Справа № 230/4338/12
01 листопада 2012 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді - Славінської Н.Л.
з участю:
секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шаргороді в залі суду клопотання відповідача ОСОБА_1 по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заявив клопотання про надання йому строку на примирення з позивачем на шість місяців, посилаючись на те, що не згоден на розлучення та бажає зберегти сім'ю, а рішення дружини про розірвання шлюбу вважає передчасним та необдуманим.
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала щодо надання строку на примирення з відповідачем, так як добре обдумала, перш ніж звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу, вважає, що примирення не можливе, а надання судом строку на примирення шкодитиме її здоров'ю через моральні переживання.
Суд, заслухавши клопотання відповідача та думку позивача, вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.111 СК України, суд вживає заходів до примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Проте, сімейним законодавством України не передбачено, які саме заходи і в якому порядку повинен застосовувати суд для примирення подружжя.
Ч.5 ст.191 ЦПК України передбачено, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк на примирення, який не може перевищувати шести місяців.
При вирішенні клопотання відповідача про надання строку на примирення з позивачем у шість місяців суд враховує обставини, які склалися, сімейні відносини між сторонами, зокрема, що до одруження 27.02.2011 року сторони тривалий час проживали однією сім'єю у фактичних шлюбних відносинах, що через деякий час після реєстрації шлюбу в сім'ї почали виникати непорозуміння, сварки, конфлікти, які шкодять інтересам і здоров'ю позивача та інтересам малолітньої дитини сторін, що розлад в сім'ї носить не короткочасний, а тривалий характер.
Суд враховує також і те, що відповідач не навів доказів короткочасного розладу в сім'ї чи доказів необґрунтованого бажання позивача припинити шлюбні відносини з ним, оскільки у своїх поясненнях в судовому засіданні також зазначає, що між ним та позивачем виникають сварки та суперечки, але, на його думку, вони викликані надмірним впливом на ОСОБА_2 її бабусі, в будинку якої проживає їх сім'я.
При вирішенні клопотання відповідача суд враховує також думку позивача ОСОБА_2, котра категорично заперечує щодо надання строку на примирення, посилаючись на те, що перебування в шлюбі шкодить її фізичному та моральному здоров'ю через те, що вона боїться відповідача, який їй неодноразово погрожував, вчиняв бійки.
Враховуючи клопотання, думку позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що є підстави застосувати ст.111 СК України, ч.5 ст.191 ЦПК України для зупинення провадження у справі, призначивши сторонам строк для примирення в межах одного місяця. При цьому, суд дійшов висновку, що даний строк для примирення в межах одного місяця є достатнім для вирішення питання між подружжям про збереження сім'ї і подальше спільне проживання, з огляду на встановлені судом обставини справи та сімейні відносини, що склалися між подружжям.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Керуючись ст.111 СК України, ст.168, ч.5 ст. 191, п.7 ч.1 ст.201, ст.210 ЦПК України, суд,
Клопотання ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Надати ОСОБА_1 строк для примирення з ОСОБА_2 - в один місяць.
Провадження у справі зупинити на час, наданий судом для примирення подружжя, тобто до 3.12.2012 року.
В решті клопотання ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: