ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 січня 2019 року м. Київ № 826/17548/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Катющенко В.П., вивчивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лезниківський кар'єр" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лезниківський кар'єр" (12135, Житомирська область, Хорошівський район, с. Червоногранітне, вул. Гранітна, 1) до Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16) про визнання протиправним та скасування наказу, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лезниківський кар'єр" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 07.09.2018 № 311 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 05.03.1999 № 1771, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Лезниківський кар'єр" на видобування граніту у Лезниківському родовищі Житомирської області.
Ухвалою суду від 30.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 826/17548/18, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Відповідно до ухвали суду від 09.01.2019 закрито підготовче провадження у справі № 826/17548/18 та призначено справу до розгляду по суті у судове засідання на 12.02.2019.
18.01.2019 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державної служби геології та надр України від 07.09.2018 № 311 "Про зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень, та внесення змін до наказів" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 05.03.1999 № 1771, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Лезниківський кар'єр" на видобування граніту у Лезниківському родовищі Житомирської області.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що на підставі наказу Управління Держпраці у Житомирській області від 04.12.2018 № 2266 від 04.12.2018 та направлення на перевірку від 04.12.2018 № 2088/11 проведено позапланову перевірку ведення ТОВ "Лезниківський кар'єр" робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням, переробкою, виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, у ході проведення якої встановлено порушення статті 24 Гірничого Закону України та пункту 1.2 розділу 4 НПАОП 0.00-1.24-10 "Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом" в частині відсутності спеціального дозволу на користування надрами № 1771 від 05.03.1999. Також Управлінням Держпраці у Житомирській області винесено припис від 06.12.2018 № 2088/11-0098 щодо негайного зупинення гірничих робіт та поновлення дії спеціального дозволу № 1771 від 05.03.1999. Пояснив, що наразі у провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває справа № 240/6062/18 за позовом Управління Держпраці у Житомирській області до ТОВ "Лезниківський кар'єр" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення ведення гірничих робіт. Крім того, позивач стверджує, що оскаржив до Житомирського окружного адміністративного суду припис Управлінням Держпраці у Житомирській області від 06.12.2018 №2088/11-0098. На переконання позивача, зазначені обставини створюють очевидну небезпеку істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, та, відповідно, неможливість ефективного захисту (поновлення) порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вивчивши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частинами першою, другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач фактично зазначає про наслідки зупинення дії спеціального дозволу, що стало слугувало підставою для проведення відповідної перевірки Управлінням Держпраці у Житомирській області та звернення останнього до суду з позовом про застосування заходів реагування.
Поряд з цим, зафіксовані Управлінням Держпраці у Житомирській області порушення не є предметом розгляду даної справи і зупинення дії наказу Державної служби геології та надр України від 07.09.2018 № 311 не буде спростовувати обставини, що стали підставою для проведення перевірки Управлінням Держпраці у Житомирській області.
Суд звертає увагу, що оцінку правомірності припису Управління Держпраці у Житомирській області від 06.12.2018 №2088/11-0098 та доводам Товариства з обмеженою відповідальністю "Лезниківський кар'єр" надасть Житомирський окружний адміністративний суд у межах розгляду відповідних справ.
Таким чином, виходячи зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши наявні матеріали, суд дійшов висновку про відсутність станом на час постановлення даної ухвали підстав для забезпечення позову, оскільки на час звернення із заявою судом не встановлено обставин крайньої необхідності та підстав, з якими наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України пов'язують можливість забезпечення позову.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лезниківський кар'єр" (12135, Житомирська область, Хорошівський район, с. Червоногранітне, вул. Гранітна, 1) про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини восьмої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 - 297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя В.П. Катющенко