Справа № 520/20069/18
Провадження № 2/520/721/19
22.01.2019 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.
за участю секретаря - Баранової Ю.О.
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
12 грудня 2018 року позивач звернулась з позовом до суду та просила ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який 27.09.2016 року було зареєстровано Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що складено актовий запис за № 1822. Після розірвання шлюбу змінити прізвище з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1». Стягнути з ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі 2000 грн., але не менш ніж розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
В обґрунтування свого позову посилається на те, що з 27.09.2016 року вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, в період якого народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач стверджує, що подружнє життя з відповідачем не склалось, причиною цього є різні погляди на життя, а також виникаючі між ними сварки та розбіжності по найважливішим життєвим питанням, втрачено почуття любові та поваги.
Також позивач стверджувала, що донька проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Вказує, що їй матеріально важко утримувати дитину, вона потребує матеріальної допомоги, з урахуванням того, що необхідно оплачувати витрати на харчування, розвиток, одяг та лікування. Крім того позивач стверджувала, що відповідач працездатний, фізично здоровий і може за своїм матеріальним станом надавати дитині допомогу.
Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.
Ухвалою судді від 14.12.2018 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти розірвання шлюбу та стягнення аліментів не заперечував, позовні вимоги визнав.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Частиною 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 27 вересня 2016 року Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 1822, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_3
В період вказаного шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області було складено актовий запис за № 1517.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов в частині розірвання шлюбу підлягає задоволенню тому, що родина фактично розпалася і її відновлення неможливе за обставин, зазначених позивачем у позовній заяві. Під час розгляду справи, судом також було встановлено, що у позивача відсутні які-небудь почуття до відповідача, їх шлюбний союз розпався та існує формально.
Згідно роз'яснень, які викладені у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюбі, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім"ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка - ОСОБА_2, та жінки - ОСОБА_1, й збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення. Примирення між сторонами неможливе. Спорів з приводу розподілу спільного майна подружжя немає.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Таким чином, в ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу і суд переконався у дійсному волевиявленні позивача.
Також судом враховується той факт, що один із членів сім'ї (чоловік чи жінка) або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України) й це право підлягає судовому захисту.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст.110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Враховуючи викладене та задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
На підставі вище викладеного, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.
Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105 СК України).
Що стосується позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання дитини, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд приймає до уваги той факт, що відповідач фізично здоровий, у зв'язку з чим повинен утримувати свого малолітнього сина.
При ухваленні рішення по справі суд керується Законом України «Про державний бюджет на 2019 рік» яким встановлено у 2019 році прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
Суд враховує положення закону про те, що позивач також має обов'язок утримувати дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отже, з урахування вищевказаного та беручи до уваги визнання відповідачем позову, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання малолітньої доньки в розмірі 2000 гривень.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне вимоги в цій часині також підлягають задоволенню, при цьому суд зауважує, що такий розмір стягуваних аліментів є розумним та не суперечитиме чинному законодавству, інтересам позивача, відповідача та неповнолітньої дитини.
У відповідності з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сума судового збору за подання позову в частині розірвання шлюбу у розмірі 704, 80 гривень.
Окрім того, згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючи те, що у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, необхідно оплату на користь держави судових витрат в розмірі 704, 80 гривень покласти на відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах оплати платежу за один місяць.
Керуючись ст. 141, 180, 181, 182, 184,191,192 Сімейного Кодексу України. ст.ст. 76-81, 141, 264, 265, 430, ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який 27.09.2016 року було зареєстровано Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що складено актовий запис за № 1822.
Після розірвання шлюбу позивачу змінити прізвище з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_2Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі 2000 грн., але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду - 12 грудня 2018 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, витрати по сплаті судового збору у розмірі 704, 80 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у сумі 704, 80 гривень.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси
Суддя Куриленко О. М.