61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
22.01.2019 м.Харків Справа № 905/2208/18
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор'євій М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту”, м.Київ
до відповідача: Приватного підприємства “Фонд”, м.Костянтинівка, Донецька область
про стягнення 42860,40грн.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 541 від 06.12.18р.
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №04/12 від 26.12.18р.
Обставини справи:
Позивач, Приватне акціонерне товариство “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства “Фонд”, м.Костянтинівка, Донецька область про стягнення 42860,40грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №08/10/3 від 08.10.12р. (з додатковими угодами до нього) в частині поставки оплаченого товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у зазначеній сумі.
В якості правових підстав позову позивач зазначив, зокрема, положення ст.ст.526, 530, 693 Цивільного кодексу України, ст.с193 Господарського кодексу України.
Автоматичним розподілом автоматизованої системи документообігу господарського суду Донецької області сформовано судову справу, якій присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №905/2208/18.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.11.18р. відкрито провадження у справі №905/2208/18; дану справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 26.12.18р.
Ухвалою суду від 26.12.18р. судове засідання відкладено на 22.01.19р.
У судовому засіданні 22.01.19р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засіданні 22.01.19р. з'явився, проти позову заперечував, проте відзив на позовну заяву в строки встановлені ухвалою господарського суду від 29.11.18р. відповідачем суду не наданий.
Ухвали суду від 29.11.18р. про відкриття провадження у справі та від 26.12.18р. про відкладення судового засідання отримані представником відповідача відповідно 07.12.18р. та 03.01.19р, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та інформацією з сайту Укрпошти.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що відповідач протягом розгляду справи відзив на позовну заяву не надав, суд вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд
08.10.12р. між відповідачем (постачальником) Приватним підприємством «Фонд» та позивачем (покупцем) Приватним акціонерним товариством «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» укладений договір №08/10/3 (далі - договір) з додатковим угодами до нього №1 від 22.10.12р., №2 від 04.12.12р., №3 від 27.03.13р., №4 від 08.10.13р., №5 від 29.12.14р.
Згідно п.1.1. договору (в редакції додаткової угоди №5 від 29.12.14р.) постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити покупцю (передати у власність покупця) запчастини, комплектуючі та витратні матеріали до тягового рухомого складу (далі - товар) згідно із додатками, які підписуються двома сторонами та є невід'ємними частинами цього договору, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його.
Згідно п.1.2. договору, сторонами визначений період поставки товару - протягом терміну дії договору.
Відповідно до п.3.1. договору ціна за одиницю товару зазначається у специфікаціях до договору.
Пунктом 4.1. договору визначено, що розрахунки за товар по цьому договору покупець здійснює поетапно, за кожну партію товару, що буде постачатися постачальником.
Покупець здійснює оплату по факту поставки окремої партії товару, що оформлюється видатковою накладною. Загальний строк оплати покупцем товару не може бути більше 10 банківських днів з дня отримання покупцем відповідного рахунку-фактури (п.4.2. договору).
За умовами п.п.5.1., 5.2. договору товар повинен передаватись у власність покупця партіями згідно його заявок (тобто партією є кількість товару, зазначена у конкретній заявці по конкретному місцю та терміну поставки). Кожна заявка повинна обов'язково містити інформацію про найменування, кількість та термін поставки товару. Дострокова поставка дозволяється лише за згодою покупця.
Конкретні терміни поставок вказуються безпосередньо у заявках та будуть визначатися з урахуванням графіку роботи структурних підрозділів покупця.
Згідно п.5.4. договору, приймання товару здійснюється на території покупця (відокремлених структурних підрозділах покупця, на які постачається товар) за кількістю та якістю.
За кількістю - на підставі актів приймання-передачі товару та видаткових накладних, які підписуються уповноваженими особами відокремлених структурних підрозділів покупця та відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (затв. постановою Держарбітражу СРСР від 15 червня 1965р. №П-6) (із змінами від 29.12.1973р. та 14.11.1974р.).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.15р., але у будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов'язань сторонами (п.10.1. договору в редакції додаткової угоди №5 від 29.12.14р.).
Договір та додаткові угоди до нього підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.
13.01.14р. сторонами договору підписана специфікація №1 на поставку товару, якою визначені найменування, кількість, філія-отримувач, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару, яка складає 81256,20грн. з ПДВ.
Специфікація підписана представниками сторін договору та з боку постачальника (відповідача) скріплена печаткою юридичної особи.
Постачальник (відповідач) на оплату вартості обумовленого вказаною специфікацією товару (колектор випускний 0210.85.000-4 в кількості 1 шт., електропневмовентіль ВВ32 в кількості 4 шт., електрогідровентіль 55 335Д-00 в кількості 1 шт., манжета на восьмипозиційний прилад 1.1-40х60-1 в кількості 1 шт.) виставив рахунок-фактуру №11 від 30.01.14р. на суму 42860,40грн.
10.04.14р. позивач перерахував на рахунок відповідача 42860,40грн. в якості оплати за товар згідно рахунку №11 від 30.01.14р., що підтверджується копією банківської виписки, наявною в матеріалах справи.
Проте, як зазначає позивач, відповідачем поставку товару не здійснено, у зв'язку з чим позивач 12.03.18р. направив на адресу відповідача лист-вимогу №1131 від 07.03.18р. щодо повернення попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 42860,40грн.
У відповідь на вказаний лист-вимогу, відповідач листом №04/03-2018 від 21.03.18р. повідомив, що товар був відвантажений та вимога щодо повернення оплати є безпідставною.
За твердженнями позивача вказане не відповідає дійсності, відповідачем товар не поставлений, сплачені кошти попередньої оплати у розмірі 42860,40грн. не повернуті.
Таким чином, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 42860,40грн.
Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного:
Внаслідок укладення договору №08/10/3 від 08.10.12р. з додатковими угодами до нього між сторонами згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Разом з тим, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до п.п.5.1., 5.2. договору товар повинен передаватись у власність покупця партіями згідно його заявок (тобто партією є кількість товару, зазначена у конкретній заявці по конкретному місцю та терміну поставки). Кожна заявка повинна обов'язково містити інформацію про найменування, кількість та термін поставки товару. Дострокова поставка дозволяється лише за згодою покупця.
Конкретні терміни поставок вказуються безпосередньо у заявках та будуть визначатися з урахуванням графіку роботи структурних підрозділів покупця.
При цьому, матеріали справи не містять доказів узгодження сторонами термінів, протягом яких відповідач мав поставити позивачу товар, який визначений у специфікації №1 від 13.01.14р. та рахунку №11 від 30.01.14р.
Доказів звернення позивача з заявкою до відповідача щодо постачання спірного товару, всупереч вимог ст.ст.13, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, до матеріалів справи не надано.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що заявка на поставку продукції на адресу відповідача не направлялась.
За приписом ст.693 Цивільного кодексу України покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю.
Виходячи з того, що позивачем не надано доказів звернення до відповідача з відповідною заявкою щодо термінів постачання спірного товару, суд дійшов висновку про відсутність з боку відповідача порушення зобов'язання щодо строків поставки товару та як наслідок, відсутність правових підстав для стягнення з останнього суми попередньої оплати у розмірі 42860,40грн.
Відповідно до ст.13Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.12, 13, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства “Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” м.Київ до Приватного підприємства “Фонд”, м.Костянтинівка, Донецька область про стягнення 42860,40грн., відмовити у повному обсязі.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 22.01.19р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 22.01.19р.
Суддя М.О. Лейба