вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.01.2019м. ДніпроСправа № 904/5218/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Кандиби Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Лужанської Валентини Віталіївни, м. Одеса
до Фізичної особи-підприємця Гончарука Володимира Віліявича, м. Кам'янське Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості в сумі 236 854 грн. 95 коп. за договором оренди від 13.06.2017 № Ф13/06/17-ак
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Фізична особа-підприємець Лужанська Валентина Віталіївна звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 05.11.2018 № 5/11, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Гончарука Володимира Віліявича заборгованість в сумі 236 854 грн. 95 коп., з яких: 108 231 грн. 50 коп. - основний борг, 12 997 грн. 11 коп. - пеня, 108 231 грн. 50 коп. - штраф за затримку платежів на строк більше 30 днів, 2 294 грн. 84 коп. - 3% річних, 5 100 грн. 00 коп. - витрати, пов'язані з поверненням об'єкту оренди з орендного користування, відповідно до умов договору оренди від 13.06.2017 № Ф13/06/17-ак.
Ухвалою господарського суду від 22.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 18.12.2018.
У судовому засіданні 18.12.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі; надав оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду; надав клопотання про подальший розгляд справи без участі представника позивача за наявними матеріалами справи.
Ухвалою господарського суду від 18.12.2018 за письмовою згодою позивача закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 15.01.2018.
У призначені засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив та не надав витребувані судом документи.
На адресу суду повернулися конверти з ухвалами від 22.11.2018 та від 18.12.2018, що направлялись на адресу відповідача, з відмітками відділення поштового зв'язку «Повернуто за закінченням строку зберігання».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Господарський суд зазначає, що ухвали суду направлялися відповідачу за адресою, яка значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг від 21.11.2018).
За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки за вказаних вище підстав, він вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи належним чином.
Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Позивач у судове засідання 15.01.2018 не з'явився.
Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку із неявкою сторін, рішення прийнято без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
13.06.2017 між Фізичною особою-підприємцем Лужанською Валентиною Віталіївною (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Гончаруком Володимиром Віліявичем (орендар) укладено договір оренди № Ф13/06/17-ак (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю у строкове платне користування наступне майно (надалі іменується «об'єкт оренди»): рефрижераторний контейнер GESU 9063410 - 2000р., за адресою: м. Одеса, вул.. Промислова, 41.
Повна вартість одного орендованого рефрижераторного контейнера дорівнює 183 050 (сто вісімдесят три тисячі п'ятдесят) гривень, 00 копійок, що на момент підписання цього договору є еквівалентом 7000 (сім тисяч доларів США, 00 центів по курсу готівкового продажу "ПриватБанку" на день підписання цього Договору, який складає 26 грн.15 коп. за один долар США, зазначеним на офіційному сайті: //privatbank/ua// (п.1.1. договору).
Об'єкт оренди має використовуватись у відповідності до його цільового призначення, а саме - для складського зберігання товару (п. 1.2 договору).
Об'єкт оренди передається в орендне користування протягом трьох днів з моменту укладання цього Договору, шляхом підписання Акта приймання -. передачі, який підписується Сторонами та є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.3 договору).
Об'єкт оренди повертається з орендного користування протягом трьох днів з моменту закінчення дії цього Договору, про що Сторонами оформляється Акт приймання - передачі, який підписується Сторонами та є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.4 договору).
У п. 3.1 договору сторони узгодили, що вартість оренди одного рефрижераторного контейнера протягом 1 місяця дорівнює 7 845 (сім тисяч вісімсот сорок п'ять) гривень, 00 копійок, що на момент підписання цього Договору є еквівалентом 300 (триста) доларів США, 00 центів по курсу готівкового продажу «ПриватБанку» на день підписання цього Договору, який складає 26 грн. 15 коп. за один долар США, зазначеним на офіційному сайті: //privatbank/ua//.
Орендна плата встановлюється та сплачується в гривнях, згідно виставленого рахунку, виходячи з формули: Оп=300*К,де:
- Оп - орендна плата;
- К - курс готівкового продажу долара СІНА (на дату проведення оплати за гривні) за даними «ПриватБанку», зазначеним на офіційному сайті: //privatbank/ua//.
Відповідно до п. 3.4 договору орендна плата нараховується в порядку та у розмірі, передбаченому цим Договором за весь період перебування об'єкта оренди в користуванні орендаря, тобто з моменту підписання Акту приймання - передачі об'єкта оренди у користування орендарю до підписання Акту приймання-передачі (повернення) об'єкта оренди з орендного користування орендодавцю.
За умовами п. 3.5 договору орендар зобов'язаний самостійно на підставі Договору сплачувати орендні платежі у порядку 100% передоплати не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного місяця в безготівковому порядку.
Згідно із п. п. 4.1, 4.2 договору в випадку порушення договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістам цього договору.
У п. 4.8 договору сторони узгодили, що у разі порушення орендарем умов цього договору, а також порушення умов експлуатації об'єкта оренди, яке може призвести до значного пошкодження, знищення об'єкту оренди, орендодавець має право в односторонньому порядку достроково припинити дію цього договору, про що повідомляє орендаря у письмовій формі. Договір є припиненим а моменту вручення орендарю зазначеного повідомлення.
Згідно із п.п. 6.1, 6.2, 6.3 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк дії договору починає свій перебіг у момент визначений у п. 6.1. цього договору та закінчується 31.12.2017 року. У випадку, коли жодна зі сторін за 20 днів до закінчення строку дії договору не направить на адресу іншої сторони письмову вимогу про припинення його дії, то договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік (з 01.01. по 31.12.) на тих самих умовах, без будь-яких застережень. Закінчення строку цього договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору, а також від повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду визначене умовами договору майно, про що сторонами складено акт приймання -передачі від 13.06.2017 (а.с. 15).
Позивач виставив до сплати відповідачу наступні рахунки:
- рахунок на оплату № 42 від 30.06.2017 на суму 4 808 грн. 00 коп. за оренду рефрижераторного контейнера 40 фут GESU 9063410 - 2000р з 17.07.2017 по 31.07.2017;
- рахунок на оплату № 43 від 31.07.2017 на суму 7 815 грн. 00 коп. за оренду рефрижераторного контейнера 40 фут GESU 9063410 - 2000р з 01.08.2017 по 31.08.2017;
- рахунок на оплату № 44 від 31.08.2017 на суму 7 686 грн. 00 коп. за оренду рефрижераторного контейнера 40 фут GESU 9063410 - 2000р з 01.09.2017 по 30.09.2017;
- рахунок на оплату № 45 від 29.09.2017 на суму 7 920 грн. 00 коп. за оренду рефрижераторного контейнера 40 фут GESU 9063410 - 2000р з 01.10.2017 по 31.10.2017;
- рахунок на оплату № 46 від 31.10.2017 на суму 8 085 грн. 00 коп. за оренду рефрижераторного контейнера 40 фут GESU 9063410 - 2000р з 01.11.2017 по 30.11.2017;
- рахунок на оплату № 47 від 30.11.2017 на суму 8 085 грн. 00 коп. за оренду рефрижераторного контейнера 40 фут GESU 9063410 - 2000р з 01.12.2017 по 31.12.2017;
- рахунок на оплату № 48 від 29.12.2017 на суму 8 505 грн. 00 коп. за оренду рефрижераторного контейнера 40 фут GESU 9063410 - 2000р з 01.01.2018 по 31.01.2018;
- рахунок на оплату № 19 від 31.0.2018 на суму 8 415 грн. 00 коп. за оренду рефрижераторного контейнера 40 фут GESU 9063410 - 2000р з 01.02.2018 по 28.02.2018;
- рахунок на оплату № 20 від 28.02.2018 на суму 8 130 грн. 00 коп. за оренду рефрижераторного контейнера 40 фут GESU 9063410 - 2000р з 01.03.2018 по 31.03.2018;
- рахунок на оплату № 21 від 30.03.2018 на суму 7 860 грн. 00 коп. за оренду рефрижераторного контейнера 40 фут GESU 9063410 - 2000р з 01.04.2018 по 30.04.2018;
- рахунок на оплату № 22 від 30.04.2018 на суму 7 875 грн. 00 коп. за оренду рефрижераторного контейнера 40 фут GESU 9063410 - 2000р з 01.05.2018 по 31.05.2018;
- рахунок на оплату № 23 від 31.05.2018 на суму 7 845 грн. 00 коп. за оренду рефрижераторного контейнера 40 фут GESU 9063410 - 2000р з 01.06.2018 по 30.06.2018;
- рахунок на оплату № 24 від 29.06.2018 на суму 7 890 грн. 00 коп. за оренду рефрижераторного контейнера 40 фут GESU 9063410 - 2000р з 01.07.2018 по 31.07.2018;
- рахунок на оплату № 25 від 31.07.2018 на суму 8 070 грн. 00 коп. за оренду рефрижераторного контейнера 40 фут GESU 9063410 - 2000р з 01.08.2018 по 31.08.2018;
- рахунок на оплату № 30 від 31.08.2018 на суму 7 087 грн. 50 коп. за оренду рефрижераторного контейнера 40 фут GESU 9063410 - 2000р з 01.09.2018 по 25.09.2018.
Як зазначає позивач, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань оренду плату сплачував несвоєчасно та не у повному обсязі, сплативши на користь позивача 13.07.2017 7 845 грн. 00 коп., у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 108 231 грн. 50 коп.
04.06.2018 позивач направив відповідачу для звіряння та підписання Акт звірки взаємних розрахунків за період липень 2017 - травень 2018 (а.с. 31, 32, 33). Проте, підписаний з боку відповідача акт звірки позивачу повернутий не був.
Позивач стверджує, що 27.09.2018 направив відповідачу претензію від 26.09.2018 № 260918-О1 з Актами звірки взаємних розрахунків за період 2017-2018 та розрахунком сум, що підлягають сплаті за договором оренди № Ф13/06/17-ак від 13.06.2017 (а.с. 32-35, 37, 38). Але у зв'язку технічною помилкою, в переліку опису вкладень поштового відправлення від 27.09.2018 не було зазначено документ під назвою «претензія». Тому, для забезпечення додержання вимог досудового врегулювання спору та для забезпечення наявності доказів проведення досудового врегулювання спору, 23.10.2018 вказана претензія із додатками направлена на адресу відповідача повторно (а.с. 36).
У зазначеній претензії від 26.09.2018 № 260918-О1 позивач, крім іншого, повідомив відповідача про дострокове припинення спірного договору в односторонньому порядку за ініціативи орендодавця на підставі п. 4.8 договору, у зв'язку із порушенням орендарем умов договору в частині своєчасного внесення орендної плати.
За умовами п.4.4 договору у разі прострочення виплати орендної плати орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
Згідно із п. 4.5 договору за затримку платежів на строк більше 30 днів орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі простроченої місячної орендної плата передбаченої п. 3.1 цього договору.
За розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача пеня за загальний період з 05.11.2017 по 05.11.2018 у загальному розмірі 12 997 грн. 11 коп. та штраф за затримку платежів на строк більше 30 днів у загальній сумі 108 231 грн. 50 коп.
Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 2 294 грн. 84 коп. за загальний період з 05.08.2017 по 05.11.2018.
За умовами п. 4.7 договору у разі повернення об'єкта оренди орендодавцю без належного очищення, нейтралізації стороннього запаху, орендар зобов'язується оплатити орендодавцю вартість робіт з очищення об'єкта оренди та / нейтралізації запахів, яка дорівнює 800 грн.
Позивач стверджує, що оскільки об'єкт оренди був повернутий з орендного користування шляхом його звільнення від майна відповідача та проведення його очистки, це спричинило для позивача додаткові витрати, які складаються з вартості витрат на вивезення відходів в сумі 4 300 грн. 00 коп. та вартості робіт з очищення об'єкта оренди та нейтралізації запахів на суму 800 грн. 00 коп., як це передбачено п. 4.7 договору.
На підтвердження вищевказаних витрат позивач надав договір про вивезення будівельних та великогабаритних відходів № 9573/1/00/0/С від 29.08.2018, платіжне доручення № 32 від 03.09.2018 та акт виконаних робіт від 26.09.2018 (а.с. 40-42, 43, 44).
Заборгованість відповідача підтверджується: договором, копіями рахунків на оплату, обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.
Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем сторонами до матеріалів справи не надано.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з положеннями ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 Цивільного кодексу України).
За приписами ч. 2 ст. 762 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог передбачених ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором,
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням умов п. 3.5 договору строк виконання відповідачем зобов'язань зі сплати орендної плати є таким, що настав.
Отже, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язання по своєчасному і в повному обсязі внесенню орендної плати, господарський суд дійшов висновку про стягнення заборгованості по орендній платі.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за спірним договором належним чином не виконав, орендну плату не сплатив, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 108 231 грн. 50 коп.
Будь-яких документів на підтвердження відсутності заборгованості відповідач до матеріалів справи не надав, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 108 231 грн. 50 коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 3% річних судом порушень чинного законодавства та умов договору не встановлено.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, з урахуванням дати виникнення у відповідача зобов'язання оплатити орендну плату на користь позивача (100% передплата не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного місяця), останній набув право вимагати оплату заборгованості з урахуванням штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання з 06 числа кожного місяця, в якому були надані послуги оренди.
Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені з 05 числа місяця, наступного за розрахунковим у спірному періоді, без урахування приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Згідно перерахунку, виконаному господарським судом до стягнення з відповідача підлягає пеня у загальному розмірі 11 430 грн. 57 коп., а саме:
- на суму 7920 грн. 00 коп. за період з 05.11.2017 (початок визначено позивачем у розрахунку) по 05.04.2018 (з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України) у розмірі 999 грн. 87 коп.;
- на суму 8 085 грн. 00 коп. за період з 05.12.2017 (початок визначено позивачем у розрахунку) по 06.05.2018 (з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України) у розмірі 1 074 грн. 75 коп.;
- на суму 8 085 грн. 00 коп. за період з 05.01.2018 (початок визначено позивачем у розрахунку) по 05.06.2018 (з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України) у розмірі 1 105 грн. 98 коп.;
- на суму 8 505 грн. 00 коп. за період з 05.02.2018 (початок визначено позивачем у розрахунку) по 06.07.2018 (з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України) у розмірі 1 192 грн. 56 коп.;
- на суму 8 415 грн. 00 коп. за період з 05.03.2018 (початок визначено позивачем у розрахунку) по 06.08.2018 (з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України) у розмірі 1 220 грн. 75 коп.;
- на суму 8 130 грн. 00 коп. за період з 05.04.2018 (початок визначено позивачем у розрахунку) по 03.09.2018 (з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України) у розмірі 1 162 грн. 92 коп.;
- на суму 7 860 грн. 00 коп. за період з 05.05.2018 (початок визначено позивачем у розрахунку) по 04.10.2018 (з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України) у розмірі 1 144 грн. 33 коп.;
- на суму 7 875 грн. 00 коп. за період з 05.06.2018 (початок визначено позивачем у розрахунку) по 03.11.2018 (з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України) у розмірі 1 152 грн. 12 коп.;
- на суму 7 845 грн. 00 коп. за період з 05.07.2018 (початок визначено позивачем у розрахунку) по 05.11.2018 (визначено позивачем у розрахунку) у розмірі 943 грн. 98 коп.;
- на суму 7 890 грн. 00 коп. за період з 05.08.2018 (початок визначено позивачем у розрахунку) по 05.11.2018 (визначено позивачем у розрахунку) у розмірі 716 грн. 58 коп.;
- на суму 8 070 грн. 00 коп. за період з 05.09.2018 (початок визначено позивачем у розрахунку) по 05.11.2018 (визначено позивачем у розрахунку) у розмірі 493 грн. 04 коп.;
- на суму 7 087 грн. 50 коп. за період з 05.10.2018 (початок визначено позивачем у розрахунку) по 05.11.2018 (визначено позивачем у розрахунку) у розмірі 223 грн. 69 коп.
У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідачем допущено затримку внесення орендних платежів у спірному періоді на строк більше 30 днів, у зв'язку із чим вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу, передбаченого умовами п. 4.5 договору, на суму 108 231 грн. 50 коп., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також обґрунтованими та доведеними господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача вартості робіт з очищення об'єкта оренди та нейтралізації запахів на суму 800 грн. 00 коп., як це передбачено п. 4.7 договору, оскільки доводи позивача щодо повернення об'єкту оренди без належного очищення, відповідач на час судового розгляду справи не спростував.
Водночас, господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 4 300 грн. 00 коп., що складають вартість оплачених позивачем робіт з вивезення великогабаритних відходів, відповідно до умов договору про вивезення будівельних та великогабаритних відходів № 9573/1/00/0/С від 29.08.2018, укладеного між позивачем (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Авербух Ольгою Анатоліївною (виконавець).
Так на підтвердження понесення витрат на суму 4 300 грн. 00 коп. позивачем до матеріалів справи надані копія вищевказаного договору, копію платіжного доручення № 32 від 03.09.2018 про сплату позивачем на користь ФОП Авербух О.А. грошових коштів в сумі 4 300 грн. 00 коп. із призначенням платежу: «оплата за вивоз відходів ззгідно. Рах. № АМФР-004377 від 23.08.2018р. Без ПДВ»,а також копію акту виконаних робіт з вивезення будівельних та великогабаритних відходів за договором № 9573/1/00/0/С від 29.08.2018, що датований 26.09.2018, відповідно до змісту якого виконавець за період з 01.09.2018 по 30.09.2018 вивіз будівельні та великогабаритні відходи, що віднесені до 4 класу небезпеки у кількості: контейнер об'ємом 30 куб.м. (а.с. 40-42, 43, 44).
Дослідивши вищевказані докази, господарський суд констатує, що з наданих позивачем документів неможливо встановити, що ФОП Лужанська В.В. понесла додаткові витрати на заявлену суму саме у зв'язку із вивезенням відходів зі спірного об'єкту оренди - рефрижераторного контейнеру GESU 9063410 - 2000р., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 41. Будь-які посилання на це надані позивачем документи не місять. У зв'язку із чим господарський суд доходить висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог у цій частині.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору оренди та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 108 231 грн. 50 коп. основного боргу, 11 430 грн. 57 коп. пені, 108 231 грн. 50 коп. штрафу за затримку платежів на строк більше 30 днів, 2 294 грн. 84 коп. 3% річних та 800 грн. 00 коп. витрат з очищення об'єкта оренди та нейтралізації запахів - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У решті позовних вимог слід відмовити.
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гончарука Володимира Віліявича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця Лужанської Валентини Віталіївни (АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_2) 108 231 грн. 50 коп. (сто вісім тисяч двісті тридцять одну грн. 50 коп.) основного боргу, 11 430 грн. 57 коп. (одинадцять тисяч чотириста тридцять грн.. 57 коп.) пені, 108 231 грн. 50 коп. (сто вісім тисяч двісті тридцять одну грн. 50 коп.) штрафу, 2 294 грн. 84 коп. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн.. 84 коп.) 3% річних, 800 грн. 00 коп. (вісімсот грн.. 00 коп.) витрат з очищення об'єкта оренди та нейтралізації запахів, 3 464 грн. 83 коп. (три тисячі чотириста шістдесят чотири грн..83 коп.) витрат по сплаті судового збору.
У решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Суддя І.А. Рудь
Повне рішення складено 23.01.2019