печерський районний суд міста києва
Справа № 757/28238/13-ц
07 грудня 2018 року Печерський районний суд міста Києва
у складі: головуючого судді - Писанця В.А.,
при секретарі судових засідань - Лапцун В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві скаргу публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» на постанову старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцової О.С. від 08 грудня 2016 року про повернення виконавчого листа стягувачу у виконавчому провадженні № 52320607, -
ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулось до суду із скаргою на постанову старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцової О.С. від 08 грудня 2016 року про повернення виконавчого листа стягувачу у виконавчому провадженні № 52320607, мотивуючи свої вимоги безпідставністю повернення виконавчого документу державним виконавцем без виконання.
30 серпня 2018 року відповідно до розпорядження № 457 у зв'язку з закінченням повноважень судді Гладун Х.А., вказану справу було передано на повторний автоматичний розподіл та визначено суддю Писанця В.А.
Будучи належним чином повідомленими стягувач, боржник та державний виконавець в судове засідання не з'явилися, представник боржника направив до суду заяву про розгляд скарги за його відсутності, інших заяв або клопотань з процесуальних питань до суду не надходило, що з урахуванням приписів ч. 2 ст. 450 ЦПК України не є перешкодою для розгляду скарги, а відтак суд, вивчивши подану скаргу, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Даючи оцінку доводам скарги про неправомірність оскаржуваної постанови, суд керується відповідними нормами Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII.
Так, відповідно до положень ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Судом встановлено, що заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 26 березня 2014 року задоволено позов та стягнуто з ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 151 958,36 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 14 листопада 2013 року становить 1 214 603,17 грн., пеню за несвоєчасне погашення за кредитним договором в сумі 571 989,91 грн. та судовий збір у розмірі 3 441,00 грн.
01 вересня 2014 року представнику стягувача по виконанню вказаного рішення суду видано виконавчий лист, який пред'явлено до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Постановою державного виконавця Кравцової О.С. від 08 грудня 2016 року повернуто стягувачу виконавчий лист № 757/28238/13-ц, виданий 01 вересня 2014 року Печерським районним судом міста Києва.
З постанови державного виконавця вбачаються встановлені ним обставини щодо того, що згідно відповіді ДФС України: інформація стосовно боржника - фізичної особи щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку на ДРФО відсутня; відповідно до відповіді ДФС України: інформація про номери рахунків, відкритих у банках інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями до ДФС України від відкритих фінансових установ не надходила. З відповіді Регіонального сервісного центру МВС України в місті Києві та даних АІС «Автомобіль» міста Києва транспортних засобів за боржником не зареєстровано. Виходом державного виконавця за адресою боржника - боржника та майна на яке можливе звернення стягнення не розшукано, про що складено акт. Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно - нерухоме майно за боржником не зареєстровано. За таких умов у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону № 1404-VIII заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Державним виконавцем роз'яснено, що повернення виконавчого документа стягувачу згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII не позбавляє стягувача права повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання в строки визначені ст. 12 зазначеного Закону.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи, як передбачено частиною першою статті 447 ЦПК України.
Виходячи з вищевикладеного, матеріалами наданими суду стверджується, що постанова державного виконавця про повернення виконавчого листа, винесена в межах повноважень державного виконавця, а право заявника не було порушено, а відтак суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 1-19, 23, 76-89, 95, 351, 352, 447-453 ЦПК України, суд, -
Відмовити публічному акціонерному товариству «ВіЕйБі Банк» у задоволенні скарги на постанову старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцової О.С. від 08 грудня 2016 року про повернення виконавчого листа стягувачу у виконавчому провадженні № 52320607.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 15 січня 2019 року.
Суддя В. А. Писанець