Тарутинський районний суд Одеської області
Справа №514/1891/18
Провадження по справі № 2-о/514/4/19
21 січня 2019 року смт Тарутине
Тарутинський районний суд Одеської області у складі
головуючого судді Кравченко П.А.
при секретарі Мельниченко Н.М.
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Рівненської сільської ради Тарутинського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла її мати. З березня 1993 року після смерті матері, вони із рідною сестрою ОСОБА_2 стали проживати разом із бабусею у зв'язку із похилим віком та незадовільним станом здоров'я її бабусі ОСОБА_3 та по час її смерті вона постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_5 року померла її бабуся ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно а саме: земельну ділянку площею 3,28 га, розташовану на території Рівненської сільської ради Тарутинського району Одеської області, яка належала померлої на підставі Державного акта на праві приватної власності на землю серії НОМЕР_1. Заявник є онукою померлої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 року. За життя бабуся склала заповіт, яким заповіла її земельну ділянку (пай) розміром 3,28 га розташовану на території Рівненської сільської ради, яка належала її на підставі Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_1 та майновий пай в СВК «Рівненський» на суму 5497,00 грн., посвідчений секретарем Рівненської сільської ради Тарутинського району Одеської області та зареєстрований в реєстрі під №49.
ОСОБА_1 звернулася із заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області Давидової Н.Г. Але державним нотаріусом Давидовою Н.Г. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з тим, що заявник пропустила встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк для прийняття спадщини, тобто не вчинила дії передбачені ст. ст. 1268-1269 ЦК України, а саме: не подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори на протязі вищевказаного строку і не проживала постійно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
З метою прийняття спадщини, заявнику необхідно встановити факт її постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року, на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1
В судове засідання заявник не з'явилася, на адресу суду надійшла заява від заявника про розгляд справи за її відсутністю.
Представник заінтересованої особи Рівненської сільської ради Тарутинського району Одеської області - сільський голова, заперечень проти вимог заявника не має, про що надав на розгляд суду відповідну заяву.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року в с. Рівне Тарутинського району Одеської області померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2
Згідно з ч. 1 статті 1220 ЦК України внаслідок смерті особи або оголошення її померлою відкривається спадщина.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина.
Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
30.03.2005 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла ОСОБА_5 земельну ділянку (пай) розміром 3,28 га розташовану на території Рівненської сільської ради, яка належала її на підставі Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_1 та майновий пай в СВК «Рівненський» на суму 5497,00 грн., посвідчений секретарем Рівненської сільської ради Тарутинського району Одеської області та зареєстрований в реєстрі під №49. (а.с.10).
З свідоцтва про народження НОМЕР_3 вбачається, що прізвище ім'я по батькові російською мовою зазначено "ОСОБА_7" народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 року, її батьками є "ОСОБА_10" та "ОСОБА_3" (а.с.11).
18.10.1981 року прізвище "ОСОБА_7" (мати заявниці) уклала шлюб з "ОСОБА_6", який зареєстрований в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу за № 19 та змінила прізвище на «ОСОБА_7».
З свідоцтва про народження НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.7).
15.02.2006 року ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_8, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №3 та змінила прізвище на «ОСОБА_5» (а.с.8).
З копії свідоцтва про смерть НОМЕР_5 вбачається, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року (а.с.13).
Згідно довідки Рівненської сільської ради Тарутинського району Одеської області №534 від 12.06.2018 року, ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року, була зареєстрована на день смерті за адресою: АДРЕСА_2
Відповідно до довідки виданої Рівненською сільською радою Тарутинського району Одеської області №542 від 15.06.2018 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_9 дійсно проживали разом та здійснювали догляд за бабусею ОСОБА_3 до дня її смерті тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 року та проживали за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.15).
Крім того, факт постійного проживання підтверджується показами свідків (а.с. 22,23).
ОСОБА_1 звернулася із заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області Давидової Н.Г, але державним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з тим, що заявник пропустила встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк для прийняття спадщини, тобто не вчинила дії передбачені ст. ст. 1268-1269 ЦК України, а саме: не подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори на протязі вищевказаного строку і не проживала постійно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с.16).
Частинами 1 та 3 статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом, має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу не заявив про відмову від неї.
Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року « Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне місце проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами , у зв'язку з чим нотаріус відмовив в оформлені спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ч.2ст. 256 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
На підставі ст.ст. 1216, 1217, 1220, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 247, 258, 263-265, 273, 294, 315 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Рівненська сільська рада Тарутинського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом зі спадкодавцем ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року, на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_4
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено та підписано 21.01.2019 року.
Суддя П.А. Кравченко