійної сторонньої допомоги. ОСОБА_1 доглядала своїх хрещених батьків до смерті, а також здійснила їх поховання.
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що знає сім'ю ОСОБА_5 як сусідів з 1975 року, вони проживали удвох, а за п'ять або шість років до їхньої смерті з ними стала проживати та доглядати їх ОСОБА_1, її чоловік також навідувався до ОСОБА_5 та допомагав по господарству. Поховання ОСОБА_5 організували ОСОБА_1 та її чоловік.
Показання свідків узгоджуються з письмовими матеріалами справи, зокрема довідками та актом квартального комітету №60 м.Павлограда (а.с.17-18), копіями свідоцтв про поховання ОСОБА_5 та ОСОБА_4, виданих ОСОБА_1 (а.с.20, 22), довідкою Свято-Успенського храму про хрещення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.82), рішенням виконкому про призначення ОСОБА_1 помічником над ОСОБА_5 (а.с.9).
Таким чином у судовому засіданні встановлено, що позивач постійно проживала разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Встановлення даного факту необхідно позивачу для отримання спадщини за законом в якості спадкоємця четвертої черги.
Оскільки спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_4 був її чоловік ОСОБА_5, встановлення факту проживання позивача разом з ОСОБА_4 не має правового значення.
Тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме слід встановити факт постійного проживання позивача разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 008685, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по вул.Молодіжній, 63 в м.Павлограді (а.с.14).
Натомість право власності на будинок 63 по вул.Молодіжній в м.Павлограді не зареєстровано, за відомостями КП «ОСОБА_3 міжміське бюро технічної інвентаризації» первинна інвентаризація даного будинку була проведена станом на 28 грудня 1988 року за заявою ОСОБА_8 на підставі договору про право забудови, посвідченого 16.12.1971 року ОСОБА_3 держнотконторою за реєстраційним номером 2877 (а.с.65).
05 червня 1981 року ОСОБА_8 змінила прізвище на «Бржозовська» у зв'язку з укладенням шлюбу (а.с.19).
Таким чином спадкодавець ОСОБА_4, яка була власником земельної ділянки по вул.Молодіжній, 63 в м.Павлограді, збудувала на ній жилий будинок та провела його первинну інвентаризацію, однак не здійснила подальших дій для належного оформлення права власності на цей будинок.
Як визначено ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Таким чином на час смерті ОСОБА_4 належали права та обов'язки забудовника жилого будинку по вул.Молодіжній, 63 в м.Павлограді, після смерті ОСОБА_4 ці права та обов'язки перейшли до її чоловіка ОСОБА_5, який фактично прийняв спадщину.
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_5 четвертої черги, належним чином прийняла спадщину, тому за нею необхідно визнати права та обов'язки забудовника жилого будинку по вул.Молодіжній, 63 в м.Павлограді.
Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи те, що позивач звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і їй було відмовлено через відсутність документів, що підтверджують родинні стосунки з померлим, за наявності рішення суду про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини вона не позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі.
Право власності на спадкове майно - земельну ділянку по вул.Молодіжній, 63 в м.Павлограді належним чином зареєстровано, є в наявності правовстановлюючий документ, рішенням суду встановлений факт постійного проживання позивача разом зі спадкодавцем, тому позивач не позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку у нотаріуса.
Таким чином позовні вимоги про визнання права власності на спадкове майно - земельну ділянку заявлені передчасно і не підлягають задоволенню.
Позивач та її представник просять стягнути з відповідача судові витрати, понесені на сплату судового збору, які підтверджуються квитанціями (а.с.1-2), інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на правничу допомогу, позивач згодна взяти на себе.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки підлягають задоволенню вимоги немайнового характеру про встановлення факту, що має юридичне значення і про визнання прав та обов'язків забудовника, судовий збір слід стягнути з відповідача у сумі 704 грн 80 коп.
Керуючись ст.264-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Слов'янська, 1, ІПН НОМЕР_1) задовольнити частково.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з померлим 09 березня 2018 року ОСОБА_5 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Визнати за ОСОБА_1 права та обов'язки забудовника житлового будинку 63 по вул.Молодіжній у м.Павлограді Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 09 березня 2018 року.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині встановлення факту постійного проживання з померлою ОСОБА_4 та в частині визнання права власності на земельну ділянку по вул.Молодіжній, 63 у м.Павлограді Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом.
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 міської ради (код ОКПО 04052229, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Соборна, 95) на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд через Павлоградський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя У. М. Болдирєва