Справа № 185/9687/18
ІМенеМ УкрАїНи
08 січня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.
з участю секретаря судового засідання Муржиєвої І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
12 листопада 2018 року позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила винести рішення, яким визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме будинком № 60-А по вулиці Богуна Івана у місті Павлограді Дніпропетровської області.
В обґрунтування позову зазначила, що вона є власником будинку № 60-А по вулиці Богуна Івана в місті Павлоград Дніпропетровської області. Відповідач ОСОБА_2 є її рідним сином, та зареєстрований у вищезазначеному будинку, але не проживає у ньому з 2000 року, тобто більше вісімнадцяти років. Особистих речей відповідача у будинку немає. Вона самостійно сплачує всі витрати по обслуговуванню будинку, що для неї є дуже важко та ставить її у скрутне матеріальне становище, тому вона вимушена звернутися до суду.
Представник позивача - адвокат ОСОБА_3 в судове засіданні не з'явився, але від нього надійшла заява, в якій він просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти заочного розгляду справи. Судові витрати просив не стягувати з відповідача.
Відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причин неявки суду не повідомив.
Зі згоди представника позивача та на підставі наявних у справі доказів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 є власником будинку № 60-А по вулиці Богуна Івана (Калініна) в місті Павлоград Дніпропетровської області, що підтверджується копією ОСОБА_3 про реєстрацію права власності на нерухоме майно (арк.с.6), та 25 вересня 2008 року в КП «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право власності на вищезазначений будинок.
17 лютого 2016 року відповідно до розпорядження міського голови «Про зміну назв вулиць та провулків міста Павлограда» вулицю Калініна було перейменовано на вулицю ОСОБА_4.
За адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Богуна Івана, буд.60-А, окрім ОСОБА_1, ще зареєстрований її син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк.с.7).
Однак, як вбачається з Акту (арк.с.8), який складено головою квартального комітету № 72, то ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, але не проживає за адресою реєстрації з 2000 року.
Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
На підставі ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право користування ним при його відсутності без поважних причин понад один рік.
Відповідач не є співвласником вищезазначеного житла, не проживає за адресою реєстрації більше одного року, тому суд вважає його таким, який втратив право на користування жилим приміщенням, а саме будинком № 60-А по вулиці Богуна Івана в місті Павлоград Дніпропетровської області.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 319, 321, 391 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме будинком № 60-А по вулиці Богуна Івана у місті Павлограді Дніпропетровської області.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: У. М. Болдирєва