Справа № 522/19920/18
21 січня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням судді Єршової Л.С.,
за участю секретаря судового засідання - Радзімовської Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшого сержанта поліції Хамутинського Василя Миколайовича, про визнання дій інспектора протиправними, скасування постанови серії ЕАВ №715016 від 05.11.2018 року та закриття справи про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 13.11.2018 року звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшого сержанта поліції Хамутинського Василя Миколайовича, у якому просить визнати дії інспектора щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП, протиправними; скасувати постанову ЕАВ №715016 від 05.11.2018 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП; закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позовна заява обґрунтована тим, що винесену відповідачем постанову слід скасувати, оскільки, на думку позивача, останній керував автомобілем з дотриманням правил дорожнього руху, а також, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Крім того, позивач також вказав на те, що відповідач позбавив його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Єршової Л.С. від 03 грудня 2018 року за вказаний адміністративний позов був прийнятий до розгляду та відкрито провадження з призначенням справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Окрім цього, відповідно до ухвали від 03.12.2018 року до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 5).
Позивач в судове засідання не з'явився, надавши заяву, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та слухати справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, що відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи. Відзив на позовну заяву відповідач не надавав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, сповіщався належним чином, про причини неявки суду не повідомив, пояснень по справі не надавав.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.
Суд встановив, 05 листопада 2018 року інспектором патрульної поліції 4-ї роти 4-го батальйону старшим сержантом поліції Хамутинським Василем Миколайовичем було винесено постанову серії ЕАВ №715016 про притягнення ОСОБА_1 за порушення п.8.4.ґ Правил дорожнього руху (ПДР) до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 255,00 грн.
Згідно з п. 8.4.ґ ПДР дорожні знаки поділяються на групи. Інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила.
У своїх позовних вимогах ОСОБА_1 вказує про те, що він, дійсно, 05.11.2018 року приблизно о 14 годині 35 хвилин, керував транспортним засобом марки BMW 525, державний номер НОМЕР_1, у м. Одесі вул. Сонячна, 1-а, однак Правил дорожнього руху не порушував, рухався відповідно до дорожнього знаку 5.16, та протилежне відповідачем не з'ясовано у повній мірі у урахуванням всіх обставин.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення .
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУАП України перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Згідно з ст. 222 КУАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Крім того, відповідно до положень пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУАП.
Згідно з ст. 245 КУАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, відповідно до ст. 283 КУпАП при винесенні постанови інспектором патрульної служби повинно бути з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, але встановлені при розгляді справи обставини свідчать про неналежне з'ясування всіх обставин інспектором, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.
Окрім цього, ст. 283 КУпАП передбачає, що постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Однак, всупереч вище викладеному інспектор не надав доказів, які б підтверджували вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1, оскільки в останній зазначено наступну суть правопорушення: здійснив рух прямо зі смуги руху, позначеної д.з.5.16, з якої рух дозволено тільки прямо, чим порушив п.8.4.ґ ПДР - порушення вимог інформаційно-вказівних знаків. Отже, як вбачається зі змісту постанови, ОСОБА_1 діяв відповідно до вимог Правил дорожнього руху та не здійснював правопорушення, на що саме і посилається позивач.
Таким чином, у постанові про накладення адміністративного стягнення на громадянина ОСОБА_1 не з'ясовано всіх обставин та не відображено посилань на докази, якими підтверджені підстави для притягнення до адміністративної відповідальності, а тому обставини притягнення до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення у відповідності до вищевказаного пункту ПДР є не чіткими, що не відповідають нормам КУпАП.
З вище наведеного можна зробити переконливий висновок про те, що ОСОБА_1 при керуванні транспортним засобом марки BMW 525, державний номер НОМЕР_1, у м. Одесі вул. Сонячна, 1-а, Правила дорожнього руху не порушував, до адміністративної відповідальності був притягнутий безпідставно. А отже, дії інспектора 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшого сержанта поліції Хамутинського Василя Миколайовича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП є протиправними.
Відповідно до приписів ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи , та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів, показаннями свідків.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи.
Відповідачем зі свого боку не надано суду жодних доказів щодо скоєння позивачем вище зазначеного правопорушення.
Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.1997 року, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року).
Однак, статтю 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року).
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про визнання дій інспектора протиправними та скасування рішення суб'єкта владних повноважень та закриття справи про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності, передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 7-9, 11, 77, 160, 162, 163, 171-2, 242, 268-272, 286 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшого сержанта поліції Хамутинського Василя Миколайовича, про визнання дій інспектора протиправними, скасування постанови серії ЕАВ №715016 від 05.11.2018 року та закриття справи про притягнення до адміністративної відповідальності, - задовольнити.
Визнати дії інспектора 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшого сержанта поліції Хамутинського Василя Миколайовича щодо притягнення ОСОБА_1, 03.12.199 року народження, до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протиправними.
Постанову серії ЕАВ №715016 від 05.11.2018 року про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену інспектором 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області старшого сержанта поліції Хамутинським Василем Миколайовичем, - скасувати.
Справу про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, - закрити.
На підставі ч. 2 ст. 271 КАС України копії рішення невідкладно надіслати учасникам справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складене та підписане 21 січня 2019 року.
Суддя Л. С. Єршова