вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.01.2019
м. Дніпро
Справа № 904/4971/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20; ідентифікаційний код 00130872) в особі ДТЕК Запорізька ТЕС (71503, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, 95; ідентифікаційний код 38024583)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ КЕЙТЕРІНГ" (52005, смт. Слобожанське Дніпропетровської області, вул. Теплична, буд. 31, прим. 5; ідентифікаційний код 37620285)
про стягнення 10 023 грн. 61 коп.
Без виклику (повідомлення) учасників справи
Позивач - Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" в особі ДТЕК Запорізька ТЕС звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№4901/18 від 05.11.2018р.) про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ КЕЙТЕРІНГ" 10 023 грн. 61 коп., що складає 9 057 грн. 93 коп. - заборгованості за електроенергію, поставлену на підставі Договору №1152-ДЭ-ЗаТЭС купівлі-продажу (поставки) теплової енергії від 01.02.2017р., 784 грн. 93 коп. - пені, 66 грн. 01 коп. - 3% річних, 114 грн. 74 коп. - інфляційних втрат.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2018р. позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачем подано заяву (вх.№50578/18 від 20.11.2018р.) про усунення недоліків, та виконання вимог ухвали суду від 09.11.2018р. у справі № 904/4971/18.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у відзиві (вх.№54585/18 від 12.12.2018р.) на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що: - договір припинив свою дію з 29.06.2018р., оскільки після цього сторонами не було підписано жодних додаткових угоди на продовження строку його дії; - додаткова угода №6, якою строк договору начебто продовжується до 30.09.2018р., та які позивач в якості доказу долучив до позовної заяви, не була підписана зі сторони відповідача; - строк дії договору було подовжено лише до 28.06.2018р., акт №06-18 про постачання теплової енергії за червень 2018р. на суму 3019,31 грн. було підписано сторонами у відповідності до умов договору; - на виконання умов договору було сплачено 3019,31 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 31.10.2018р. №4657; - акти за липень, серпень, вересень 2018 року не сплачувались через відсутність діючого та підписаного сторонами договору; - на сьогоднішній день підстав для виникнення зобов'язань у відповідача по оплаті актів №07-18, №08-18, №09-18 про постачання теплової енергії немає; - зобов'язання за договором виконані у повному обсязі, а договір припинив свою дію, що не дає підстав позивачеві вимагати виконання зобов'язань, яких не існує.
Позивач у відповіді (вх.№56482/18 від 26.12.2018р.) на відзив на позовну заяву просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 6 038 грн. 62 коп., у зв'язку із сплатою акту від 31.07.2018р. про постачання теплової енергії за липень 2018 року на суму 3 019 грн. 31 коп., 784 грн. 93 коп. - пені, 66 грн. 01 коп. - річних, 114 грн. 74 коп. - інфляційних втрат, та зазначає наступне: - 27.06.2018р. за вих.№1875/6600, 18.09.2018р. за вих.№2808/6600, 29.10.2018р. за вих.№3254-6600 на адресу відповідача направлені проекти додаткової угоди №6 від 27.06.2018р., додаткової угоди №7 від 16.09.2018р. та додаткової угоди від 01.10.2018р. до договору купівлі-продажу теплоенергії №1152-ДЄ-ЗаТЄС від 01.02.2017р., які відповідач, без пояснення причин, тримає у себе; - згідно з пунктом 8.1 договору, якщо жодна із сторін не заявить про бажання розірвати договір не менш ніж за 15 днів до моменту закінчення терміну договору, то договір пролонгується на кожний наступний рік; - від відповідача жодних заяв про розірвання договору не надходило; - зобов'язання за договором виконані повністю, що підтверджується підписаними актами про постачання теплової енергії; - 23.11.2018р. від відповідача надійшла оплата в сумі 3019,31 грн.; - акт від 31.07.2018р. про постачання теплової енергії за липень 2018 року на суму 3019,31 грн. сплачений в повному обсязі; - тобто, відповідачем здійснена фактична дія щодо виконання умов договору від 01.02.2017р. №1152-ДЄ-ЗаТЄС.
Від відповідача заперечення на відповідь на відзив не надійшли.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
01.12.2017р. між позивачем - Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", як постачальником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ КЕЙТЕРІНГ", як споживачем, було укладено договір №1152-ДЭ-ЗаТЭС купівлі-продажу (поставки) теплової енергії (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується своєчасно поставити споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується своєчасно здійснити оплату за теплову енергію за встановленим договором цінами та в строки, на умовах даного договору; код відповідно УКТ-ВЭД/ГКПУ.
Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 30.06.2017р. та пролонгується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявить про своє бажання розірвати договір не менш ніж за 15 днів до моменту закінчення строку договору; дата початку поставки теплової енергії по договору встановлюється сторонами з 01.02.2017 року (пункт 8.1 Договору).
У відповідності до статті 631 Цивільного кодексу України, сторони, обумовлюють, що умови договору розповсюджуються на умови між сторонами, які виникли до його укладення, а саме з дати початку поставки теплової енергії, вказаної в пункті 8.1 Договору (пункт 8.5 Договору).
Додатковою угодою від 01.07.2017р. №1 до Договору, укладеною між сторонами, дійшли згоди про наступне: "У відповідності до статей 651, 653, 654 Цивільного кодексу України сторони за договором дійшли до взаємної згоди про продовження строку дії договору до 30 вересня 2017 року.".
Додатковою угодою від 29.09.2017р. №2 до Договору, укладеною між сторонами, дійшли згоди про наступне: "У відповідності до статей 651, 653, 654 Цивільного кодексу України сторони за договором дійшли до взаємної згоди про продовження строку дії договору до 31 грудня 2017 року.".
Додатковою угодою від 27.12.2017р. №3 до Договору, укладеною між сторонами, дійшли згоди про наступне: "У відповідності до статей 651, 653, 654 Цивільного кодексу України сторони за договором дійшли до взаємної згоди про продовження строку дії договору до 31 березня 2018 року.".
Додатковою угодою від 30.03.2018р. №4 до Договору, укладеною між сторонами, дійшли згоди про наступне: "У відповідності до статей 651, 653, 654 Цивільного кодексу України сторони за договором дійшли до взаємної згоди про продовження строку дії договору до 31 травня 2018 року.".
Додатковою угодою від 30.05.2018р. №5 до Договору, укладеною між сторонами, дійшли згоди про наступне: "У відповідності до статей 651, 653, 654 Цивільного кодексу України сторони за договором дійшли до взаємної згоди про продовження строку дії договору до 28 червня 2018 року.".
Позивачем також надано до суду проект Додаткової угоди від 20.06.2018р. №6 до Договору, згідно якої зазначено наступне: "У відповідності до статей 651, 653, 654 Цивільного кодексу України сторони за договором дійшли до взаємної згоди про продовження строку дії договору до 30 вересня 2018 року.".
Як вбачається вказаний проект Додаткової угоди від 20.06.2018р. №6 до Договору підписано тільки стороною позивача.
Зміни та доповнення до договору оформляються додатковими угодами, підписуються сторонами та є невід'ємною частиною договору з моменту набрання ним чинності (пункт 8.4 Договору).
Проте, як зазначалося вище, умовами пункту 8.1 Договору передбачена пролонгація Договору на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявить про своє бажання розірвати договір не менш ніж за 15 днів до моменту закінчення строку договору.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог зазначеної процесуальної норми не надав доказів в підтвердження того, що ним заявлено позивачу про своє бажання розірвати Договір.
За приписами пункту 8.3 Договору закінчення строку дії договору або розірвання договору не звільняє споживача від зобов'язання повного розрахунку за спожиту теплову енергію.
Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Договору тариф на теплову енергію складає: 334,67 грн./Гкал, крім того, ПДВ 20% - 68,93 грн., всього з урахуванням ПДВ 20% - 413,60 грн./Гкал на підставі Постанови Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №2636 від 22.10.2015р.; якщо об'єм споживання теплової енергії не дорівнює 1 Гкал, до розрахунку приймається вказаний тариф без урахування ПДВ, а податок на додану вартість розраховується постачальником з урахуванням загального об'єму споживання споживачем за розрахунковий період.
Підпунктом 4.4.1 Договору передбачено, що постачальник зобов'язаний, зокрема, забезпечити своєчасну поставку теплової енергії відповідної якості, відповідно до законодавства та умовам договору.
Сторони дійшли згоди, що споживач здійснює щомісячну оплату вартості теплової енергії на підставі Акту поставки теплової енергії за відповідний період шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Відособленого підрозділу "Запорізька теплова електрична станція" Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", вказаний в розділі 10 договору (пункт 3.2 Договору).
На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію у період з червня 2018р. по вересень 2018р. на загальну суму 12 077 грн. 24 коп., про що свідчать наступні акти:
- акт від 30.06.2018р. №06-18 про постачання теплової енергії за червень 2018р. на суму 3 019 грн. 31 коп. (а.с.23);
- акт від 31.07.2018р. №07-18 про постачання теплової енергії за липень 2018р. на суму 3 019 грн. 31 коп. (а.с.24);
- акт від 31.08.2018р. №08-18 про постачання теплової енергії за серпень 2018р. на суму 3 019 грн. 31 коп. (а.с.25);
- акт від 30.09.2018р. №09-18 про постачання теплової енергії за вересень 2018р. на суму 3 019 грн. 31 коп. (а.с.26), який споживачем (відповідачем) не підписаний.
Відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що ним не споживалася теплова енергія відповідно до умов Договору.
Підпунктом 4.2.12 Договору передбачено, що постачальник зобов'язаний, зокрема, в строк до 5 (п'ятого) числа кожного місяця, наступного за розрахунковим періодом, передати постачальнику підписаний та оформлений зі своєї сторони Акт поставки теплової енергії.
Згідно з пунктом 3.1 Договору оплата теплової енергії при наявності або відсутності засобів обліку теплової енергії здійснюється відповідно пункту 23 Правил.
Розрахунковим періодом оплати теплової енергії є календарний місяць; строк внесення платежу не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (пункт 3.3 Договору).
За змістом підпункту 4.2.1 Договору споживач зобов'язаний оплачувати за теплову енергію у встановленому договором порядку.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, відповідач повинен був остаточно розрахуватися за теплову енергію, спожиту - у червні 2018 року (акт від 30.06.2018р. №06-18) до 10.07.2018р.; - у липні 2018 року (акт від 31.07.2018р. №07-18) до 10.08.2018р.; - у серпні 2018 року (акт від 31.08.2018р. №08-18) до 10.09.2018р.; - у вересні 2018 року (акт від 30.09.2018р. №09-18) до 10.10.2018р.
Як вбачається відповідач за спожиту теплову енергію за червень 2018 року розрахувався у сумі 3 019 грн. 31 коп., про що свідчить копія платіжного доручення від 31.10.2018р. №4657, у зв'язку із чим заборгованості перед позивачем становить 9 057 грн. 93 коп.
З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача було спрямовано претензію (вимога про сплату) від 20.08.2018р. №2474/1000 щодо сплати грошових коштів, у якій позивач вимагав в триденний термін з моменту отримання цієї претензії погасити суму заборгованості у розмірі 9 057 грн. 93 коп. (а.с.27).
Вказану претензію було отримано відповідачем 29.08.2018р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.28).
При цьому, із долученої позивачем виписки по рахунку вбачається, що 23.11.2018р. відповідачем сплачено за спожиту у липні 2018 року теплову енергію у сумі 3 019 грн. 31 коп., тобто після звернення позивача з позовом до суду.
Оскільки, відповідачем частину суми основного боргу у розмірі 3 019 грн. 31 коп. було сплачено після звернення позивача з позовом до суду, тому провадження у справі у частині 3 019 грн. 31 коп. підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 038 грн. 62 коп.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем за договором відповідачем не надано.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Сторони несуть відповідальність за неналежне виконання умов договору, відповідно діючого законодавства та договору (пункт 5.1 Договору).
Відповідно до пункту 5.3 Договору у випадку прострочки проведення розрахунків, визначених пунктом 3.3 Договору, споживач зобов'язаний сплатити суму боргу по договору з урахуванням процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день користування грошовими коштами.
Отже, пеня згідно розрахунку становить 784 грн. 93 коп. (за загальний період прострочення з 11.07.2018р. по 31.10.2018р.).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 114 грн. 74 коп. (з серпня 2018 року по вересень 2018 року), а річні - 66 грн. 01 коп. (за загальний період прострочення з 11.07.2018р. по 31.10.2018р.).
Одночасно суд не погоджується з думкою відповідача, щодо припинення дії договору, у зв'язку із закінченням строку дії договору з огляду на таке.
Як зазначалося вище відповідно до пункту 8.1 Договору Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 30.06.2017р. та пролонгується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявить про своє бажання розірвати договір не менш ніж за 15 днів до моменту закінчення строку договору; дата початку поставки теплової енергії по договору встановлюється сторонами з 01.02.2017 року.
Відповідачем доказів в підтвердження надання позивачу - Акціонерному товариству "ДТЕК Дніпроенерго" в особі ДТЕК Запорізька ТЕС заяв про розірвання Договору не надано.
До того ж, відповідачем було здійснено оплату за теплову енергію по липень 2018р. (включно), тобто відповідачем фактично визнано споживання теплової енергії після червня 2018р.
З урахуванням викладеного з відповідача підлягає стягненню 6 038 грн. 62 коп. - заборгованості, 784 грн. 93 коп. - пені, 114 грн. 74 коп. - інфляційних нарахувань та 66 грн. 01 коп. - річних.
Щодо розподілу суми судового збору слід зазначити наступне.
Позивач у відповіді на відзив (вх.№56482/18 від 26.12.2018р.) просить стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 762 грн. 00 коп.
Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача; однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
За приписом частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, у зв'язку із тим, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір сплачений позивачем при зверненні з позовом до суду підлягає стягненню з відповідача у розмірі 1 762 грн. 00 коп.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Закрити провадження в частині стягнення у розмірі 3 019 грн. 31 коп. - заборгованості у справі за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20; ідентифікаційний код 00130872) в особі ДТЕК Запорізька ТЕС (71503, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, 95; ідентифікаційний код 38024583) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ КЕЙТЕРІНГ" (52005, смт. Слобожанське Дніпропетровської області, вул. Теплична, буд. 31, прим. 5; ідентифікаційний код 37620285) про стягнення 10 023 грн. 61 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЬЮ.ЕФ.ЕМ КЕЙТЕРІНГ" (52005, смт. Слобожанське Дніпропетровської області, вул. Теплична, буд. 31, прим. 5; ідентифікаційний код 37620285) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20; ідентифікаційний код 00130872) в особі ДТЕК Запорізька ТЕС (71503, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, 95; ідентифікаційний код 38024583) 6 038 (шість тисяч тридцять вісім) грн. 62 коп. - заборгованості, 784 (сімсот вісімдесят чотири) грн. 93 коп. - пені, 114 (сто чотирнадцять) грн. 74 коп. - інфляційних нарахувань, 66 (шістдесят шість) грн. 01 коп. - річних та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України,
23.01.2019р.